Розпорядження майном

ліквідація

Мирова угода -

Рис. 14.1. Схема загальної процедури банкрутства

банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності.

Наслідком глибокої, затяжної фінансової кризи підприємства може бути його банкрутство.

0Банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Згідно із Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредиторів до боржника становлять сукупно не менше як 300 мінімальних розмірів заробітної плати і не були задоволені протягом трьох місяців після визначеного для їх погашення терміну.

Розрізняють такі види банкрутства підприємств:

^Банкрутство приховане - умисне приховування факту стійкої фінансової неспроможності шляхом поданням недостовірних даних кредиторам, державним органам та іншим зацікавленим особам. Має на меті отримання кредиту, вигідного державного замовлення тощо. Якщо приховування банкрутства завдало матеріальних збитків кредиторам чи державі, винні в цьому особи караються згідно з Кримінальним кодексом України (ст. 220).

^Банкрутство умисне - це свідоме доведення суб'єкта підприємницької діяльності до стійкої фінансової неплатоспроможності, до якого з корисливих мотивів вдається власник або посадова особа підприємства, вживаючи протиправні заходи або не виконуючи чи не належно виконуючи свої посадові обов'язки і яке суттєво зашкоджує державним або громадським інтересам чи законним правам позичальників і кредиторів. Винні в доведенні до банкрутства особи караються згідно з Кримінальним кодексом України (ст.219).

^Банкрутство фіктивне - вочевидь неправдива заява громадянина-засновника або власника підприємства, а також посадової особи цього

МЕНЕДЖМЕНТ: теоретичні основи і практикум

ТЕМА 14. Антикризове управління діяльністю підприємства 299

будь-який час знаходиться під підозрінням і вже тому наполовину винен... Якщо на
якому-небудь підприємстві чи в установі отримують розповсюдження подібні страхи,
значить в системі контролю є суттєві недоліки.
____________________________ Вернер Зігерт - німецький спеціаліст з менеджменту

Нарешті, контроль повинен здійснюватися на плановій основі, щоб уникнути як зайвого контролю і залучення великого числа спеціалістів, так і ситуації, коли безконтрольними залишаються певні види діяльності або працівники.

Дійсно, контроль для багатьох людей перш за все асоціюється з обмеженнями, відсутністю самостійності, примусом тощо. В результаті цього зміст функції контролю інколи розуміється невірно. Контроль — це не якась разова акція, а це неперервний процес управління. У зв'язку із цим кожний керівник повинен налагодити справу таким чином, щоб працівники сприймали процедуру контролю як цілком необхідну і постійну дію. Часто контроль дає початок діловому спілкуванню керівника з підлеглими, що розвивається на основі взаємодовіри і партнерства.

ФОтже, контроль має своїм основним завданням забезпечити досягнення цілей і місії організації. Необхідність контролю є об 'сктивною і визначається дією наступних факторів:

У зміною середовища (зміни законів, політики, структури організації і т.д.); У небезпекою виникнення кризових ситуацій; '^необхідністю підтримки успіху організації; У боротьбою за ринки збуту товарів та ін.

Тобто функція контролю націлена на виявлення відхилень у виробничому процесі і полягає у своєчасній їх ліквідації.

^ орієнтуватися на досягнення конкретних результатів:

забезпечувати своєчасність, мобільність, надійність та гнучкість застосування контрольних операцій; відзначитися простотою; бути економічним, тобто базуватися на порівнянні витрат на його організацію з його результатами.

Для підвищення ефективності контролю потрібно:

> забезпечувати двобічне спілкування між: працівниками органів контролю та
людьми, діяльність яких контролюється;

*■ утікати надто пильного (прискіпливого) контролю;

> застосовувати методи жорсткого, аче справедливого контролю;

*• використовувати методи матеріального стимулювання за результатами контролю:

> впроваджувати інформаційно-управлінську систему контролю з використанням
комп'ютерної техніки.

Контроль за всіма стадіями діяльності підприємства повинен давати його керівництву інформацію щодо прийняття управлінських рішень.

6.2. Види контролю

Для будь-якого контролю характерними є такі компоненти: ^об'єкт та суб'єкт контролю (що контролюється і хто контролює), ^процес контролю (здійснення в часі) і ^результати контролю. З урахуванням того, якими будуть ці компоненти за свої змістом, і визначаються види контролю, які представлені на рисунку 6.1.

Першою і головною умовою усякого контролю є те, що його об'єктом повинні бути результати діяльності, і ні в якому випадку співробітники. На жаль, дуже часто трапляється так, що контролюється сама особистість, сама персона, що породжує у підлеглих страх і велике емоційне напруження при слові "контроль". Контроль в умовах ринкових відносин, коли вимагається розкриття всіх резервів працівника, повинен виступати в якості інструменту

Поиск по сайту: