Стаття 5. Право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності

Усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, неза­лежно від форм власності та інших ознак.

Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України "Про підприємництво" (698-12). Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають за­значене право, якщо вони є суб'єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоеко­номічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набут­тя ними статусу юридичної особи.

(Зупинено дію частини третьої статті 5 згідно з Декретом N 6-93 від 12.01.1993 р.) Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності здійснюють вище­зазначене право після державної реєстрації їх як учасників зовнішньоеко­номічної діяльності. Реєстрацію здійснює центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики на підставі подання до нього заяви по­давця у довільній формі, нотаріально завірених копій статутних документів або нотаріально завірених документів фізичної особи про її реєстрацію як підприємця. Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики не може відмовити подавцю в реєстрації, якщо подавець відповідає вимогам, зазначеним в цій статті.

(Зупинено дію частини четвертої статті 5 згідно з Декретом N 6-93 від 12.01.1993 р.) Реєстрація має бути здійснена протягом 25 робочих днів з мо­менту подання зазначених документів. (Зупинено дію частини п'ятої статті 5 згідно з Декретом N 6-93 від 12.01.1993 р.) При реєстрації та/або після неї забороняється будь-яке обмеження права здійснення зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі у формі встановлення процедур, які вимагають від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності доказу чи підтвердження будь- яким чином існування у нього права на таку діяльність або ускладнюють по­рядок реалізації цього права.

(Зупинено дію частини шостої статті 5 згідно з Декретом N 6-93 від 12.01.1993 р.) За державну реєстрацію суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності стягується плата у розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України і який не повинен перевищувати розміру фактичних ви­трат держави, пов'язаних з цією реєстрацією.

(Зупинено дію частини сьомої статті 5 згідно з Декретом N 6-93 від 12.01.1993 р.) Зареєстровані суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності зо- бов'язані повідомляти центральний орган виконавчої влади з питань еко­номічної політики про всі зміни у документах, які подавалися ними на реєстрацію, протягом 14 днів з моменту, коли відбулись такі зміни.

(Зупинено дію частини восьмої статті 5 згідно з Декретом N 6-93 від 12.01.1993 р.) Забороняється вимагати від зареєстрованого суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності проходження повторної реєстрації (пере­реєстрації).

(Зупинено дію частини дев'ятої статті 5 згідно з Декретом N 6-93 від 12.01.1993 р.) У разі відмови центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики зареєструвати суб'єкт зовнішньоекономічної діяль­ності або неприйняття рішення з цього питання у встановлений цією стат­тею строк суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності може оскаржити таку відмову у реєстрації в судових органах України.

Втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньое­кономічної діяльності і як таке забороняється.

До суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосовано санкцію у вигляді тимчасового зупинення права здійснення такої діяльності у випадках порушення чинних законів України, що стосуються цієї діяль­ності, згідно із статтею 37 цього Закону.

Ніякі положення цієї статті не можуть тлумачитись як заборона фізич­ним, юридичним особам та іншим суб'єктам зовнішньоекономічної діяль­ності здійснювати між собою будь-які відносини, які не підпадають під виз­начення зовнішньоекономічної діяльності.

Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, який одержав від цієї діяль­ності у власність кошти, майно, майнові і немайнові права та інші результати, має право володіти, користуватися і розпоряджатися ними за своїм розсудом.

Вилучення результатів зовнішньоекономічної діяльності у власника у будь-якій оплатній або неоплатній формі без його згоди забороняється, за винятком випадків, передбачених законами України.

Здійснення видів зовнішньоекономічної діяльності, зазначених у статті 4, за межами України підлягає регулюванню також законами відповідних держав.

Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають право відкривати свої представництва на території інших держав згідно з закона­ми цих держав.

Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на участь у міжнародних неурядових економічних організаціях.

Іноземні суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньо­економічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Реєстрацію зазначених представництв здійснює центральний орган виконавчої влади з питань економічної політи­ки протягом шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб'єктом господарської діяльності документів на реєстрацію. Для реєстрації пред­ставництва іноземного суб'єкта господарської діяльності на території Ук­раїни необхідно подати:

- заяву з проханням про реєстрацію представництва, яка складається у довільній формі;

- виписку з торговельного (банківського) реєстру країни, де іноземний суб'єкт господарської діяльності має офіційно зареєстровану контору;

- довідку від банківської установи, в якій офіційно відкрито рахунок подавця;

- довіреність на здійснення представницьких функцій, оформлену згідно з законом країни, де офіційно зареєстровано контору іноземного суб'єкта господарської діяльності.

Документи, зазначені вище, мають бути нотаріально засвідчені за місцем їх видачі і легалізовані належним чином в консульських установах, які представляють Україну, якщо міжнародними договорами України не пе­редбачено інше. За реєстрацію представництв іноземних суб'єктів госпо­дарської діяльності з них стягується плата у розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України і який не повинен перевищувати фактичних витрат держави, пов'язаних з цією реєстрацією.

У разі відмови центрального органу виконавчої влади з питань еко­номічної політики зареєструвати представництво іноземного суб'єкта госпо­дарської діяльності або неприйняття рішення з цього питання у встановле­ний шістдесятиденний строк іноземний суб'єкт господарської діяльності може оскаржити таку відмову в судових органах України.

Забороняється вимагати від іноземного суб'єкта господарської діяль­ності повторної реєстрації (перереєстрації) раніше зареєстрованого пред­ставництва на території України.

У разі зміни назви, юридичного статусу, юридичної адреси чи оголо­шення ноземного суб'єкта господарської діяльності неплатоспроможним або банкрутом його представництво на території України зобов'язане повідомити про це центральний орган виконавчої влади з питань еко­номічної політики у семиденний строк.

Господарська, в тому числі зовнішньоекономічна діяльність іноземних суб'єктів господарської діяльності на території України, регулюється зако­нами України щодо порядку здійснення іноземними особами господарської діяльності на території України. У разі, якщо зазначена діяльність пов'язана з іноземними інвестиціями, вона регулюється відповідними законами України.

Поиск по сайту: