|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ПОЛІТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
Сутність політики ЄС в галузі охорони здоров'я. Європейський Союз вважає охорону здоров'я одним з найважливіших напрямів своєї політики. її завдання - сприяти забезпеченню якомога вищого рівня здоров'я населення. Цього можна досягнути як за умови активної співпраці між країнами-членами Співтовариства, так і проводячи відповідну політику на рівні кожної з держав. Основна мета цієї політики - загальна профілактика захворювань, особливо важких хворіб, наркотичної залежності. Здійснюється дослідження причин таких захворювань та особливостей їх поширення, розповсюдження інформації про стан здоров'я населення, а також виховання у молодого покоління засад здорового способу життя. Договором про Європейський Союз передбачено забезпечення «високого рівня охорони здоров'я громадян» в державах-членах. Держа-ви-члени координують свою політику і програми в цих сферах разом з Європейською Комісією. Для виконання програми в галузі охорони здоров'я Рада ЄС ухвалює кваліфікованою більшістю рекомендації або заходи. Проте реальні законодавчі повноваження залишаються за державами-членами. Договори про створення Європейських Спільнот не містили положень щодо спільної політики в галузі охорони здоров'я. Єдиний європейський акт передбачав співпрацю в межах Співтовариства з охороци здоров'я і гармонізації норм охорони праці. Лише договір щодо створення ЄС започаткував спільну політику охорони здоров'я. Спільна політика охорони здоров'я зобов'язала усі країни-члени координувати свою внутрішню політику і програми та інформувати належним чином Європейську Комісію, яка виступає її ініціатором і координатором. Як ЄС загалом, так і всі країни-члени підтримують співпрацю з третіми країнами та міжнародними організаціями у сфері охорони здоров'я, оскільки проблема охорони здоров'я має глобальний характер. Міжнародно-правові основи політики ЄС в галузі охорони здоров'я. Починаючи з 1990 p., Рада прийняла цілу низку постанов, зокрема, щодо допінгу та зловживань ліками у спорті; про підвищення рівня профілактики серцево-судинних захворювань; дотримання санітарних норм продуктів харчування, напоїв та води для побутових потреб; про заходи з боротьби із застосуванням наркотичних і психотропних засобів, подолання СНІДу, створення епідеміологічної мережі та мережі переливання крові і забезпечення нею держав ЄС. Дуже важливими є постанови про взаємне визнання медичних дипломів у країнах-членах ЄС від 1995 p., обмеження споживання тютюнових виробів у Союзі (1996 p.), розвиток генетики тощо. Затверджено правові норми щодо виготовлення і розповсюдження наркотичних і психотропних лікарських препаратів; про обов'язкове зазначення вмісту смоли в тютюнових виробах; санітарні норми виготовлення ліків та їх якість; регламентування реклами лікарських препаратів; про норми виготовлення і контроль за застосуванням гомеопатичних засобів тощо. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |