Спрямованість потоків інформації

__ ^ зверху вниз (від вищестоящії інстанції до ішжчестоячої, від керівники до

підле.'юго):

—► знизу вверх (від підлеглих до керівників);

—► горизонтальні (між членами трудового колективу, які займають рівноправні посади І.

0 Весь шлях від джерела інформації (відправника) до отримувача називається каналом комунікації. Канали можуть бути формальні (офіційні) й неформальні (неофіційні).Формальні канали встановлені адміністративно й зв'язують працівників як по вертикальних, так і по горизонтальних щаблях управління. До неформальних каналів комунікацій відно­сяться ті, які не співпадають із офіційно встановленими.

Увага!

Для ефективного функціонування виробничих колективів"" необхідно, щоб в організації діяли як формальні, так і неформальні комунікації, які повинні бути збалансованими.

Якщо організація володітиме лише системою формальних комунікацій, то процес проходження інформації буде бюрократизуватися. Якщо домінуватиме система неформальних комунікацій, то це приведе до розповсюдження чуток, які заважатимуть нормальній діяльності.

8.2. Інформація як матеріал комунікацій та її види

0Інформація — це сукупність повідомлень, які відображають конкретний стан явища, події, виробничо-господарської діяльності.

Увага!

В економічній літературі використовується також поняття

"метаінформація", під якою розуміють інформацію, похідну від тієї,

яку одержують безпосередньо.

Інформацію можна класифікувати за певними ознаками: за повнотою охоплення, за періодом дії, за змістом, за рівнем достовірності тощо.

/.ь \^7 —► ^за повнотою охоплення явища: *повна. #часткова, * надлишкова:

/ ^ %£ І /—Ь за періодом дії: #разова, * періодична, * довгострокова, * постійна;
/ ^ # / І*..

/ ^ л" / /___ і за змістом: * адміністративна, * фінансова, * бухгалтерська,

І,$■ ч? / / * довідкова, * конструкторська. * технологічна'

\ ^ч У І —► за достовірністю: # достовірна й * недостовірна:

/—> за формою подання: * цифрова. *буквена. * кодована;

І- — ) за порядком виникнення: * первинна і * похідна;

/— ) за характером носіїв інформації: #докумеш'Ована і *недокумептована;

І— } за призначенням: * директивна (розпорядча), * звітна і #довідково-
/ нормативна;

' т за напрямом руху: * вхідна і ♦вихідна.

В.Зігерт та Л.Ланг описують поняття тотальної інформації. Тотальна інформація — це не лише фрази, почуті, або прочитані, а вся сукупність ''сприйнятого сигналу⁷¹: 0тон та інтонація голосу, 0настрій і зовнішній вигляд передавача, 0довколишня обстановка, 0навішь спогади та асоціації.

Ефект комунікації залежить від цілого ряду соціально-психологічні їх факторів, які мають місце в процесі передачі та сприйняття інформації, які с її складовими. Особливо сильно проявляються соціально-психологічні фактори при мовній (словесній) передачі інформації. При цьому задіюються три канали її передачі та сприйняття кожною людиною: 0емоційиий, 0иормативний та * канал знань.

Емоційний канал тестує поступаючу інформацію на відповідні асоціації, настрої, важливість тощо. Наприклад, сприйняття інформації доповідача залежатиме від постановки його мови, зовнішнього вигляду, віку й посади, тобто від його емоційних елементів. Крім цього, ве.шіке значення матиме манера поведінки доповідача, його жести, міміка, тобто його відповідність певним соціальним та особистим нормам, які прийняті в тому чи іншому колективі, чи навіть суспільстві. Це все включається в поняття нормативного каналу сприйняття й передачі інформації.

І нарешті, в каналі знань відбувається оцінка змісту інформації, її призначення, що є найважливішим. Мета передачі інформації саме в тому й полягає, щоб вона набула якості знань у тих, для кого вона призначена. Але ця якість буде не; (остатньою, або інформація буде сприйматися набагато важче й довше, якщо вона буде передаватися без відповідних емоційних та нормативних складових.

03в'язокміж відзначеними каналами того, хто передає інформацію, та того, хто її сприймає, називається трансакціями.

При передачі інформації дуже важливо постійно аналізувати трансакційні зв'язки. Адже, якщо в інформації будуть домінувати емоційна й нормативна складові, то може і не відбутися її сприйнятій отримувачем.

т Отже, тепер можна сказати, що комунікація — це не лише система, ^ яка забезпечує обмін інформацією між: її членами, але це ще й взаємні поставки емоційних елементів і ціннісних уяв.

МЕНЕДЖМЕНТ: теоретичні основи і практикум

ТЕМА 8. Комунікації в менеджменті

У комунікаційних процесах постійно виникають шуми. Інформаційний шум — це те, що деформує інформацію, її зміст (відхилення, помилки тощо).

Отже, слід враховувати можливі неточності при передачі інформації. Як правило, відправлена інформація ніколи не співпадає з отриманою. Є зона попадання (відправлено й отримано), є частина сигналу, що не дійшла до адресата (відправлено, але не отримано), та є найбільш загадкова частина — щось доходить до адресата, не будучи відправленим. Тому при передачі інформації слід бути максимально точним і уважним.

Якщо прийняти до уваги, що на невиробничі витрати припадає 50% всього часу, то можливі по Україні витрати внаслідок погано поставленої інформації будуть складати чимало мільярдів гривень щорічно. Теорія інформації, основи якої були сформовані А''. Щеноном, в число значимих властивостей високоякісної інформації відносить: Фчас, Фзміст та Шформу.

Часовий вимір інформації непередбачає. що інформація надається по мірі необхідності - своєчасно; оперативно поновлюється - терміново; є доступною про минуле теперішнє та майбутнє - періодично.

Змістовий вимір інформації означає: достовірність інформації - її точність; відповідність інформації вимогам конкретного користувача -її доречність; надання всієї необхідної інформації- її повноту; забезпечення тільки необхідною інформацією - її кратність (стислість). Формальний вибір інформації вимагає, щоб вона:

^подавалась в простій, зрозумілій формі, тобто, щоб вона була чіткою;

^забезпечувалась точними і підсумковими даними (була детальною);

^надавалася в описовій, цифровій або просторово-наочній формі і була показовою.

Способами наочного зображення протікання, наприклад, виробничого процесу можуть бути графіки. Використовують такі групи графічних засобів:

Рдіаграми - відображають кількісні співвідношення (показників, явищ);

Рхронограми - характеризують зміну явищ у часі;

Рорганіграми - характеризують структуру і взаємовідносини явища;

Ртопограми - відображають явища у просторі.

Використовується інформація за допомогою комунікаційного процесу -процесу обміну інформацією на засадах використання певних складових та реалізації відповідних етапів з мстою розв'язання конкретної проблеми.

Поиск по сайту: