Основні теореми про границі
Практичне обчислення границь ґрунтується на наступних теоремах.
Якщо існують і , то:
1) Границя суми (різниці) двох функцій дорівнює сумі (різниці) їхніх границь:
.
2) Границя добутку двох функцій дорівнює добутку їхніх границь:
.
3) Границя частки дорівнює границі чисельника, поділеній на границю знаменника, за умови, що границя знаменника не дорівнює нулю:
, якщо .
4) Постійний множник можна виносити за знак границі:
, якщо .
5) Границя степеня з натуральним показником дорівнює такому же степеню границі:
.
Використовуються також наступні визначні границі:
І) (перша визначна границя).
Наслідки із першої визначної границі:
; ; ; ,
а також:
; ; ; ,
де – деяка функція.
ІІ) (друга визначна границя) або .
Наслідки із другої визначної границі:
; ,
де – деякі функції. 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | Поиск по сайту:
|