|
|||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Використання логічних операторів та операторів співвідношення
Розглянемо приклад використання логічних операторів та операторів співвідношення. Задано квадратну матрицю n-го порядку. Ввести порядок матриці та її елементи з клавіатури. Знайти кількість парних та додатних елементів матриці, що розташовані у нижньому трикутнику, який утворюється перетином побічної та головної діагоналі, як показано на рис. 6.26, та вивести їх на екран. Рис. 6.26. Задана область матриці до прикладу
Спочатку потрібно записати умову області, що зображена на рис. 4.4. Припустимо, що матриця має I рядків та j стовпців. Умова знаходження елементів на головній діагоналі буде i=j, а на побічній i+j=n+1. Над головною діагоналлю i<j, під головною діагоналлю i>j, над побічною діагоналлю i+j<n+1, під побічною i+j>n+1. Таким чином, якщо об’єднати умови знаходження елементів під головною та побічною діагоналлю можна отримати умову розташування елементів у заданій області. Ця умова матиме вигляд i>=j && i+j>=n+1. Знак = використовується для того, щоб включити до заданого контуру частини самих діагоналей. Далі до цієї умови необхідно додати умову парності елемента та його додатного значення. Це реалізується за допомогою команд mod та sign. Можливі варіанти застосування цих команд подані у таблиці 6.4. Таблиця 6.4.
У результаті, повною умовою до даного прикладу буде наступний запис i>=j && i+j>=n+1 && mod(A(I,j),2)==0 && sign(A(I,j))==1 Програма у М-файлі буде мати наступний вигляд A=0; C=0; k=1; n=input(‘Введіть розмір квадратної матриці ‘); for i=1:n for j=1:n disp([‘Введіть елемент матриці А(‘ num2str(i) ‘, ‘ num2str(j) ‘)’]); A(I,j) = input(‘ ‘); end; end; disp(‘A=’) disp(A) for i=1:n for j=1:n if (i>=j) && (i+j>=n+1) && mod(A(I,j),2)==0) && sign(A(I,j))==1) C(k)=A(I,j); k=k+1; end; end; end; disp(‘C=’) dispI disp(‘Кількість парних додатних елементів’) disp(length©) Для довільно вибраної матриці 3-го порядку результат буде наступним Введіть розмір квадратної матриці 3 Введіть елемент матриці А(1, 1) Введіть елемент матриці А(1, 2) Введіть елемент матриці А(1, 3) Введіть елемент матриці А(2, 1) Введіть елемент матриці А(2, 2) Введіть елемент матриці А(2, 3) Введіть елемент матриці А(3, 1) Введіть елемент матриці А(3, 2) -5 Введіть елемент матриці А(3, 3) A= 1 2 3 4 6 8 8 -5 3 C= 30 8 Кількість парних додатних елементів Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |