Визначення митної вартості товарів

Важливим моментом митного оформлення експортно- імпортних операцій є визначення митної вартості товару, яка є основою для установлення розміру мита.

Використання державою того чи іншого порядку розра­хунку мита може збільшити чи зменшити суму митних пла­тежів.

Митна вартість товарів — це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщують­ся через митний кордон України, і обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Принципи визначення митної вартості товарів в ук­раїнському законодавстві розроблені з урахуванням міжна­родної практики і, насамперед, правил ГАТТ про визначення вартості товарів для митних цілей, що містяться в Угоді про митну оцінку (повна назва — Угода про застосування Статті VII ГАТТ 1994). Передбачена Угодою система оцінки ба­зується на критерії, при застосуванні якого береться до уваги комерційна практика. Гармонізація національного законодав­ства на основі правил Угоди має метою уніфікацію їх застосу­вання таким чином, щоб імпортери могли впевнено поперед­ньо оцінити суму мита, яку необхідно буде сплатити.

Митна вартість визначається як для товарів, що імпорту­ються в Україну, так і товарів, що експортуються з України.

Для визначення митної вартості товарів, що Митна вартість імпортуються в Україну, використовують

товарів, що шість методів [16, гл.47]: імпортуються і) за ціною угоди щодо товарів, які імпорту­ються;

2) за ціною угоди щодо ідентичних товарів;

3) за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості;

6) резервного.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Якщо основний метод не може бути використаний, засто­совується послідовно кожний з названих. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Митною вартістю за методом 1 є ціна угоди, фактично сплачена, чи яка підлягає сплаті за товари, які імпортуються за призначенням в Україну, на момент перетинання ними митно­го кордону України.

Для визначення митної вартості товарів до ціни угоди при цьому додаються, якщо вони не були раніше до неї включені, такі витрати:

♦ витрати на доставку товарів до аеропорту, порту чи іншого місця ввезення товарів на митну територію Ук­раїни (вартість транспортування, витрати на наванта­ження, вивантаження, перевантаження і перевалку то­варів, страхові суми, витрати, понесені покупцем (комісійні та брокерські винагороди, за винятком комісійних за закупівлю товару; вартість контейнерів та іншої багатообробної тари, якщо відповідно до то­варної номенклатури вони розглядаються як одне ціле з товарами, що оцінюються; вартість пакування, вклю­чаючи вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням);

♦ відповідна частина вартості таких товарів та послуг, які прямо чи побічно надаються покупцеві безплатно або за зниженою ціною, для використання у зв'язку з ви­робництвом або продажем (відчуженням) на вивезення товарів, що оцінюються, якщо відповідна частина не бу­ла включена до заявленої ціни (сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів та інших комплектуючих ви­робів, які є складовою частиною товарів, що оцінюють­ся; інструментів, штампів, форм та інших подібних предметів, використаних на виробництво товарів, що оцінюються; матеріалів, витрачених на виробництво то­варів, що оцінюються (мастильних матеріалів, палива тощо); інженерної проробки, дослідно-конструкторсь­ких робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами митної території Ук­раїни і безпосередньо необхідних для виробництва то­варів, що оцінюються);

♦ ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець (імпор­тер) прямо чи побічно повинен сплатити як умову про­дажу товарів, що оцінюються;

♦ відповідна частина прибутку від будь-якого подальшо­го перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи побічно йде на користь продавця.

Зазначений метод використовується для визначення мит­ної вартості товарів, якщо:

1) немає обмежень щодо прав покупця (імпортера) на ви­користання товарів, що оцінюються;

2) продаж (відчуження) та ціна угоди не залежать від до­тримання умов, вплив яких неможливо врахувати;

3) використані декларантом відомості підтверджені доку­ментально та є кількісно вираженими та достовірними;

4) жодна частина прибутку від будь-якого наступного пе­репродажу, реалізації чи використання товарів покупцем не буде надходити прямо чи побічно на користь продавця;

5) учасники угоди (експортер та імпортер) — не взаємоза­лежні особи[15];

6) особи, асоційовані у бізнесі одна з одною, з яких одна є виключним агентом, дистриб'ютором або єдиним концесіоне­ром, вважаються взаємозалежними особами лише в разі, якщо підпадають під дію зазначених у п. 5 критеріїв;

7) при торговельній угоді між взаємозалежними особами ціна угоди повинна прийматися для цілей митної оцінки, як­що митний орган вважає таку ціну прийнятною. Якщо митний орган вважає ціну угоди неприйнятною, він має повідомити декларантові причини, через які вважає таку ціну неприйнят­ною. Ціна угоди повинна прийматися митним органом для цілей митної оцінки, якщо декларант доведе, що така ціна до­сить наближена до однієї з таких вартостей:

♦ до митної вартості ідентичних чи подібних товарів, яка визначена методами 2 або 3;

♦ до митної вартості ідентичних чи подібних товарів, яка визначена методом 4 або 5.

Для визначення митної вартості за методом 2 (оцінка за ціною угоди щодо ідентичних товарів) за основу береться ціна угоди щодо ідентичних товарів. Під ідентичними розуміються 'товари, однакові за всіма ознаками з товарами, що оцінюють­ся, в тому числі за такими, як:

♦ фізичні характеристики;

♦ якість та репутація на ринку;

♦ країна походження;

♦ виробник.

Ціна угоди щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари відповідають таким умовам:

♦ продані для ввезення на територію України;

♦ ввезені одночасно з товарами, що оцінюються, або не раніше ніж за 90 днів до ввезення товарів, що оціню­ються;

♦ ввезені приблизно в тій самій кількості і на тих самих комерційних умовах. Якщо ідентичні товари ввозилися в іншій кількості або на інших комерційних умовах, декларант повинен провести відповідне коригування їх ціни з урахуванням цих розбіжностей та документаль­но підтвердити митному органу обґрунтованість ціни.

Для визначення митної вартості за методом 3 (оцінка за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів) за основу береться ціна угоди щодо подібних (аналогічних) товарів, які ввозяться (імпортуються). Під подібними (аналогічними) ро­зуміються товари, які хоч і неоднакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компо­нентів, завдяки чому вони виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються ко­мерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи товари подібні (аналогічні), врахову­ються такі ознаки:

♦ якість, наявність торговельної марки і репутація на ринку;

♦ країна походження;

♦ виробник.

Визначення митної вартості товарів за методом 4 (оціню­вання на основі віднімання вартості) здійснюється в тому разі, якщо оцінювані ідентичні чи подібні (аналогічні) товари прода­ватимуться на митній території України у незміненому стані.

Для визначення митної вартості товарів за основу береть­ся ціна одиниці товару, за якою оцінювані ідентичні чи подібні (аналогічні) товари продаються найбільшою партією на тери­торії України у час, максимально наближений до часу ввезен­ня, але не пізніше ніж 90 днів з дати ввезення товарів, що оцінюються, покупцеві, який не взаємозалежна з продавцем особою.

Від ціни одиниці товару віднімають, якщо вони можуть бути виділені, такі компоненти:

♦ витрати на виплату комісійних винагород, звичайні надбавки на прибуток та загальні витрати у зв'язку з продажем на митній території України товарів того са­мого класу та виду;

♦ суми ввізного (імпортного) мита, податків, зборів та інших платежів, що підлягають сплаті в Україні у зв'яз­ку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів;

♦ звичайні витрати, понесені в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування.

Для визначення митної вартості товарів за методом 5 (оцінка на основі додавання вартості) за основу береться ціна товарів, розрахована шляхом додавання:

♦ вартості матеріалів та витрат, понесених виробником у зв'язку з виробництвом оцінюваних товарів;

♦ загальних витрат, характерних для продажу в Україну з країни вивезення товарів того самого виду, у тому числі витрат на навантаження, вивантаження, транспорту­вання, страхування до місця перетинання митного кор­дону України, та інших витрат;

♦ прибутку, що його звичайно одержує експортер внаслідок поставки в Україну таких товарів.

Для визначення митної вартості за цим методом до ціни товарів зараховуються всі витрати, які враховуються при виз­начені митної вартості за методом 1.

Резервний метод (метод 6) використовується, якщо митна вартість не може бути визначена шляхом послідовного вико­ристання названих методів.

Митна вартість оцінюваних товарів визначається з ураху­ванням світової практики, шляхом гнучкого використання будь-якого з наведених методів, а також принципів та поло­жень статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) (995-264) та Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 р.

Для визначення митної вартості за резервним методом митний орган надає декларанту цінову інформацію, що є у йо­го розпорядженні.

Для визначення митної вартості товарів за резервним ме­тодом не може використовуватися:

♦ ціна товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

♦ ціна товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

♦ ціна товарів українського походження на внутрішньо­му ринку України;

♦ довільно встановлена чи достовірно не підтверджена ціна товарів;

♦ витрати на виробництво, що відрізняються від тих, які були визначені для розрахунків ціни ідентичних або подібних (аналогічних) товарів;

♦ мінімальна митна вартість;

♦ більша з двох альтернативних вартостей.

Митна вартість товарів, що експортуються з України, виз­начається залежно від виду договору [16, гл.48].

При договорі купівлі-продажу або міни мит- Митна вартість на вартість товарів визначається на основі товарів, що ціни, яку було фактично сплачено або яка експортуються підлягає сплаті за ці товари на момент пере­тинання митного кордону України.

До митної вартості товарів, що вивозяться, включаються також фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:

♦ на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинан­ня митного кордону України;

♦ комісійні та брокерські винагороди;

♦ ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, яку покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експор­ту) товарів, які оцінюються.

При іншому виді договору митна вартість товарів визна­чається на основі ціни, підтвердженої комерційними, транс­портними, банківськими, бухгалтерськими та іншими доку­ментами, що містять відомості про вартість товарів, які оціню­ються, з урахуванням витрат на транспортування та страху­вання товарів до пункту перетинання митного кордону Ук­раїни.

Митна вартість декларується шляхом надання декларації митної вартості.

Для визначення митної вартості важливо також знати спосіб встановлення моменту перетину митного кордону:

1) для авіаперевезень:

♦ при експорті — завершення митного оформлення в ае­ропорту, де відбувається навантаження;

♦ при імпорті — початок або здійснення митного оформ­лення в першому аеропорту на території України, у якому відбувається розвантаження або перевантажен­ня товарів, якщо факт перевантаження підтверджений митним органом цього аеропорту;

2) для морських і річкових перевезень:

♦ при експорті — здійснення або завершення митного оформлення в порту навантаження на території Ук­раїни;

♦ при імпорті — початок або здійснення митного оформ­лення в першому порту розвантаження або переванта­ження на території України, якщо факт перевантажен­ня підтверджений митним органом цього порту;

3) для товару, що доставляється поштою: здійснення мит­ного оформлення в пункті міжнародного поштового обміну;

4) для трубопровідного транспорту та ліній електропере­дачі: пункт пропуску, де товар ставиться під митний контроль;

5) для перевезення іншими видами транспорту (у тому числі залізничним і автомобільним):

♦ при експорті — здійснення або завершення митного оформлення в пункті пропуску на митному кордоні Ук­раїни на шляху переміщення товару;

♦ при імпорті — початок або здійснення митного оформ­лення в пункті пропуску на митному кордоні України на шляху переміщення товару.

Поиск по сайту: