Метод заміни змінної
Метод заміни змінної (метод підстановки) полягає у введенні нової змінної інтегрування (тобто підстановки) . При цьому заданий інтеграл приводиться до нового інтегралу, який повинен бути табличним або таким, що зводиться до табличного інтегралу.
Метод заміни змінної описується наступною формулою:
.
Зауваження: не існує загального правила вибору підстановок. Вміння правильно підібрати підстановку визначається досвідом або виглядом підінтегральної функції.
Часто формулу заміни змінної застосовують також і у зворотному порядку: застосовують підстановку , тобто частина підінтегральної функції позначається через нову змінну . Потім із заміни виражають змінну , знаходять диференціал і підставляють усе у початковий підінтегральний вираз. Після знаходження інтеграла від нової змінної повертаються до старої змінної . Для цього підходу справедлива формула:
.
Зауваження: якщо підінтегральний вираз містить деяку функцію та її диференціал з точністю до коефіцієнта, то виражати змінну із підстановки необов'язково. 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | Поиск по сайту:
|