|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Французької революції виявилися невідповідними її високим ідеалам: замість свободи,Рівності та братерства прийшли насильство, війна, руйнування. Отже, в історії панує Сваволя; теорія й історія протилежні одна одній; в історії панує сліпа необхідність, перед Якою індивіди зі своїми цілями безсилі. Об'єктивно необхідний закономірний історичний Зв'язок Шеллінг уявляє як поступове здійснення «одкровення абсолюта», що пізніше Приводить його до «філософії міфології і одкровення». Шеллінг проводить аналогію між природою і людським світом, яка полягає в тому, Що основа дійсності проявляється в єдності несвідомого і свідомого. Природа творить Несвідомо, але в продуктах творчості ми бачимо сліди розуму, і це проявляється в законах Природи, в спрямованості до вищого, до людини. Людський світ, навпаки, творить свідомо, Але з цього виникає те, чого ніхто не задумував, тобто знову несвідоме. «Органом» або Інструментом перевірки належності свідомого і несвідомого одне одному служить Філософія мистецтва. Художник творить свідомо, але його в результатах творчості більше, Ніж він у неї вклав; і це пояснюється лише тим, що в мистецтві проявляється те незмінне Ідентичне, що не може прийти ні до якої свідомості «Ідентичне» Шеллінг використовує для Позначення дійсності взагалі. Ідентичність означає, що як у свідомості та історії, так і в Природі ми зустрічаємося з тією ж основою світу і тією ж його будовою, які можна Виразити в поняттях «причина самого себе» і «самостворення». Шеллінг говорить про природу як живу, свідченням цього є спрямованість до Вищого і до людини, а також той факт, що спрямовуючою дійсністю є організм, а не Нежива природа. Отже, він розуміє природу не матеріалістично, але разом з тим вважає її Незалежною від свідомості. Шеллінг прагне врівноважити суб'єктивне й об'єктивне, Ідеальне і реальне, кінцеве і нескінченне. Переважає все ж ідеальний момент, оскільки Абсолютне розуміється як те, що усвідомлює себе в людському пізнанні. • Таким чином, у вченні Шгллінга стверджується тотожність суб'єкта і об'єкта, Тобто полярних факторів — «суб'єктивного», або пізнавального, і «об'єктивного» Принципів. У формі суб'єкта або історії переважає суб'єктивний принцип, а в об'єкті або Природі - об'єктивний. Тому в природі ми пізнаємо структури розуму, а в сфері Суб'єктивності вбачаємо її об'єктивізацію. Абсолютний суб'єкт, пов'язаний у Фіхте з Індивідуальним «Я», в системі Шеллінга перетворюється на божественне начало світу, аб- Солютну тотожність суб'єкта й об'єкта. Вирішуючи завдання, як з цієї початкової Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |