Культура західноукраїнських земель у 20-х р. ХХ століття

ЗАХІДНА УКРАЇНА ПІД ВЛАДОЮ ПОЛЬЩІ

Для освіти під польською владою настали тяжкі часи. Відразу були ліквідовані

українські кафедри Львівського у-ту. Полонізовані й інші вищі навчальні заклади Львова

– Політехніка, Академія ветеринарної медицини та Академія зовнішньої торгівлі. У

відповідь укр. заснув. у Львові таємний Укр. універ. Функц. таємна українська

політехніка. Внаслідок поліційних переслідувань таємні універ. і політехніка припинили

існування.

Урядові кола вбачали у шкільництві засіб виховання польського державного

патриотизму, а в перспективі – асиміляції непольських народів.У 1924 прийнято закон,

який перетворював більшість українських шкіл у двомовні. Закони, прийняті 1932 році,

утруднювали дітям українських селян доступ до освіти.Спробу задовольнити потребу

українців у освіті зробило товариство “Рідна школа”, Воно утримувало величезну мережу

читалень, публіковало навчальні матеріали,відкривало дитсадки. Головним осередком

української культури залишалося Наукове товариство імені Т.Шевченка (НТШ) у Львові

Література. Серед поетів виділілися Р. Купчинський, О. Бабій, Ю. Шкрумеляк, М.

Матіїв-Мельник, Богдан-Ігор Антонич. Із Західною Україною була тісно пов’язана

творчість емігрантів,-Ю. Косача, Олександра Олеся, Олега Ольжича, Є. Маланюка.

Проза – У.Самчук (роман “Волинь”), трилогія Р.Купчинського “Заметіль”, Г. Журба.

Прихиль. націоналістичного напрямку згуртувалися навколо журналу “Вістник,

редагованого Д. Донцовим.(У. Самчук, О. Бабій, Ю. Клен, Є. Маланюк, Олег Ольжич, О.

Теліга) Група “пролетарських” письменників, орієнтувалися на Радянський Союз(О.

Гаврилюк, Я. Галан, П.Козланюк, Я. Кондра). Молоді “пролетарські” письменники

об”єдналися в літературно-мистецьку групу “Гроно” і видавали у Львові журнал “Вікна”.

Третій напрям ліберальної орієнтації (віднести П. Карманського, Ю. Шкрумеляка,

Богдана-Ігора Антонича, О. Турянського, Б. Лепкого)

Великий внесок у розвиток українського образотворчого мистецтва зробили художники і

скульптори І. Труш, А. Манастирський, О. Кульчицька, О.Новаківський, Й. Курилас.

УКРАЇНЦІ ПІД ВЛАДОЮ РУМУНІЇ

Буковинці зазнали найбільших утисків з боку румунської влади. Українців тут

навіть не визнавали окремою національністю. Закон про шкільноцтво від 26 липня 1924

року трактував їх як “ румунів за походженням, що забули рідну мову”, і вимагав, аби

вони віддавали своїх дітей до румунських шкіл. До 1927 року всі українські школи були

закриті або румунізовані. У Чернівецькому університеті було закрито українські кафедри.

У 1927 році почалася деяка лібералізація окупаційного режиму.. Відновлювалися

культурні товариства, театральні трупи, хори тощо. Існували студентські товариства

“Чорноморе”, “Запороже”, товариство “Кобзар”, спортивне товариство “Довбуш” та інші.

З”явилася українська преса: тижневик “Рідний край”, єдина українська щоденна газета

“Час” за редакцією Лева Когута. Але у 1938 році, з приходом до влади в Румунії

військових, почався період жорстокого, майже тоталітарного правління.

УКРАЇНЦІ В ЧЕХОСЛОВАЧЧИНІ

Чеська політика явила собою жадану зміну в освіті та культурі після інтенсивної

мадяризації. Передусім різко зросла кількість освітніх закладів. Чеський уряд дозволив

населенню користуватися в школою мовою на власний вибір. Такий лібералізм спричинив

швидке зростання культурних товариств, таких як “Просвіта” й товариство русофілів

ім.Духновича. Процвітали театральні трупи та хори. Скромному культурному ренесансові

сприяла творчість В. Гренджа-Донського, А. Карабелеша, О. Маркуша. Українофіли на чолі з А. Волошиним, Михайлом та Юлієм Бращайками заснували освітне товариство “Просвіта”, яке швидко відтіснило конкуруюче Товариство русофілів ім.Духновича. Популярна серед молодої інтелігенції була організація укр. скаутів “Пласт” 3 тис.членів. У 1934 році до Асоціації українських учетилів входило близько 1200 чоловік.

Поиск по сайту: