АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Схоластичного методу пізнання

Читайте также:
  1. XIV. 7. Вимірювання електрорушійних сил. Застосування методу вимірювання ЕРС для визначення різних фізико – хімічних величин
  2. Алгоритм вибіркового методу
  3. Алгоритм методу добутків
  4. Аппроксимация по методу наименьших квадратов
  5. Блок-схема по методу Штейнберга
  6. Використання індексного методу при аналізі середнього курсу акцій.
  7. Використання методу соконсультування
  8. Використання методу тестування в юридичній практиці
  9. Возмещение инвестируемого капитала по методу Ринга
  10. Глава 1. Первое практическое занятие по методу ПМТ
  11. Глава 2. Последующие практические занятия по методу ПМТ
  12. Діалектика як загальнотеоретичний метод філософського пізнання. Її форми та альтернативи

Головною перепоною на шляху пізнання природи є засміченість свідомості так

званими «ідолами» - спотвореними образами дійсності, хибними уявленнями і поняттями.

Людина помиляється через тупість, недостатність знань, обмеженість. Розрізняють чотири

види «ідолів»: «ідоли» роду, «ідоли» печери, «ідоли» ринку, «ідоли» театру (теорій).

• «Ідоли» роду — це хибні уявлення про світ, притаманні всьому людському родові,

які є результатом обмеженості людського розуму й органів чуття. Ця обмеженість

проявляється насамперед в антропоморфізації речей, тобто в наділенні природних явищ

людськими характеристиками; приймаються до уваги лише ті інстанції в природі, які

служать для ствердження потрібної думки. Наприклад, люди пам'ятають ті сни, які збулись,

але забувають ті, які не підтвердилися. Для зменшення шкоди, завданої пізнанню «ідолами»

роду, людям слід зіставляти показання органів чуттів з предметами навколишнього світу і

тим самим перевіряти їх правильність.

«Ідоли» печери (особистого світогляду) — це спотворені уявлення про дійсність,

пов'язані з суб'єктивністю сприйняття довкілля. У кожної людини є своя печера, тобто свій

суб'єктивний внутрішній світ, що накладає відбиток на всі судження про речі та процеси

дійсності. Нездатність людини вийти за межі своєї суб'єктивності і є причиною таких

помилок.

«Ідоли» ринку - це забобони суспільних відносин, які є наслідком розмов -

випадкового і неправильного вживання слів, промов тощо. Люди в одні й ті ж слова

вкладають різний зміст, що викликає пусті та безпідставні суперечки, відволікає від

вивчення природи і правильного її розуміння. Цим самим Бекон критикує схоластичне

словоблуддя, наприклад, «Чи зможе Бог створити камінь, який не зможе підняти?», яке, як

правило, можна спостерігати в місцях скупчення людей - на ринках, площах

• «Ідоли» театру (теорій) — це різні догми попередніх теорій і філософій, які

виникають внаслідок некритичного запозичення їх ідей. Згідно з Беконом, кожна

філософська система - це зіграна перед людьми драма чи комедія. Скільки в історії існувало

філософських систем, стільки було поставлено драм і комедій із зображенням вигаданих,

штучних світів. Але люди сприймають ці вистави як істинні, керуються їх ідеями як

основними у своєму житті

«Ідоли» роду і печери є природними властивостями індивіда, подолати їх можна

шляхом самоосвіти і самовиховання.

«Ідоли» ринку і театру набуті розумом, завдяки пануванню над людиною минулого

досвіду, авторитету церкви, мислителів тощо. Подолати їх можна через зміну суспільної

свідомості.

У зв'язку з цим Бекон велику увагу приділяє критиці схоластичної філософії, яка є

найбільшою перешкодою на шляху вивчення природи.

Головний недолік схоластики Бекон вбачає в її абстрактності, у зосередженості всієї

розумової діяльності на силогізмах, на виведенні часткових висновків із загальних положень.

Схоластичній теорії силогізму Бекон протиставив індуктивний метод.

Критикуючи споглядальний стиль філософствування, Бекон прагне до максимального

поєднання філософії з результатами діяльності. «Що в діяльності найкорисніше, те і в знанні

найбільш істинне». Немає знання без науки, а діяльності без експерименту.

Успіх науки залежить від досвіду, але без певного методу він є лише блуканням у

темряві. Як рука без знарядь здатна зробити небагато, так і розум потребує знаряддя,

методу, яким є індукція, і від неї залежить порятунок наук. Істинна індукція через чуттєве


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)