Особливості культури Галицько -Волинської Русі

Культура Галицько-Волинського князівства є складовою частиною культури Русі.

При тому вона відчутно відрізняється від культури інших земель, маючи власні самобутні

риси та оригінальність. Навіть після монголо-татарської навали впродовж століття

Галицько-Волинська Русь не відставала у своєму культурному розвитку від сусідніх

держав.

Освіта: при церквах, особливо при монастирях, єпископських кафедрах існували

школи. До них приймали хлопчиків із семи років. Поширеним було й навчання на дому,

особливо для дітей бояр, що мешкали в заміських садибах.У Галицькій і Волинській

землях також існували бібліотеки при монастирях і князівських палатах.\

Література: до нашого часу не збереглися пам’ятки світської літератури ГалицькоВолинської

Русі, хоча їхнє існування безсумнівне. Найраннішою літописною пам’яткою

краю є «Повість про осліплення Василька», написана 1097 р. Найяскравішою пам’яткою

літописання Галицько-Волинського князівства є «Галицько-Волинський літопис».

Особливістю літопису є те, що він спочатку був літературним твором без поділу на роки.

Хронологію в ньому проставили згодом переписувачі, але з великими помилками.

Архітектура: Галицькі та Волинські міста багаті на муровані споруди: храми,

князівські палаци, замки, укріплені двори бояр. У ХІІ—ХІІІ ст. сформувалися Волинська і

Галицька архітектурні школи. Серед збережених часом монументальних споруд є

Успенський собор у Володимирі-Волинському(шестистопний, однокупольний). У Галичі

будували не з цегли, а з місцевого каменю, використовуючи різні породи алебастру і

вапняку. облицювання стін керамічними рельєфними плитками із зображенням грифонів,

орлів, воїнів, із рослинними та геометричними орнаментами. ХІІІ ст. в ГалицькоВолинському

князівстві велося активне будівництво міст і фортець. Так, на Волині поряд

із Холмом були збудовані укріплені м.Данилів, Кременець, у Галичині — Ярослав, Сяник.

Образотворче мистецтво: живопису належала провідна роль у мистецькій

культурі Галицько-Волинського князівства. Вона представлена монументальним

живописом (фресками) та іконами.

Фресковий живопис продовжував київські традиції. Ними були розписані головні

храми Волині й Галича. До найкращих зразків галицько-волинського живопису цього

періоду належить чудодійна ікона Волинської Богоматері. Утворюється іконостас —

особлива перегородка, що закриває вівтарну частину і складається з кількох рядів ікон.

Скульптура: даний вид мистецтва розвивався у формі рельєфу, яким

прикрашалися храми.

Поиск по сайту: