 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Пізнання завжди має два полюси: об'єктивне або природу (перший полюс) і
достовірність «Я» відносно самого себе (другий полюс). Якщо брати до уваги перше, тобто
природу, то спочатку здається, що вона відносно «Я» повністю автономна. І навпаки,
видається, що «Я» є цілком самодостатнім Одночасно в «Я» проглядається не тільки
тенденція до градації, тобто до самосвідомості (через відчуття, сприйняття, уявлення і
рефлексію), але й тенденція до об'єктивізації самого себе, яка проявляється в практичній
поведінці людини, в історії і мистецтві.
Отже, трансцендентальна філософія показує, як об'єктивне виникає з суб'єктивного
і утворює другу філософську «науку», що доповнює натур філософію і спрямовує природу до
рефлексії самої себе, до людини, тобто до «розуму».
Виходячи з того, що завдяки певній дії відносно даного світу виникає те, чого в
початковому світі не було, можна говорити про два світи, перший, даний без людської
Участі, та другий — перетворена людиною природа. Впливаючи на зовнішній світ, людина
Впливає також на інших людей. Людина, яка пробуджується до свідомості завдяки
Автономній діяльності відносно зовнішнього світу, впала б у несвідомий стан, якби не було
Впливу інших інтелектів на цей світ, а тим самим і на неї.
Частиною «Системи трансцендентального ідеалізму» є філософія історії, її перша
Теза: для історичного розвитку характерна «прогресивність», яка виявляється в тому, що
Розвивається в напрямку до «правового закону», сенсом якого є «гарантована свобода». З
Поступового наближення до мети історії виникає її періодизація за окремими епохами. Наша
«вільна» поведінка перетворюється на «необхідність», яка надає історії спрямованості і
Цінності. Ще за часів античності вважалося, що наша «вільна» поведінка таємничим
Способом під впливом переважаючої нас сили перетворюється на закономірність. Друга теза
Стосується того, що зумовлює трансформацію нашої автономно мотивованої діяльності в
Загальну закономірність, яка стоїть за об'єктивним ходом історії.
Під впливом пантеїзму Спінози Шеллінг вважає, що в людській поведінці міститься
Певна подвійність, оскільки, з одного боку, люди діють на підставі своєї особистої
Мотивації, і в той же час їхні дії стають частиною вищого наміру, який «поширюється як
Тканина, зіткана невідомою рукою у вільній грі сваволі історії». Мислитель ставить
Проблему відчуження в історії. Внаслідок раціональної людської діяльності виникають не
Тільки випадкові, а й небажані результати, які ведуть до придушення свободи. Прагнення
Реалізувати свободу перетворюється на поневолення. Наприклад реальні результати
Поиск по сайту: