|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Порядок митного оформлення товарів і транспортних засобівМитне оформлення — це виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України [16, гл.10]. Метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу. Митне оформлення здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів митних органів і, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів та всіх необхідних документів. Процедура оформлення складається з двох частин: ♦ попередні операції; ♦ основне оформлення. Попередні операції — це дії, що виконуються до початку митного оформлення товарів і транспортних засобів. Метою попередніх операцій є сприяння прискоренню основного митного оформлення товарів і транспортних засобів, поміщенню їх під визначений митний режим, здійсненню митних процедур. При попередньому митному оформленні проводиться: ♦ прийняття повідомлень про перетинання кордону при ввезенні товарів і транспортних засобів на митну територію України; ♦ прийняття повідомлення про намір вивезти товари і транспортні засоби за межі митної території України; ♦ прийняття повідомлень про прибуття товарів та транспортних засобів у місця доставки; ♦ контроль за розміщенням товарів і транспортних засобів на складах тимчасового зберігання; ♦ прийняття попередньої митної декларації; ♦ взяття проб та зразків товарів, що перебувають під митним контролем, контроль за взяттям проб та зразків товарів іншими органами державного контролю; ♦ передавання оформлених документів та відомостей посадовим особам, які здійснюють основне митне оформлення. При ввезенні товарів і транспортних засобів України перевізник заздалегідь повідомляє митний орган про намір ввезти ці товари. При вивезенні товарів за межі митної території України особа, що переміщує ці товари, попередньо повідомляє митними органами про намір вивезти їх. Митний орган після реєстрації повідомлення визначає час і місце доставки названих товарів для здійснення подальшого митного оформлення. Відомості про місця доставки товарів, що ввозяться в Україну, повинні бути вказані у вантажних документах, а якщо це не вказано, то товари повинні бути доставлені в місця, які визначають митні органи. Товари та документи на них доставляються без будь-якої зміни їх стану і перебувають у визначеному місці до прибуття посадових осіб митного органу. У місці доставки товари і транспортні засоби пред'являються, а документи на них передаються митному органу. Заява про пред'явлення товарів і транспортних засобів для митного контролю та передавання документів на них здійснюються в мінімально можливий строк після їх прибуття (не пізніше ЗО хв). Товари і транспортні засоби з моменту пред'явлення митному органу і до їх випуску можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем. Місцем тимчасового зберігання є склади тимчасового зберігання, в якості яких можуть використовуватися відповідно облаштовані складські приміщення, резервуари, криті чи відкриті майданчики. Склад тимчасового зберігання засновується за наявності належним чином оформленого дозволу відповідного митного органу — ліцензії митниці. Склади тимчасового зберігання можуть бути закритого та відкритого типів. Склади закритого типу призначаються виключно для зберігання власником складу товарів, що належать йому, а склади відкритого типу призначаються для використання будь-якими особами. Взаємовідносини власника складу тимчасового зберігання з особами, які розміщують товари і транспортні засоби на складі, базуються на договірній основі. Для розміщення товарів і транспортних засобів на складі тимчасового зберігання митним органам подаються документи, що дають змогу ідентифікувати ці товари і транспортні засоби та підтверджують законні підстави їх знаходження в особи, яка бажає користуватися послугами складу. Це — вантажні та товаросупроводжуючі документи (накладні, рахунок-фак- тура, специфікації, страхові, транспортні документи тощо). Основне митне оформлення товарів і транспортних засобів включає такі етапи: 1) прийняття, реєстрація та облік митних декларацій; 2) контроль правильності визначення коду товару відповідно до товарної номенклатури ЗЕД та країни походження, а також за додержанням заходів нетарифного регулювання; 3) валютний контроль та контроль митної вартості товару 4) контроль митних платежів; 5) огляд і випуск товарів (рис. 13.2). Рис. 13.2. Етапи основного митного оформлення Найважливішою частиною основного митного оформлення є декларування органу України товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України відповідно з вибраним режимом [16, гл. 11]. Залежно від мети переміщення товарів через митний кордон України чинним законодавством запроваджено 13 видів митного режиму: 1) імпорт (випуск у вільний обіг) — товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень; 2) експорт — товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без установлення умов їх використання за межами митної території України; • 3) реімпорт — товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території; 4) реекспорт — товари, що походять з інших країн, не пізніше, ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту; 5) транзит — товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України; 6) тимчасове ввезення (вивезення) — товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи витрат за нормальних умов транспортування; 7) митний склад — ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України; 8) спеціальна митна зона — до товарів, які ввозяться на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон із-за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться з території зазначених зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного і нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено законом; 9) магазин безмитної торгівлі — товари, а також супутні товарам роботи, не призначені для споживання під митним кон-» тролем у пунктах пропуску на митному кордоні України, відкритих для міжнародного сполучення, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння мита, податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання; 10) перероблення на митній території України — ввезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, піддаються у встановленому законодавством порядку переробленню без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продукції перероблення відповідно до митного режиму експорту; 11) перероблення за межами митної території України — товари, що перебувають у вільному обігу на митній території України, вивозяться без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання з метою їх перероблення за межами митної території України та наступного повернення в Україну; 12) знищення або руйнування — товари, ввезені на митну територію України, знищуються під митним контролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання, без справляння податків, установлених на імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання до товарів, що знищуються або руйнуються; 13) відмова на користь держави — власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь- яких умов на свою користь. У режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються і не справляються податки та збори, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання [16, гл. 29-41]. Декларування здійснюється шляхом заяви за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Основним документом, який використовується для декларування товарів і транспортних засобів, є вантажна митна декларація (ВМД). Форма ВМД, порядок її надання, оформлення та використання регламентується Положенням про вантажну митну декларацію [22]. Згідно з даним Положенням, вантажна митна декларація — це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів. Прийняття ВМД для оформлення — це процедура попередньої перевірки відповідності відомостей, зазначених у ВМД, вимогам, установленим нормативно-правовим актам України з питань митної справи та поданим документам. Митний орган не приймає ВМД для оформлення, якщо вона подається без певного комплекту документів та заповнена декларантом з порушенням відповідних нормативних актів. У разі відмови у прийнятті ВМД заповнюється картка відмови у митному оформленні. Після завершення процедури прийняття ВМД декларант несе відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом. У разі прийняття ВМД їй присвоюється реєстраційний номер та проводиться реєстрація в журналі обліку ВМД. ВМД заповнюється: ♦ на товари, які переміщуються через митний кордон України юридичними особами (підприємцями) і митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 100 євро, крім підакцизних товарів, які декларуються незалежно від їх вартості; ♦ на товари, які підлягають державному експортному контролю; ♦ на товари, які переміщуються в режимі митного складу; ♦ на товари, які безпосередньо ввозяться фізичними особами в супроводжуваному багажі або пересилаються в несупроводжуваному багажі, надходять на адреси фізичних осіб або вивозяться фізичними особами у випадках, передбачених законодавством; ♦ на товари незалежно від їх митної вартості в інших випадках, передбачених законодавством; ♦ на транспортні засоби у випадках, передбачених законодавством; ♦ на партію товарів, які належать юридичним особам або фізичним особам (підприємцям), за умови, що до всіх товарів цієї партії застосовується єдиний митний режим. ВМД заповнюється державною мовою за допомогою комп'ютера. Під час заповнення ВМД може застосовуватися іноземна мова, якщо переклад державною мовою назв суб'єктів або фірмового (комерційного) найменування товару недоцільний та істотно не впливає на принцип здійснення заходів тарифного або нетарифного регулювання. Завершення митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відбитка особистої номерної печатки уповноваженої посадової особи митниці, своїх підпису та прізвища в ВМД і в інших товаросупроводжувальних і товаротранспортних документах. Примірник оформленої ВМД надається декларанту. Оформлена ВМД свідчить про надання суб'єкту ЗЕД права на розміщення товарів у заявленому митному режимі й підтверджує права та обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій. митного оформлення товарів у режимі експорту суб'єкти підприємницької діяльності надають такі документи [83, с. ВМД (на товари вартістю більше ніж 100 на підакцизні товари — незалежно від їх вартості); 2) товаросупроводжувальні документи: транспортні (накладні, книжки МДП, коносамент), комерційні (рахунок-фактура, договір комісії, доручення, консигнації), пакувальні письма; 3) зовнішньоекономічний договір (контракт); 4) довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, або довідка про відсутність за межами України валютних цінностей і майна; 5) ліцензія Міністерства економіки на товари, які підлягають ліцензування; 6) картка реєстрації (обміку) зовнішньоекономічного договору (контракту); 7) дозвіл або висновок Державної служби експортного контролю; 8) фітосанітарний сертифікат 9) ветеринарний сертифікат; 10) сертифікат екологічного контролю; 11) сертифікат якості; 12) гарантійне зобов'язання, яке прийнято податковою адміністрацією (при митному оформлені давальницької сировини); 13) для українських перевізників: свідоцтво про допущення до перевезення транспортного засобу або контейнера до перевезення вантажів під митними печатками та пломбами, декларація АТС з листами контролю; 14) експертний висновок територіального органу Держстандарту; 15) заява-розрахунок на придбання марок акцизного збору з відміткою податкової адміністрації щодо сплати збору; 16) свідоцтво на право вивезення культурних цінностей; 17) облікова картка суб'єкта ЗЕД; 18) індивідуальна ліцензія на зовнішньоекономічну операцію; 19) довідка, яка видається управлінням сільського господарства та продовольства облдержадміністрації (при експорті живої худоби та шкіряної сировини); 20) індивідуальна ліцензія на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України; 21) погодження на вивезення озоноруйнуючих речовин та продукції, що їх містить, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню; 22) погодження митних органів на експорт спирту через авіаційні пункти пропуску; 23) платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на депозитні рахунки митних установ; 24) лист-погодження (у випадку митного оформлення в зоні дії іншої митниці не за місцем знаходження суб'єкта підприємницької діяльності). Для митного оформлення товарів у режимі імпорту необхідні такі документи [83, с. 154-160]: 1) ВМД (на товари вартістю більше ніж 100 євро, на підакцизні товари незалежно від їх вартості); 2) товаросупроводжувальні документи; 3) зовнішньоекономічний договір (контракт); 4) довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, або довідка про відсутність за межами України валютних цінностей та майна; 5) ліцензія Міністерства економіки на товари, які підлягають ліцензуванню; 6) картка реєстрації (обліку) зовнішньоекономічного договору (контракту); 7) дозвіл або висновок Державної служби експортного контролю; 8) сертифікат відповідності; 9) гарантійний сертифікат; 10) ветеринарний сертифікат; 11) дозвіл служби екологічного контролю; 12) сертифікат походження товарів; 13) вексель (при митному оформленні давальницької сировини, іноземних інвестицій); 14) податковий вексель; 15) платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на депозитні рахунки митних установ; 16) довідка Національного агентства по реконструкції та розвитку (при митному оформленні вантажів міжнародної технічної допомоги); 17) погодження на вивезення озоноруйнуючих речовин та продукції, що їх містить, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню; 18) попередні ВМД; 19) письмо-погодження (у випадку митного оформлення у зоні дії іншої митниці не за місцем знаходження суб'єкта підприємницької діяльності); 20) разова (індивідуальна) ліцензія на зовнішньоекономічну операцію; 21) індивідуальна ліцензія на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України; 22) сертифікат на ввезення наркотичних засобів, психотропних речовин; 23) свідоцтво на право вивезення культурних цінностей із країни вивезення; 24) заява-розрахунок на придбання марок акцизного збору. Запитання для самоконтролю 1. У чому сутність митного контролю? 2. Які використовують методи для визначення митної вартості товарів? 3. У чому сутність правил визначення країни походження товарів? 4. Які товари вважаються повністю виробленими в країні? 5. Що розуміють під критерієм достатнього перероблення? 6. У чому сутність процедури митного оформлення? 7. Які етапи включає основне митне оформлення? 8. Які існують види митного режиму? 9. Які особливості ватажної митної декларації? Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.012 сек.) |