|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Культура первісного суспільства на теріторії УкраїниЗа характером українська культура належить до культур слов'янського типу, проте генетична спорідненість українців з іншими слов'янськими народами не виключає не лише культурної, а й етнічної унікальності населення. Тривалий час спостерігалося протиборство двох протилежних теорій походження українського народу — міграційної та автохтонної. Первісна доба охоплює величезний період -від появи перших людей до виникнення перших цивілізацій. Кам’яний вік поділяється на: палеоліт (давній кам’яний вік) -2 млн. -ХІ тис. років до Р. Х.; мезоліт (середній кам’яний вік) -Х-VII тис. років до Р. Х.; неоліт (новий кам’яний вік) -VI-IV тис. років до Р. Х. Кам’яний вік характеризується поступовим формуванням людини сучасного типу за фізичними ознаками, мисливство, рибальство, збиральництво, створенням найпростіших знарядь праці, знайомством з вогнем та вмінням його видобувати, формуванням перших суспільних спільнот (людське стадо або праобщина, родова община), форм релігійних вірувань (фетишизм, анімізм, тотемізм та магія) тощо. Для палеоліту і мезоліту характерна тільки привласнювальна форма. В період неоліту людина починає прилаштовуватись до відтворювальної форми -землеробства та скотарства. Стоянки раннього палеоліту відомі в Донбасі, на Харківщині Житомирщині Найдавнішим поселенням вважається стоянка біля с. Королево, що на Закарпатті. У ранню добу палеоліту жили «пітекантропи» вони виготовляли примітивні предмети праці. Ймовірно користувались дерев’яними киями та загостреними палицями. Жили стадами і не вміли споруджувати житла. 150-100 тис. років до Р. Х. з’являється новий фізичний тип людини -«неандерталець». Значно вдосконалювалось виробництво крем’яних і кам’яних знарядь, мисливської зброї, з’явились крем’яні вістря на списи, ножі. Проживали на берегах великих річок, будували перші житла. Житла обігрівались і освітлювались вогнищами. В Україні відомі поховання неандертальців. У гроті Киїк-Коба в Криму знайдено поховання жінки і дитини, що свідчить про зародження релігійних вірувань. Пізній палеоліт (40-35 тис. років до 11 тис. років тому). Саме в цей час формується людина сучасного фізичного типу. Це вже був «homo sapiens» -людина розумна. У цей період первісні люди заселяють всю територію України, але найбільше їхніх стоянок виявлено на Дніпрі та Дністрі (Молодове, Кормань, Бабин та інші). Панував родоплемінний лад. Найдавніші пам’ятки мистецтва в Україні належать до доби пізнього палеоліту, які були знайдені в Житомирській Чернігівської обл.. Духовний світ людини пізнього палеоліту доповнюється знахідками музичних інструментів. Мезоліт. У цей час зникають мамонти, а тваринний світ визначають олені, кози, зайці, коні та інші. У зв’язку з цим широко застосовуються лук і стріли. Людина приручає собаку. Найвідомішою пам’яткою є Кам’яна могила (Запорізька область). Науковці відкрили на стелях кілька тисяч наскельних зображень різних історичних епох (від пізнього палеоліту і мезоліту до середньовіччя). Серед більшості малюнків простежуються зображення людини, диких і домашніх тварин, сцени полювання, танцю, чаклунства тощо. Досягнення людства в неоліті називають «неолітичною революцією», бо в цей час первісні люди перейшли до землеробства, скотарства та виробництва (ремесла). Другою основною рисою досягнень неоліту було винайдення глиняного посуду. В техніці обробітку каменю застосовуються -шліфування, пиляння, сверління. З’являються нові знаряддя праці -сокири з рукоятками, тесла, свердла та інше. У домашньому господарстві розводили корів, биків, свиней. Житла будували з дерев’яних стовпів, обплетених хмизом, поліплених глиною. Взимку в житлі горіло вогнище.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |