Існує посередник, третій світ, світ символів — Біблія. Тут також вирізняються дві

«натури» - «видима» (предметна образність символу) і «невидима» (смисл, розшифрування

«сенсу символу»). Біблія як третій світ є справжнім, реальним Словом Божим і

Втіленням Бога. Сама Біблія стає істотою божого порядку. Сковорода вказує, що Біблія є

Бог.

«Розшифрування» символіки третього світу має метою знайти відповідний

(«сродний») спосіб діяльності. «Сродна» або «споріднена» праця є однією з

Найважливіших передумов досягнення людиною щастя, реалізації справді людського

Способу життєдіяльності, самоствердження особи. Праця за покликанням, яка

Відповідає пізнаній внутрішній природі, потребам і вродженим схильностям людини, є

Найвищою насолодою і справжнім щастям. «Неспоріднена» («несродна») праця є

Основним джерелом усіх суспільних бід.

«Спорідненій» і «неспорідненій» праці надається великого суспільного значення,

Оскільки Сковорода мріяв про таке суспільство, в якому люди зможуть реалізувати свої

Природні здібності і нахили в «спорідненій» («сродній») праці і отримуватимуть від неї

Радість і відчуття повноти свого буття. Але __________природні здібності повинні бути виявлені,

Розкриті. Освіта і виховання можуть їх лише вдосконалювати, але не створювати. Не освіта

Та знання роблять людину щасливою, а лише ретельне вивчення себе, що й відкриває

Шлях до щастя, спокою, душевної злагоди. Кожен повинен пізнати себе, свої природні

Нахили та здібності. Суспільство складається з окремих людей, і це є шляхом і до спільного

Блага, тому самопізнання у Сковороди виступає як універсальний засіб перетворення

Людини та світу, усунення світового зла. Ідея перетворення є центральною у філософській

Творчості Сковороди, у своїх творах він закликає стати істинною людиною: із

Зовнішньої — внутрішньою, із тілесної - духовною і в такий спосіб поєднатися з Богом,

Отже, з природою всього сутнісного.

Можливість «сродної» праці для всіх виявляє себе в ідеї «нерівної рівності», тобто в

Реалізації кожним себе за своїми можливостями. У концепції «сродної» праці і похідної від

Неї «нерівної рівності» знаходить свій зрілий вияв антеїзм філософії Сковороди (термін

Походить від давньогрецького міфічного персонажа Антея, який черпав свою життєву силу в

Постійному зв'язку з матір'ю-землею).

Етичні погляди Сковороди базуються також на самопізнанні, яке має остаточною

Метою «мистецтво життя». Людина може знайти щастя через самопізнання. Для цього

Потрібно «жити за натурою», не спотворювати природне, задовольнятися малим.

Поиск по сайту: