Літературно-мистецькі процеси в Україні середини 40-60 років 20 ст

ЛІТЕРАТУРА Діячі літ-ри і мист-ва = під постійним контролем. 1946–1948 рр. ЦК

КП(б)У прийняв низку постанов. У виданих документах спотворювалося культурне життя

в Україні, зокрема література, мистецтво, стан історичної науки, репертуари театрів.

Близько сотні українських діячів науки, культури і мистецтва було звинувачено в

українському буржуазному націоналізмі. Вилучення з бібліотек у 1954 р. 111 назв книг,

які вийшли у 1925–1953 рр.ТЕАТР Після визволення України повертаються з евакуації і

відновлюють роботу театри, створюються нові колективи, зокрема 18 у західних областях.

На кінець 40-х років в Україні діяло 96 театрів. Значною подією в мистецькому житті

республіки стало проведення в березні–травні 1958 р. фестивалю “Перша українська

театральна весна”, участь в якому взяли майже всі театри, активно включившись у творче

змагання за право показу глядачам кращого доробку. КІНО У червні 1944 р. повернулася з

евакуації й одразу розгорнула свою діяльність Київська студія художніх фільмів.

Відбудовчі роботи розпочалися на Одеській студії художніх фільмів. Розгорнула роботу

Українська студія хронікальних фільмів, яка повернулася до Києва влітку 1944 р.

Хрущовська “відлига” дала можливість митцям певною мірою відійти від ідеологічних

штампів. Наприкінці 50-х років в Україні щороку виходило на екрани 16–20 кінокартин.

Почали працювати студії хронікально-документальних і науково-популярних фільмів.

(фільмів “Нескорені” “Украдене щастя”, фільм І. Савченка “Тарас Шевченко”)МУЗИКА

У повоєнний час композитори звернулись до великої музичної форми, що

характеризується розширенням тематики і жанрів, поглибленням образної сфери,

підвищенням майстерності. (Б. Лятошинський, Г. Майборода,) В оперному мистецтві

слід відзначити опери“Богдан Хмельницький” К. Данькевича, “Украдене щастя” Ю.

Мейтуса) Виходять на сцену балети “Маруся Богуславка” А. Свєчникова, “Ростислава”

Г. Жуковського.Музику до оперет пишуть О. Рябов, В. Рождественський, С. Жданов, В.

Лукашов. Розвивається пісенна творчість. Популярними стають пісні П. Май-бороди,А.

Філіпенка, Висновок: Доробок українських композиторів сприяв подальшому розвитку

всіх музичних жанрів. АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО. Важливою

подією стали з’їзди архітекторів і художників, де розглядалися питання відбудови та

нового бачення образу міст і сіл. Відбудовувалися та реконструювалися міста. За

генеральним планом відбудовувався Київ. Було проведено конкурс на кращий проект

забудови Хрещатика. Тематика українського живопису повоєнних років присвячена

подіям Другої світової війни. Авторами полотен на тему війни переважно були

художники-фронтовики, безпосередні учасники боїв, що, безумовно, позначилося на

характері їхніх полотен. Великих творчих успіхів у повоєнний час досягло українське

театрально-декоративне мистецтво, воно стає лаконічним,посилюється емоційне звучання.

Творчими досягненнями позначена книжкова графіка. Митці книги підійшли до

вирішення складної проблеми — синтезу ілюстрування й оформлення видань, тим самим

підготувавши ґрунт для бурхливого розвитку української книжкової графіки наступного

періоду. У скульпторів так само провідними стали події й образи воєнного часу.

Створюються меморіальні ансамблі, встановлюються пам’ятники героям війни і праці.

Висновок: Українські митці засвідчили зміцнення зв’язків українського мистецтва з

життям народу, багатогранність пошуків, правдиво відбили героїчний шлях і натхненну

працю, пов’язану з відбудовою України. ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Першочергова увага державних органів приділялася відновленню роботи видавництв,

преси, радіомовлення. З відбудовою поліграфічної бази збільшуються кількість назв та

тиражі газет і журналів. В 1945 р. у 24 областях України виходило 879 газет і 6 журналів, зокрема

“Україна”, “Дніпро”, “Українська література”,“Перець”. До 1948 р. в Україні відновили роботу всі

друкарні. Це дало змогу збільшити як кількість назв, так і тиражі книжок, журналів, газет. Величезна увага

приділялась радіофікації. Наприкінці 1943 р. розпочато будівництво Харківської, Дніпропетровської і

Київської радіостанцій. На початку 1944 р. у Києві відновив роботу Український республіканський

радіокомітет. Великих успіхів досягла радіофікація сільської місцевості.

Поиск по сайту: