Роль окремих органів ЄС у реалізації політики прав людини

На практиці органи ЄС проводять внутрішню політику прав люди­ни в межах, визначених Угодою про Євросоюз та зовнішню - щодо третіх держав з метою вироблення позиції Спільноти та її спільної репрезентації.

Європейський Парламент має дорадчі та контрольні повноваження, приймає петиції від громадян ЄС; починаючи з 1983 р. регулярно готує рапорти і приймає резолюції та рішення, що стосуються проблематики прав людини; а також активно користується своїм правом на усні та письмові звернення до представників Комісії і Президії. Проблеми прав людини є головною сферою діяльності Європейського Парла­менту. У Декларації прав людини та основних свобод 1989 р. депутати

підтвердили свою готовність створення на рівні Спільноти правового інструменту, який був би гарантом дотримання прав людини.

Рада Європейського Союзу щороку готує для Європейського Пар­ламенту меморандум про діяльність Євросоюзу у галузі прав людини. Передусім Рада підтверджує санкції, які застосовують ЄС і його дер-жави-члени, звертаючи особливу увагу на діяльність третіх держав, яка призводить до порушення прав людини. Укладаючи договори з третіми державами, ЄС намагається включити до них положення про дотримання демократії та прав людини.

Оскільки Європейська Спільнота і Рада Європи створювалися паралельно, внаслідок комплементарного розмежування функцій, Європейська Спільнота не виробила власного режиму захисту прав людини. Спільнота, а сьогодні вже Європейський Союз проводять єдину політику прав людини щодо третіх держав. Діяльність спрямо­вана на дотримання прав людини у світі, є елементом її політичного суверенітету. Рада Європи суттєво розширила межі Конвенції прав людини та основних свобод, в основному за рахунок прийняття до своїх лав держав Центральної та Східної Європи, але й зіткнулася із негативним закидом «розмивання» своїх принципів. У 1998 р. створено інститут речника громадянських прав, діяльність якого спрямована на дотримання прав людини у членських державах. Завдяки цілісній стратегії Євросоюзу боротьби проти расизму і національної ворожнечі збереження прав людини у межах спільноти стало складовою євро­пейської свідомості. Втілення в життя спільних принципів демократії, прав людини і правомірності й надалі залишатиметься важливою про­блемою міжнародних відносин.

Запитання і завдання:

1. Які основні документи, визначають принцип забезпечення і охорони прав людини?

2. Назвіть основні права та свободи людини.

3. Яку роль відіграє окрема держава у міжнародній співпраці в галузі забезпечення та охорони прав людини?

4. Розмежуйте значення термінів «права» та «свободи» людини.

Поиск по сайту: