Відповідальність підприємств за порушення у

Сфері ЗЕД

Підприємства несуть певну відповідальність за порушен­ня в сфері ЗЕД. Порядок притягнення до відповідальності, здійснення та звільнення від відповідальності визначається законами України [4,10,16,21].

До українських підприємств та іноземних суб'єктів госпо­дарської діяльності застосовуються спеціальні санкції у ви­падку порушення валютного, митного, податкового, іншого за­конодавства, пов'язаного з їх зовнішньоекономічною діяльністю [34].

Види спеціальних санкцій такі:

♦ накладання штрафів (фінансові санкції);

♦ застосування режиму ліцензування;

♦ тимчасове зупинення ЗЕД.

Фінансові санкції (штрафи) накладаються у випадках не­своєчасного виконання або невиконання суб'єктом ЗЕД своїх обов'язків. їх розмір визначається відповідними положеннями законодавчих та нормативних актів України та/або рішення­ми судових органів.

Наприклад:

а) відповідальність за порушення митного законодавства передбачається у випадках:

♦ незупинка транспортного засобу, що переміщується че­рез митний кордон України, у зоні митного контролю (до 1 мінімальної заробітної плати)[10];

♦ відправка транспортного засобу, який знаходиться під митним контролем, без дозволу митниці України (до 1 мінімальної заробітної плати);

♦ причалювання до судна, яке знаходиться під митним контролем, інших суден та плавучих засобів без дозво­лу митного органу України (до 1 мінімальної заробітної плати);

♦ неподання митному органу України необхідних для здійснення митного контролю документів на транс­портні засоби (від 1 до 2,5 мінімальних заробітних плат), а також документів на товари, валюту, цінності та інші предмети (від 2,5 до 10 мінімальних заробітних плат);

♦ неподання до митного органу України у визначений строк предметів, які знаходяться під митним контролем і перевозяться з одного митного органу України в інший, а також документів на ці предмети (від 2,5 до 10 мінімальних заробітних плат);

♦ видавання без дозволу митного органу України або втрата предметів, які знаходяться під митним контро­лем (від 2,5 до 10 мінімальних заробітних плат з конфіскацією предметів, які є об'єктом правопорушен­ня, або без неї);

♦ переміщення предметів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю (від 300 до 1000 мінімальних заробітних плат з конфіскацією предметів або без неї);

♦ зберігання, перевезення або придбання предметів, що ввезені на митну територію України поза митним кон­тролем чи з приховуванням від такого контролю, а та­кож предметів, відносно яких надані митні пільги (від 2,5 до 10 мінімальних заробітнихплат з конфіскацією таких предметів або без неї);

♦ недекларування предметів, які переміщуються через митну територію України (від 2,5 до 10 мінімальних за­робітних плат, з конфіскацією чи без неї цих предметів);

♦ використання предметів, відносно яких надані пільги щодо оподаткування митом, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими були надані такі пільги, без дозволу митних органів (від 100 до 200% суми мита, яка не спла­чена у зв'язку з наданням пільг);

♦ несплата мита та митних зборів протягом установлених строків, а також інших дій, які спричинили несплату митних платежів (від 100 до 300% суми несплати мит­них платежів);

б) відповідальність за порушення валютного законодавст­ва передбачається у випадках:

♦ здійснення операцій з валютними цінностями, які по­требують ліцензування, без одержання індивідуальної ліцензії НБУ. Порушення порядку розрахунків (штраф у сумі, що еквівалентна сумі валютних цінностей, які були використані при розрахунках, перераховані у ва­люту України по обмінному курсу НБУ на день здійснення таких операцій);

♦ несвоєчасне надання, приховування, перекручення звітності про валютні операції, а також невиконання вимог щодо декларування валютних цінностей та іншо­го майна, що перебуває за межами України (штраф у сумі, яку встановлює НБУ);

♦ порушення строків зарахування виручки на валютні ра­хунки резидентів (пеня у розмірі 0,3% від суми неодер- жаної виручки за кожен день прострочки, включаючи день сплати).

Індивідуальний режим ліцензування застосовується у ви­падках порушення суб'єктами ЗЕД положень Закону про ЗЕД, що встановлюють певні заборони, обмеження або режим здійснення зовнішньоекономічних операцій з дозволу держави.

Тимчасове зупинення ЗЕД застосовується у випадках по­рушення Закону про ЗЕД, проведення дій, які можуть зашко­дити інтересам національної економічної безпеки чи привести до порушення міжнародних зобов'язань України, а також якщо суб'єкт ЗЕД, до якого раніше була застосована санкція, — індивідуальний режим ліцензування, протягом року після її за­стосування не прийняв заходів щодо приведення своєї діяль­ності відповідно до вимог чинного законодавства у сфері ЗЕД.

Спеціальні санкції здійснюються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики і розповсюд­жуються на всі види зовнішньоекономічної діяльності. Вони діють до прийняття суб'єктами ЗЕД практичних заходів щодо усунення порушення чинного законодавства у сфері ЗЕД.

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягає мотивація ЗЕД підприємства?

2. Які фактори впливають на розвиток ЗЕД українських підприємств?

3. Що обмежує діяльність вітчизняних підприємств на зовніш­ніх ринках?

4. У чому сутність режиму сприяння ЗЕД?

5. Як можна класифікувати підприємства?

6. Які зовнішні та внутрішні фактори впливають на ор­ганізаційно-функціональну структуру підприємства?

7. Як організаційно-функціональна структура ЗЕД підприєм­ства впливає на вибір методу нроведення експортно-імпорт­них операцій?

8. У чому сутність торговельно-посередницьких операцій?

9. Як вирішується проблема вибору торговельно-посередниць­кої фірми?

10. Що необхідно зробити підприємцю для здійснення ЗЕД?

11. Які особливості запровадження режиму ліцензування екс­портно-імпортних операцій?

12. У чому полягає відповідальність підприємств за порушення у сфері ЗЕД?

Поиск по сайту: