Режими політичного процесу

У межах політичного процесу явища влади політики розглядаються з точки зору руху і зміни їх звичайного стану. У політичній науці розрізняють три режими політичного процесу.

• Режим функціонування не надає політичній системі нової якості і не виводить її за межі існуючих взаємин громадян та інститутів влади. Він відбиває здатність структур і механізмів влади до просто­го відтворення звичних і сталих відносин між елітою та електора-том, громадянами і державою, політичними партіями, органами місце­вого самоврядування тощо. Політична традиція і наступність у політичних зв'язках учасників політичного процесу мають безумов­ний пріоритет перед будь-якими інноваціями з їх боку.

• Режим розвитку характерний тим, що структури і механі­зми влади забезпечують якісно вищий рівень державної політики, який дозволяє адекватно відреагувати на виклик часу і нове соці­альне замовлення громадянського суспільства. Це означає, що правляча політична еліта вірно визначилась щодо мети і методів управління відповідно до динаміки соціальної структури і співвідно­шення політичних сил всередині країни та на міжнародній арені. Згідно Т.Парсонсу, такий режим свідчить про підвищення при­стосовних можливостей владних структур до зовнішніх соціаль­них умов і про ускладнення політичного процесу.

• Режим занепаду і руйнування політичної цілісності означає регресивну спрямованість політики; у цьому випадку динаміка політичного процесу набуває негативного характеру відносно умов і норм цілісного існування політичної системи. У ній переважа­ють ентропія (внутрішня невпорядкованість системи) і центробіжні тенденції, які ведуть до дезінтеграції її елементів. Неузгодженість дій суб'єктів політики і розпад режиму правління мають необо­ротний характер. У кінцевому підсумку це веде до втрати легітим-ності центральної влади та її здатності до управління. Це добре видно на прикладі постсоціалістичної Росії, де правляча еліта поки що не здатна адекватно відреагувати на соціально-економічні і духовні запити перехідної епохи.

Такі режими характеризуються активізацією дій соціальних груп, які використовують різні канали та інститути влади для за­доволення своїх суспільно значущих потреб. Перед'явлення ними своїх вимог до політичної системи і перевтілення їх у політичну волю свідчать, що зміст політичного процесу залежить як від якості механізмів політичної влади, так і від особливостей реалізації суб'єк­тами політики своїх політичних інтересів. Існують такі етапи здійснення політичного процесу:

- етап презентації політичних інтересів соціальної групи інсти­тутам, які приймають управлінські рішення (артикуляція інтересів);

- етап прийняття політичних рішень і формулювання політич­ної волі;

- етап реалізації політичної волі, виражений у формі управ­лінських рішень.

Поиск по сайту: