АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Режими політичного процесу

Читайте также:
  1. Актори політичного процесу
  2. Альтернативні концепції політичного устрою
  3. Бюджет, та учасники бюджетного процесу України.
  4. Виникнення та сутність синергетичного методу дослідження політичного процесу.
  5. Виявляти хиби в організації та методиці проведення навчального процесу.
  6. Глава 71. Процесуальні дії у справі про порушення митних правил та порядок їх проведення
  7. Джерела політичного розвитку.
  8. Дослідження політичного ринку. Вивчення громадської думки
  9. Ефективність політичного функціонування та політичні технології
  10. Завдання, зміст та процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду.
  11. Закономірності процесу формування уявлень про властивості і співвідношення предметів у дітей раннього віку.
  12. Заходів МВС, спрямованих на реалізацію норм Кримінального процесуального кодексу України

У межах політичного процесу явища влади політики розглядаються з точки зору руху і зміни їх звичайного стану. У політичній науці розрізняють три режими політичного процесу.

• Режим функціонування не надає політичній системі нової якості і не виводить її за межі існуючих взаємин громадян та інститутів влади. Він відбиває здатність структур і механізмів влади до просто­го відтворення звичних і сталих відносин між елітою та електора-том, громадянами і державою, політичними партіями, органами місце­вого самоврядування тощо. Політична традиція і наступність у політичних зв'язках учасників політичного процесу мають безумов­ний пріоритет перед будь-якими інноваціями з їх боку.

• Режим розвитку характерний тим, що структури і механі­зми влади забезпечують якісно вищий рівень державної політики, який дозволяє адекватно відреагувати на виклик часу і нове соці­альне замовлення громадянського суспільства. Це означає, що правляча політична еліта вірно визначилась щодо мети і методів управління відповідно до динаміки соціальної структури і співвідно­шення політичних сил всередині країни та на міжнародній арені. Згідно Т.Парсонсу, такий режим свідчить про підвищення при­стосовних можливостей владних структур до зовнішніх соціаль­них умов і про ускладнення політичного процесу.

• Режим занепаду і руйнування політичної цілісності означає регресивну спрямованість політики; у цьому випадку динаміка політичного процесу набуває негативного характеру відносно умов і норм цілісного існування політичної системи. У ній переважа­ють ентропія (внутрішня невпорядкованість системи) і центробіжні тенденції, які ведуть до дезінтеграції її елементів. Неузгодженість дій суб'єктів політики і розпад режиму правління мають необо­ротний характер. У кінцевому підсумку це веде до втрати легітим-ності центральної влади та її здатності до управління. Це добре видно на прикладі постсоціалістичної Росії, де правляча еліта поки що не здатна адекватно відреагувати на соціально-економічні і духовні запити перехідної епохи.

Такі режими характеризуються активізацією дій соціальних груп, які використовують різні канали та інститути влади для за­доволення своїх суспільно значущих потреб. Перед'явлення ними своїх вимог до політичної системи і перевтілення їх у політичну волю свідчать, що зміст політичного процесу залежить як від якості механізмів політичної влади, так і від особливостей реалізації суб'єк­тами політики своїх політичних інтересів. Існують такі етапи здійснення політичного процесу:

- етап презентації політичних інтересів соціальної групи інсти­тутам, які приймають управлінські рішення (артикуляція інтересів);

- етап прийняття політичних рішень і формулювання політич­ної волі;

- етап реалізації політичної волі, виражений у формі управ­лінських рішень.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)