Тести до розділу 2

1. Управління ЗЕД здійснюється:

а) Україною як державою в особі її органів, торговельними палатами, валютними, товарними, фондовими біржами, ор­ганізаціями підприємців, суб'єктами ЗЕД;

б) державними органами в межах їх компетенції, недер­жавними органами управління економікою, що діють на підставі їх статутних документів;

в) органами управління ЗЕД на рівні країни, органами уп­равління ЗЕД на рівні регіону, суб'єктами ЗЕД на підставі відповідних координаційних угод, що укладаються між ними.

2. Вставте пропущене слово:

______________ — це недержавна неприбуткова само­врядна організація, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян Ук­раїни, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.

3. Вставте пропущене слово:

______________ — це громадська неприбуткова ор­ганізація, яка об'єднує роботодавців на засадах добровільності та рівноправності з метою представництва і захисту їх прав та інтересів.

4. Вставте пропущене слово:

______________ — державний орган, який затверджує

головні напрями зовнішньоекономічної політики України, приймає закони, що стосуються ЗЕД, укладає міжнародні до­говори.

5. Вставте пропущене слово:

______________ — державний орган, який вживає за­ходів щодо зовнішньоекономічної політики України, здійснює координацію діяльності міністерств, державних комітетів по регулюванню ЗЕД, координує роботу торговельних представ­ництв України в іноземних державах.

6. Вставте пропущене слово:

_______________ — державний орган, який забезпе­чує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при здійсненні суб'єктами ЗЕД виходу на зовнішній ринок, коор­динацію їх ЗЕД, здійснює заходи нетарифного регулювання.

7. Вставте пропущене слово:

_______________ — державний орган, який забезпе­чує економічну безпеку, бореться з контрабандою, порушен­ням податкового законодавства, здійснює митне регулювання торговельно-економічних відносин.

8. Вставте пропущене слово:

_______________ — державний орган, який здійснює

оперативне державне регулювання ЗЕД, проводить анти­демпінгові, антисубсидиційні, спеціальні розслідування.

Тести до розділу З

1. До тарифних інструментів торгової політики нале­жать:

а) мита, ліцензування, субсидії;

б) мита, квотування, "добровільні" обмеження експорту;

в) мита.

2. До прихованих методів торгової політики належать:

а) торгові угоди, технічні бар'єри, правові режими;

б) субсидії, демпінг, експортне кредитування;

в) технічні бар'єри, податки і збори, державні закупки, ви­моги про вміст місцевих компонентів.

3. До фінансових методів торгової політики належать:

а) демпінг, експортне кредитування, субсидії;

б) субсидії, кредитування, ліцензування;

в) субсидії, валютно-фінансові угоди, митні пільги.

4. До кількісних методів торговельної політики нале­жать:

а) квотування, ліцензування, "добровільні" обмеження ек­спорту;

б) субсидії, експортне кредитування, демпінг;

в) субсидії, ліцензування, правові режими.

5. За способом стягнення мита бувають:

а) специфічні, постійні, змінні;

б) адвалерні, специфічні, комбіновані;

в) адвалерні, специфічні, автономні.

6. За об'єктом обкладання мита бувають:

а) ввізні, вивізні, антидемпінгові;

б) постійні, змінні, автономні;

в) імпортні, експортні.

За характером мита бувають:

а) сезонні, спеціальні, антидемпінгові, компенсаційні;

б) специфічні, адвалерні, комбіновані;

в) імпортні, експортні, транзитні.

7. За походженням мита бувають:

а) автономні, договірні, преференційні;

б) сезонні, антидемпінгові, компенсаційні;

в) ввізні, вивізні, транзитні.

8. Тарифні ставки за типом бувають:

а) сезонні, антидемпінгові, компенсаційні;

б) постійні, змінні;

в) специфічні, спеціальні.

9. Мито — це:

а) продаж товарів на ринках інших країн за цінами, ниж­чими від витрат виробництва;

б) оподаткування товарів за ступенем зростання їх оброб­лення;

в) оплата за товар, який перетинає митний кордон.

10. Специфічні мктні тарифи — це:

а) мита, які нараховуються у- встановленому розмірі на одиницю продукції;

б) мита, які нараховуються у встановленому розмірі на. одиницю вартості продукції;

в) мита, які стягуються з певних товарів державного спо­живання.

11. Введення країною ввізного мита:

а) погіршує добробут споживачів цієї країни;

б) приносить додатковий виграш вітчизняним виробни­кам імпортозамінної продукції;

в) приносить додатковий доход державі;

г) усі наведені відповіді правильні;

д) усі наведені відповіді правильні, крім "в".

12. Компенсаційне мито — це:

а) спеціальне мито, спрямоване на компенсацію втрат національних імпортерів;

б) захід у відповідь на демпінг;

в) спеціальна субсидія експортерів внаслідок його додат­кових витрат проникнення на зовнішні ринки.

13. Види демпінгу:

а) спорадичний, постійний, навмисний;

б)спорадичний,локальний, навмисний;

в) локальний, зворотний, навмисний.

14. Адвалерні мита — це:

а) мита, які вводяться на основі односторонніх рішень ор­ганів державної влади країн;

б) мита, які накладаються на експортні товари при випус­ку їх за межі держави;

в) мита, які нараховуються у відсотках до митної вартості оподатковуваних товарів.

15. Вивізне мито — це:

а) мита, які накладаються на експортні товари при випус­ку їх за межі митної території держави;

б) мита, які накладаються на імпортні товари;

в) мита, які вводяться на основі домовленості між країна­ми.

16. Ввізне мито — це:

а) мита, які вводяться на основі односторонніх рішень ор­ганів державної влади країн;

б) мита, які накладаються на експортні товари при випус­ку їх за межі митної території держави;

в) мито, яке нараховується на імпортні товари при випус­ку їх для вільного обігу на внутрішньому ринку країни.

17. Антидемпінгові мита — це:

а) мита, які накладаються на імпорт тих товарів, при ви­робництві яких використовувалися субсидії, якщо їх імпорт завдає шкоди національним виробникам цих товарів;

б) мита, які застосовуються у випадку ввезення на тери­торії країни товарів за ціною, істотно нижчою за їх конкурент­ну ціну в країні експорту, якщо таке ввезення завдає шкоди вітчизняним виробникам подібних товарів;

в) мита, які застосовуються у випадку ввезення товарів із спеціальних митних зон.

18. Квота — це:

а) індекс, який показує частку тарифних позицій, покри­тих нетарифними обмеженнями;

б) адміністративна форма нетарифного державного регу­лювання;

в) кількісний захід обмеження експорту або імпорту то­варів, який визначається кількістю або сумою на пев­ний проміжок часу.

19. Квоти бувають:

а) індивідуальні, глобальні, експортні, імпортні;

б) експортні, імпортні, спеціальні, специфічні;

в) експортні, імпортні, комбіновані, специфічні.

20. Глобальна квота, встановлюється на експорт або імпорт певного товару на певний період часу і не залежить від того, з якої країни він імпортується або в яку країну він експортується:

а) так;

б) ні.

21. Який з інструментів торгової політики не створює суттєвих перешкод для вільної торгівлі:

а) ліцензії на ввезення та вивезення товару;

б) мито на імпорт;

в) "добровільні" обмеження експорту;

г) усі відповіді правильні;

д) усі відповіді неправильні.

22. Найпоширеніший інструмент сучасного регулювання міжнародної торгівлі для найбільш розвинутих країн світу — це:

а) демпінг;

б) ввізне (вивізне) мито;

в) приховані форми торговельних обмежень;

г) торговельні війни.

23. За правилами СОТ експортні субсидії:

а) дозволені;

б) не дозволені;

в) заборонені, але можуть використовуватися за згодою з торговим партнером.

24. "Добровільне" обмеження експорту передбачає:

а) введення експортного мита експортером;

б) квотування експорту експортером;

в) квотування експорту імпортером.

25. Демпінг — це:

а) плата за товар, який перетинає митний кордон;

б) державна політика захисту внутрішнього ринку за до­помогою використання тарифних інструментів;

в) експорт товарів за цінами, нижчими від собівартості цих товарів.

26. Вставте пропущене слово:

___________ — дозволи, які видають державні органи на

експорт або імпорт товарів у встановлених кількостях за пев­ний проміжок часу.

27. Ліцензії бувають:

а) індивідуальні, глобальні, експортні, імпортні;

б) разові, генеральні, глобальні, автоматичні;

в) автоматичні, комбіновані, конвенційні, номінальні.

28. Вставте пропущене слово:

___________ — грошова виплата, яка направлена на

підтримку національних виробників і непряму дискримінацію імпорту.

29. Субсидії бувають:

а) прямі, непрямі, внутрішні, зовнішні;

б) внутрішні, зовнішні, номінальні, ефективні;

в) експортні, прямі, глобальні, автономні;

г) транзитні, внутрішні, експортні, глобальні.

30. Під валютним регулюванням потрібно розуміти:

а) регламентацію державного режиму здійснення міжна­родних розрахунків, порядку проведення валютних операцій;

б) діяльність держави та уповноважених нею органів, спрямована на регламентацію міжнародних розра­хунків;

в) діяльність держави та уповноважених нею органів, спрямована на регламентацію міжнародних розра­хунків, порядку здійснення операцій з валютними та бартерними операціями.

31. В основі валютного регулювання України лежить:

а) принцип обмеження використання іноземної валюти в господарському обігу держави;

б) принцип валютного обігу іноземної валюти на тери­торії України;

в) принцип невтручання держави в регулювання валют­них відносин.

32. Вставте пропущене слово:

______________ — це юридичні особи, суб'єкти

підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави.

33. До учасників валютного регулювання відносять:

а) НБУ, уповноважені банки, уповноважені фінансові ус­танови;

б) НБУ, уповноважені банки, уповноважені фінансові ус­танови, Державну податкову адміністрацію;

в) НБУ, уповноважені банки, Державну податкову адміністрацію, Міністерство фінансів.

34. До валютних цінностей відносять:

а) українську валюту, іноземну валюту, кредитні доку­менти, банківські метали;

б) українську валюту, іноземну валюту, кредитні та платіжні документи в іноземній валюті, банківські ме­тали;

в) українську валюту, іноземну валюту, платіжні доку­менти, виражені в іноземній валюті та у валюті Ук­раїни.

35. Вставте пропущене слово:

______________ — це процедури, які пов'язані з перехо­дом права власності на валютні цінності, з використанням ва­лютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з ввезенням в Україну та вивезенням за її межі валютних цінно­стей.

36. Вставте пропущене слово:

______________ — це здатність валюти даної країни

вільно обмінюватися на валюти інших країн та міжнародні платіжні засоби за чинним курсом.

37. Вставте пропущене слово:

_____________ — право резидентів здійснювати опе­рації з активами в іноземній валюті всередині країни.

38. Вставте пропущене слово:

_____________ — право резидентів здійснювати опе­рації з іноземною валютою з нерезидентами.

39. Вставте пропущене слово:

_____________ — це вільний обмін національної ва­люти на іноземну для всіх категорій власників у будь-якій формі і для всіх операцій без обмежень суми.

40. Вставте пропущене слово:

_____________ — обмін національної валюти на іно­земну дозволяється тільки для певних власників або для пев­них видів операцій.

41. Офіційний курс гривні для вільно конвертованих ва­лют встановлюється:

а) один раз на місяць;

б) щоденно;

в) один раз на місяць повторно;

г) два рази на місяць.

42. Офіційний курс гривні для частково конвертованих валют встановлюється:

а) один раз на місяць;

б) щоденно;

в) два рази на місяць;

г) один раз на місяць повторно.

43. Валютні операції здійснюються на основі ліцензій:

а) спеціальної та генеральної;

б) компенсаційної та індивідуальної;

в) генеральної та індивідуальної;

г) індивідуальної та відкритої;

д) генеральної та антидемпінгової.

. 45. Операції на МВРУ здійснюють суб'єкти цього ринку, до яких належать:

а) НБУ, уповноважені банки, Міністерство фінансів;

б) НБУ, уповноважені банки, уповноважені фінансові ус­танови;

в) НБУ, уповноважені банки, уповноважені фінансові ус­танови, установи, які отримали ліцензію НБУ, Держав­на податкова адміністрація.

46. Суб'єкти МВРУ купують іноземну валюту:

а) для власних потреб, за дорученням клієнтів (резидентів та нерезидентів);

б) за дорученням резидентів, нерезидентів, Міністерства фінансів;

в) для власних потреб, за дорученням валютних брокерів, Міністерства фінансів.

47. Іноземну валюту на МВРУ купують резиденти, стра­ховики, постійні представництва нерезидентів, фізичні осо- би-резиденти та нерезиденти, банки-нерезиденти, уповнова­жені банки-члени міжнародних платіжних систем, уповнова­жені банки та фінансові установи, Державне казначейство України:

а) так;

б) ні.

48. Вставте пропущене слово:

______________ — це комплекс адміністративних за­ходів, які спрямовані на стримування вивезення і стимулю­вання повернення валютних коштів у країну.

49. У розрахунках між резидентами і нерезидентами у межах торговельного обороту використовується як засіб платежу:

а) іноземна валюта та національна валюта за умови одер­жання генеральної ліцензії НБУ;

б) тільки іноземна валюта;

в) тільки національна валюта;

г) іноземна валюта та національна валюта за умови одер­жання індивідуальної ліцензії НБУ.

50. Підставою для переказування банками коштів у національний та іноземний валюті на рахунок нерезидентів за договорами є такі документи, що надаються резидентом: договір з нерезидентом, документи, які свідчать про фактич­но надані послуги чи виконані роботи, індивідуальна ліцензія НБУ на переказування валютних цінностей:

а) так;

б) ні.

Поиск по сайту: