Розділ 9. Оцінювання ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Ключові терміни: економічна ефективність зовнішньоеко­номічної операції; критерій економічної ефективності; валют­на ефективність зовнішньоекономічної операції; ефективність експорту та імпорту; економічний ефект експорту та імпор­ту; рентабельність експорту та імпорту.

9.1. Сутність ефективності зовнішньоекономічних

операцій

Головною умовою проведення зовнішньоекономічної опе­рації є її ефективність.

Підприємства нерідко зазнають значних збитків унаслідок недостатнього техніко-економічного обґрунтування ефектив­ності зовнішньоекономічної операції, відсутності в ньому оцінок вибору валюти ціни, валюти платежу та інших валют­но-фінансових умов угоди.

Розрахунок економічної ефективності проводиться шля­хом зіставлення досягнутого економічного результату (ефек­ту) з витратами ресурсів на отримання цього ефекту. Під ре­зультатами розуміють грошове, вартісне оцінювання отрима­ного прибутку для підприємства: грошові надходження за відправлену продукцію, виконані роботи та послуги, вартість отриманого товару, робіт, послуг та ін. Під витратами ро­зуміють грошове вартісне оцінювання виробничих ресурсів, які залучилися у господарський обіг: вартість сировини, ма­теріалів, енергії, трудових ресурсів, послуг сторонніх ор­ганізацій, обов'язкові відрахування в різноманітні державні фонди та інші витрати, без яких торгова угода не може бути здійснена. Економічні результати та витрати ресурсів мають кількісний вимір. А тому й економічна ефективність може вимірюватися кількістю, тобто мати критерій ефективності.

Критерій — це головна ознака, що відрізняє його від інших класифікаційних одиниць.

Критерій економічної ефективності неоднаковий для різних рівнів зовнішньоекономічної діяльності. Кожному рівню оцінювання відповідає свій вид економічних інтересів і свій критерій ефективності.

Так, на макроекономічному (народногосподарському) рівні під економічною ефективністю зовнішньої торгівлі ро­зуміють ступінь економії національної праці, що досягається країною її участю в міжнародному поділі праці та зовнішньо­торговельному обміні.

У цьому випадку критерієм економічної ефективності є економія національної праці як додаткове джерело зростання валового внутрішнього продукту та інших економічних і соціальних макропоказників.

На рівні підприємства під економічною ефективністю зовнішньоторговельних операцій розуміють ступінь збільшен­ня доходу від цих операцій. Критерієм економічної ефектив­ності є прибуток як основна міра ефективності.

Визначення ефективності зовнішньоекономічних опе­рацій зумовлює ступінь зацікавленості підприємства у виході на світовий ринок, дає змогу обґрунтувати окремі пропозиції щодо закупівлі та продажу певних товарів. Одержані дані мо­жуть бути використані при розробці планів експорту та імпор­ту підприємства, при оцінюванні структури та напрямів зовнішньоторговельного обігу.

Усю систему показників зовнішньоекономічної діяльності підприємства, організації, фірми можна поділити на чотири групи

1 група. Абсолютні показники:

♦ обсяг експорту;

♦ обсяг імпорту;

♦ обсяг накладних витрат на експорт/імпорт;

♦ середній залишок коштів;

♦ кількість отриманих рекламацій;

♦ сума рекламацій;

♦ кількість задоволених рекламацій;

♦ обсяг використання торговельної марки фірми;

♦ обсяг експорту нових товарів.

2 група. Відносні показники:

а) індекси динаміки:

♦ індекс вартості;

♦ індекс фізичного обсягу;

♦ індекс ціни;

♦ індекс кількості (наприклад, динаміка частки світового, європейського ринків, частка нових товарів в експорті, які з'явилися на ринках за останні 5 років, частка зни­ження витрат, яка одержана за рахунок використання нових технологій тощо);

б) коефіцієнти виконання зобов'язань з експорту та імпор­ту:

♦ за вартістю;

♦ за фактичним обсягом;

♦ за ціною;

в) середня тривалість обороту експортної (імпортної) опе­рації;

г) коефіцієнт віддачі коштів від експортних/імпортних операцій.

3 група. Показники структури:

♦ товарна структура експорту або імпорту;

♦ географічна структура експорту або імпорту;

♦ структура накладних витрат на експорт або імпорт.

4 група. Показники ефективності (ефекту):

♦ валютна ефективність експорту/імпорту;

♦ ефективність експорту/імпорту;

♦ рентабельність експорту/імпорту;

♦ економічний ефект експорту/імпорту;

♦ інтегральний економічний ефект від експортно-імпорт­ної діяльності;

♦ ефективність реалізації експортної продукції на внутрішньому ринку;

♦ ефективність придбання і використання імпортного об­ладнання;

♦ ефективність придбання та продажу ліцензій. Розрахунок показників економічної ефек­тивності здійснюється за такими принципа­ми [62, с.32]:

♦ найповніший облік усіх складових вит­рат і результатів. Неповний облік витрат та отриманих результатів може спотворити вис­новки про оцінку ефективності того чи іншо­го рішення;

♦ необхідність порівняння з базовим варіантом. За базо­вий варіант може бути прийнятий стан справ до прий­няття рішення. Неправильний вибір бази порівняння може призвести до спотворення оцінок;

♦ приведення витрат і результатів до однієї бази зістав­лення;

♦ приведення різних за часом витрат і результатів до од­ного моменту часу;

♦ наявність достовірності інформації, системи збору та аналізу інформації.

Конкретний розрахунок показників ефективності залежа­тиме значною мірою від виду зовнішньоекономічної операції, її мети, умов та інших особливостей і конкретної угоди.

9.2. Оцінювання виконання зобов'язань з експортних та імпортних операцій

Для визначення ефективних напрямів діяльності підприємства у сфері зовнішньоекономічної діяльності потрібен ретельний аналіз її стану.

Проведення аналізу експортних та імпортних операцій включає:

♦ визначення виконання зобов'язань за вартістю, фізич­ним обсягом та ціною експортованих (імпортованих) товарів;

♦ визначення виконання зобов'язань за термінами їх по­ставок та якістю;

♦ установлення факторів і величин їх впливу на еко­номічні показники;

♦ з'ясування причин недовиконання зобов'язань за тими чи іншими позиціями.

Процес проведення аналізу має чотири етапи. На першому етапі аналізується виконання зобов'язань за товарами та то­варними групами, на другому — виконання зобов'язань за країнами експорту (імпорту), на третьому — виконання зо­бов'язань за країнами ближнього зарубіжжя, на четвертому — узагальнюються результати аналізу.

У ході аналізу виконання зобов'язань за торговими угода­ми з'ясовується:

♦ кількість та загальна сума укладених угод;

♦ кількість та сума виконаних торгових угод;

♦ кількість, види та сума прострочених контрактів;

♦ причини неповної реалізації угод і порушень термінів поставок товарів.

Для аналізу ЗЕД підприємства використовують систему аналітичних показників.

Для повнішої характеристики роботи підприємства на зовнішньому ринку можна розрахувати такі показники [57, с. 43-45]:

а) частка сум контрактів, прострочених у звітному періоді

де Кп — сума контрактів, прострочених протягом року; Кв — сума контрактів, що підлягають виконанню у звітно­му періоді;

) коефіцієнт виконання зобов'язань за вартістю (Квзв). Він розраховується і для окремих товарів, і для їх сукупності:

(9.2)

де Цф та Оф — фактичні ціни і кількість г-того товару; Цп та ()п — планові ціни і кількість г-того товару; п — кількість товарів;

в) коефіцієнт виконання зобов'язань з експорту товарів за фізичним обсягом (КВЗф):

(9.3)

де 0,), х Ц„ - вартість експорту г-того товару в звітному періоді перерахована за плановими цінами;

2п х Ц„ — планова вартість експорту г-того товару; п — кількість товарів;

г) коефіцієнт виконання зобов'язань по експорту товарів за ціною (КВЗЛІ):(9.4)

де Оф хЦф — фактична вартість експорту г-того товару; (2,, х Ц„ -вартість експорту г-того товару у звітному періоді перерахована за плановими цінами; п — кількість товарів.

9.3. Економічна ефективність зовнішньоекономічних

угод

Для визначення ефективності ЗЕД підприємства важливо знати валютну ефективність експорту та імпорту.

Показник валютної ефективності будь-якої зовнішньоеко­номічної операції насамперед характеризує купівельну силу валюти, її курс [57, с. 82-83].

Валютна ефективність експорту (Ев.е) розраховується за формулою

(9.5)

де Цве — валютна ціна г-того експортного товару (послу­ги), вал.од/од;

Ос — обсяг експорту г-того товару (послуги), натур.од.; Вс — витрати на виробництво та реалізацію одиниці і-тог0 товару (послуги), грн/од.,

т — кількість назв експортних товарів (послуг).

Валютна ефективність імпорту (Еві) розраховується за формулою

(9.6)

де Црв — ціна -того товару (послуги) на внутрішньому ринку, грн/од.;

0і — обсяг імпортуу'-того товару, натур.од.;

Ц;— валютна ціна (ціна придбання) одиниці;-того товару (послуг), вал.од./од.;

п — кількість назв імпортованих товарів (послуг).

Для оцінювання вигідності експортної (імпортної) опе­рації необхідно порівняти дані показники (коефіцієнти) з пев­ною базою, оскільки самі по собі вони про це не свідчать. Ба­зою порівняння, як правило, є валютний курс. Якщо коефі­цієнт валютної ефективності перевищує значення курсу валю­ти, то зовнішньоторговельна діяльність вважається ефектив­ною. При цьому базою порівняння для валютної ефективності експорту слід використовувати обернений курс обміну (не­пряме котирування), а для валютної ефективності імпорту — звичайний обмінний курс (пряме котирування).

Показники, які характеризують ступінь вигідності для підприємства зовнішньоекономічних операцій, доцільно роз­раховувати перед укладенням зовнішньоторговельних угод, при плануванні зовнішньоторговельної діяльності, а також з метою оцінювання ефективності експортних та імпортних операцій за попередній період [57, с. 84-89; 62, с. 33-34; 77, с. 19-25].

Для загальної характеристики експортної діяльності підприємства використовують такі показники: ефективність експорту, рентабельність експорту, економічний ефект екс­порту.

Ефективність експорту підприємства (Еефе) розрахо­вується за формулою

(9.7)

де ЧВ — чистий виторг в іноземній валюті за реалізований товар, переведений у гривні за офіційним курсом на день над­ходження валютної виручки;

ЧВ = (ВВхКр)-Дв-МП,

де В В — валютний виторг за експортований товар;

Кр- діючий ринковий курс іноземної валюти до гривні;

Дв — додаткові витрати всередині країни, пов'язані з екс­портом товару (можливі витрати на оплату ліцензії, комісійні посереднику, транспортні, складські та інші витрати);

МП — митні платежі;

ОП — обсяг продажу за експортом, грн.

Показник ефективності експорту свідчить, наскільки ефективно підприємство проводить свою ЗЕД, а також частку виторгу в загальному обсязі експорту підприємства. Якщо цей показник більший за одиницю, тоді реалізація товарів на зовнішньому ринку буде вигідніша, ніж в середині країни.

Рентабельність експорту (Ре) розраховується за форму­лою:

(9.8)

де ПВ — повні витрати підприємства на експорт продукції,

грн.

Цей показник демонструє суму інвалютного доходу від ре­алізації експортних товарів, що припадає на кожну витрачену фірмою гривню.

Наведені показники ефективності експорту необхідно порівняти з аналогічними показниками за минулий період,
щоб установити, як змінилася ефективність реалізації товарів у звітному періоді порівняно з минулим.

Економічний ефект експорту (Ее) розраховується за фор­мулою

(9.9)

де Воп — виторг у гривнях від обов язкового продажу част­ки валюти держави.

де Кс — середньорічна вартість основних виробничих і оборотних фондів, що використовуються у виробництві екс­портної продукції.

Показник Е3сфе свідчить про ефективність використання виробничих фондів при експорті.

Показники Е'сфс, Е2ефс, Е3сфе доцільно використовувати при укладенні угоди з метою вибору найбільш оптимального за критерієм максимуму економічного ефекту та за умови, що Е'сфс>1, а Е'ефе >Е2ефе. Якщо виконуються ці дві умови, то екс-

Для визначення економічної ефективності експортної діяльності на рівні підприємства широко використовують ме­тодику, згідно з якою визначаються такі три показники еко­номічної ефективності:

порт відповідних товарів для підприємства є економічно вигідним. Звідси слід шукати шляхи збільшення експорту да­них товарів. Показник Е3сфє вказує на рівень ефективності відповідних товарів, причому перша частина формули вказує, який саме відсоток від результатів експорту підприємства ста­новить доход від експорту, а друга частина формули визначає, скільки разів за досліджуваний період зміг обернутись авансо­ваний на експорт капітал. Таким чином, чим більші обидві ча­стини формули, а значить і Е3ефе, тим вигідніший експорт цих товарів.

Для характеристики імпортної діяльності підприємства використовуються показники: економічної (абсолютної) ефективності імпорту, економіний ефект імпорту, рента­бельність імпорту.

Показник економічної (абсолютної) ефективності імпорту (Еефі) товарів розраховується за формулою:

(9.13)

де Ці в р — вартість імпортної продукції на внутрішньому інку, грн;

Ві — витрати на придбання імпортної продукції, грн; В, «Вм + М + А + ПДВ + М3 + Д, + ПДВд, де Вм — митна вартість товару, перерахована у гривні за [)іційним курсом (К) на дату подання митної декларації, яка;лючає валютні витрати імпортера (В В;) до місця ввезення івару на митну територію України, тобто: Вм = ВВі х К; М — імпортне мито;

А — сума акцизного збору з підакцизних товарів; ПДВ — податок на додану вартість; М3 — митні збори; Ді — додаткові витрати імпортера;

ПДВд — податки на додану вартість щодо додаткових вит­рат імпортера.

Чим більший цей показник за одиницю, тим ефек­тивнішою буде імпортна діяльність для підприємства.

Економічний ефект імпорту (Е;) розраховується за фор­мулою

(9.14) грішньо-

де Црі — ціна реалізації імпортних товарів на внутрішньо­му ринку, грн..

Цей показник характеризує прибуток від реалізації імпортних товарів.

Рентабельність імпорту (Р;) розраховується за формулою:

Для визначення економічної ефективності імпорту мо­жуть використовуватися різні методики залежно від мети здійснення імпорту: 1) імпорт товару здійснюється для вироб­ничого споживання імпортером з метою зниження витрат ви­робництва як альтернатива його закупівлі на внутрішньому ринку; 2) імпорт товарів здійснюється для його реалізації на внутрішньому ринку з метою одержання прибутку (це імпорт товарів народного споживання).

Для товарів виробничого призначення економічна ефек­тивність імпорту визначається за двома формулами:

(9.16)

де Цк — купівельна ціна імпортного устаткування; ЦП — повна ціна споживання імпортного устаткування;

ЦП = ЦК+ЕВ,

де Ев — експлуатаційні витрати при використанні устатку­вання;

де Вс — вартість сировини, матеріалів, що споживаються, на одиницю виготовленої на даному устаткуванні продукції;

Ве — вартість палива та енергії на одиницю виготовленої на даному устаткуванні продукції;

Вр — вартість ремонту устаткування;

В3 — вартість запчастин для устаткування;

ЗП — заробітна плата робітників, які обслуговують устат­кування.

Чим більше Е'ЄфЛ наближається до 1, тим ефективніший імпорт відповідних товарів.

Використовуючи цей показник, підприємство може прид­бати устаткування не тільки виходячи із найнижчої ціни, але й майбутніх експлуатаційних витрат.

(9.17)

де Оп — обсяг продукції, яка випускається на даному ус­таткуванні, у внутрішніх середньорічних цінах;

Ву — витрати на імпорт даного устаткування.

Показник Е2ефі повинен бути більший за 1. Він показує кількість продукції, яка випускається, на даному устаткуванні на 1 грн витрат щодо його придбання для підприємства.

Економічний ефект імпорту товарів народного споживан­ня визначається за формулою 9.14.

На показник ефективності зовнішньоекономічної діяль­ності можуть впливати умови кредитування. Експортні опе­рації, як правило, здійснюються на умовах кредиту. Тому важ­ливо знати, наскільки вигідно підприємству реалізувати товар з відстрочкою платежу.

Для врахування умов кредитування в розрахунках ефек­тивності зовнішньоекономічних операцій використовується коефіцієнт кредитного впливу (Ккр), ЯКИЙ є відношенням су­марного значення валютних надходжень, зведеного до року поставки товару, до номінальної зовнішньоторговельної ціни цього товару.

Формули для розрахунку Ккр складні, тому на практиці користуються спеціальними таблицями, в яких наведено чис­лові значення цього коефіцієнта.

Формули розрахунків ефективності зовнішньоеко­номічних операцій, які передбачають кредитування, такі: а) ефект експорту:

(9.18)

де Вк — сума виторгу від контракту;

Кві — коефіцієнт переводу національної валюти в інозем-

ну;

де 2- вартісна оцінка придбаної продукції; В, — витрати на імпорт продукції;

Якщо експорт (імпорт) здійснюється за рахунок раніше наданого кредиту, то в цих формулах використовується вели­чина, обернена до коефіцієнта кредитного впливу:

(9.22)

Зовнішньоекономічну діяльність можна оцінити за допо­могою показника інтегрального економічного ефекту (Ее_і), якщо суб'єкт ЗЕД займається експортом та імпортом одночас­но:

Запитання для самоконтролю

1. Що розуміють під ефективністю зовнішньоекономічної опе­рації?

2. Які принципи розрахунку показників ефективності зовнішньоекономічної операції?

3. Як оцінюється виконання зобов'язань з експортних та імпортних операцій?

4. Як розраховується валютна ефективність експорту та імпор­ту?

5. Як розраховується економічна ефективність зовнішньоеко­номічних угод?

ЧАСТИНА III МІЖНАРОДНА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

Поиск по сайту: