ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

пейського Союзу, реалізація якої здійснювалася через 18 цільових програм. Серед важливих ініціатив щодо побудови інформаційного суспільства слід відзначити проект, спрямований на збереження куль­турної спадщини шляхом її цифровізації із застосуванням нових інфор­маційних і комунікаційних технологій: «Мультимедійний доступ до європейської культурної спадщини. Меморандум взаєморозуміння» (1995-1998); а також його наступника - «Мультимедія для освіти і зайнятості через інтеграцію культурних ініціатив».

Надзвичайно важливе значення для вироблення стратегії побудови інформаційного суспільства Європейського Союзу игла П'ята Євро­пейська конференція міністрів з політики у галузі засобів масової інформації (Салоніки, 11-12 грудня 1997 р.). У Декларації конференції відзначалося, що, з одного боку, розвиток інформаційних і комуніка­ційних технологій сприяв поширенню свободи слова й інформації, творчості й обмінам між культурами, освіті й участі окремих осіб у суспільному житті і служінні на благо прав людини, демократичних цінностей і соціальної згуртованості, а з іншого, відзначається небез­пека того, що ці технології і служби за відповідних обставин можуть бути використані на шкоду або всупереч дотриманню прав людини і людської гідності, захисту неповнолітніх і основних демократичних цінностей. Об'єктивність засобів масової інформації, особливо у сфері повідомлень новин і висвітленні поточних подій, збережена й у новому цифровому середовищі, враховуючи, зокрема розширення використання віртуальних зображень як у традиційних електронних засобах масової інформації, так і новими комунікаційними й інфор­маційними службами.

На цій конференції також ухвалено «План дій розвитку свободи слова та інформації на загальноєвропейському рівні в межах ін­формаційного суспільства», який передбачав відповідні дії держави щодо: моніторингу розвитку інформаційного суспільства; доступу до нових комунікаційних та інформаційних служб; саморегулювання і регулювання; запобігання неналежному використанню нових техно­логій і нових комунікаційних та інформаційних служб; запобігання відображенню насильства і нетерпимості; концентрації і плюралізму засобів масової інформації і виключних прав; підтримку участі при­ватних осіб у суспільному житті; авторського права і суміжних прав, а також дії на підтримку країн Центральної і Східної Європи.

У Резолюції №1 «Вплив нових комунікаційних технологій на права людини і демократичні цінності», прийнятій на цій конфе­ренції, утверджено принцип універсальної служби, згідно з якою на національному рівні повинен забезпечуватися доступ приватних осіб до комунікаційних і інформаційних служб за доступною ціною і не­залежно від місця проживання. Окрім того, значна увага в резолюції приділяється питанням захисту приватності, прав людини і боротьби з неналежним використанням нових інформаційних і комунікаційних технологій, свободи слова й інформації, культурного розмаїття, по­ширення демократичних цінностей.

ПочпнаючизП'ятоїРамковоїпрограми Європейського Союзу (1999- 2002) пропагується новий підхід, який полягає в тому, що результати на­укових досліджень і розробок, виконананих згідно з науково-технічними програмами ЄС, повинні мати практичну цінність для звичайних грома­дян, впливати на їхнє повсякденне життя в таких соціальних сферах, як охорона здоров'я, навколишнє середовище, освіта і зайнітість. У цьому контексті слід відзначити Декларацію про європейську політику в об­ласті нових інформаційних технологій (Будапешт, 6-17 травня 1999 p.), яка підсумувала все напрацьоване Європейським Союзом за період 1994-1999 pp. в царині побудови інформаційного суспільства, і водночас констатувала етап у формуванні і здійснення інформаційної політики за змінених умов суспільного життя. Так, на відміну від попередніх доку­ментів, у ній чітко визначені основні напрями, принципи інформаційної політики, зокрема, зазначається, що «істинно демократичне інформацій­не суспільство, засноване на фундаментальних цінностях Ради Європи, може побудоване за наявності основ політики, яка заохочує доступ і участь, компетентність і підготовленість, творчість і різноманіття та за­безпечує відповідний захист».

У Декларації основними напрямами формування і реалізації інфор­маційної політики Європейського Союзу визначені:

• доступ до нових інформаційних технологій і участь у них;

• освоєння нових інформаційних технологій;

• творчий потенціал особистості і підприємств сфери культури;

• розмаїття мов;

• захист прав і свобод.

Починаючи з 2002 р. розробляється і впроваджується Шоста рамкова програма Європейського Союзу (2002-2006), яка передба-

чає більш конкретні підходи до побудови інформаційного суспільства Спільноти. Пріорітетним напрямом цієї програми стала реалізація Програми і Плану дій «е-Європа». Розглянемо детальніше його основні аспекти. Згідно з планом, дії повинні фокусуватися навколо трьох основних об'єктів:

• Дешевий, швидкий, безпечний Інтернет.

• Інвестиції в людей і вміння.

• Стимуляція використання Інтернету.

Відокремлено також три основних методи, за допомогою яких буде реалізуватися програма «е-Європа»:

• прискорене регулювання відповідного правового середовища -низка законодавчих пропозицій на європейському рівні перебуває у стані розробки та обговорення, завдання програми прискорення їх адаптації у стислі терміни для всіх держав-членів;

• підтримка нової інфраструктури і послуг в усій Європі передбачає переважний розвиток підприємств приватного сектора, розгортан­ня субсидіювання приватного сектора. Така діяльність може бути підтримана європейським фінансуванням, але основну допомогу повинні надавати держави-члени;

• відкритий метод координації та проведення досліджень (конт­рольних вимірювань) гарантує ефективність дій, їх заплановані (передбачувані) наслідки в усіх державах-членах. Ці процеси повинні узгоджуватися з загальним оцінковим дослідженням (контрольним вимірюванням), яке буде спеціально проводитися кожної весни Радою Європи.

Отже, План дій щодо реалізації програми «е-Європа» на 2002-2006р. розроблений Європейською Комісією, пропонує загальну стратегію співробітництва з цієї програми, спільні завдання для країн-учас-ниць, загальні принципи і скоординовані механізми прискорення і розширення масштабу дій. Наведемо приклади конкретних заходів, передбачених Планом:

• для забезпечення дешевого, швидкого і безпечного доступу до ін­тернету передбачається завершити лібералізацію місцевого зв'язку і запровадити регламент регулювання електронних комунікацій;

• основні зусилля, пов'язані з інвестуванням у навчання громадян, передбачається спрямувати на підвищення ІКТ-грамотності всього населення країн Європейського Союзу шляхом підключення шкіл

до мереж і оснащення їх засобами доступу до інтернету, підготов­ки необхідної кількості викладачів і розвитку системи постійного (довічного) навчання, що дає змогу скоротити розрив між людьми за рівнем кваліфікації;

• для сприяння масовому підключенню до інтернету та його ви­користанню заплановане створення завершеного загальноєвро­пейського і національного ринків електронної комерції, а також забезпечення онлайнового доступу до суспільних і урядових по­слуг; вже у 2004році;

• сприяння участі громадян у діяльності електронних урядів. Оскільки інформаційні і комунікаційні технології (ІКТ) сприяють зміцненню демократії і допомагають створювати і розвивати різні електронні співтовариства, міністри будуть підтримувати заходи, спрямовані на використання ІКТ у європейських демократичних процесах;

• сприяння зверненням громадян і бізнесу до онлайнових послуг, які повинні бути легкодоступні. При цьому необхідно забезпечи­ти громадян і бізнес можливістю самостійного вибору каналів і шляхів одержання послуг, виключивши будь-яку їхню залежність від виробників і провайдерів послуг;

• сприяння організаційним змінам, яке означає, що створення ефективних е-урядів вимагає внесення змін в організацію діяль­ності урядових органів. Ці зміни можуть включати нові внутрішні структури і ділові процеси, організацію навчання і передпідготовку персоналу, працевлаштування вивільнених співробітників тощо;

• підвищення безпеки роботи в електронних мережах і довіри до них. Ці два фактори найважливіші при організації послуг е-уряду. У зв'зку з цим міністри прийняли зобов'язання щодо посилення в межах Європи координації дій для забезпечення безпеки мереж, гарантування безпечного доступу до послуг е-уряду, сприяння використання електронного підпису.

План дій «е-Європа 2005», мета якого - створення інклюзивного суспільства, був затверджений на Севільському саміті у червні 2002 р. На відміну від Плану дій 2002 p., увага в ньому концентрується на ефективному доступі, використанні і спроможності інтернету. У центрі плану дій - користувачі, включаючи людей з особливими потребами. Передбачається, що ключові послуги повинні бути доступні не лише

через персональний комп'ютер, а й через інтерактивне цифрове теле­бачення, третю генерацію мобільних телефонів і кабельних мереж. Новий план дій фокусується на поширеній присутності та використанні широкополосних мереж всюди у Європейському Союзі та безпеці ме­реж й інформації, е-уряді, е-навчанні, е-здоров'ї та е-бізнесі. Зусилля е-Європи спрямовані не на створення нових інститутів чи законів, а на координування цілей і політичних дій (акцій).

Європейський Союз все більше усвідомлює небезпеку, яка виникає з побудовою інформаційного суспільства, а саме виникнення і по­глиблення цифрової нерівності. (До речі, з цією проблемою зіштовх­нулися й інші країни, вона знайшла відображення і в Окінавській хартії глобального інформаційного суспільства, прийнятій 2000 р. країнами «вісімки».) Внаслідок швидкого розвитку інформаційних і комунікаційних технологій зростає ризик нерівності між регіонами, це стосується передусім питань доступу до інформації і знання в сус­пільстві. Саме тому, Європейська Комісія рекомендує, щоб кожним регіональним планом розвитку була передбачена діяльність зі сприяння доступу до інформаційного суспільства. Для вирішення цих завдань передбачено 6 млрд. евро з фондів Спільноти, які повинні бути ви­користані протягом 2000-2006 pp.

Запитання і завдання:

1. Що таке інформаційне суспільство?

2. Які основні завдання інформаційної політики ЄС?

3. Назвіть основні документи, прийняті для реалізації інформаційної політики ЄС і перелічіть їх основні положення.

4. У чому полягає План «е-Європа»?

Поиск по сайту: