ТУРИСТИЧНІ КРАЇНИ СХІДНОЇ АЗІЇ

Республіка Корея. Корейський півострів поділений на дві частини демаркаційною лінією, проведеною приблизно уздовж 38 паралелі. На південь від демаркаційної лінії розташована Республіка Корея, а на північ – Корейська Народно-демократична Республіка (КНДР). На території Південної Кореї площею близько 100 тис. км² проживає близько 48,5 млн. чол. У адміністративному плані країна складається з дев'яти провінцій і шести міст – метрополій. Столиця Сеул – місто з особливим статусом.

Останньою правлячою династією в Кореї стала династія Лі (1392–1910 роки), родоначальник якої Лі Сон Ге заснував державу Чосон («Країна ранкової свіжості»). У 1910 році країну анексовано Японією, після розгрому якої у Другій світовій війні і утворення зони американської військової відповідальності у 1948 році було проголошено Республіку Корею.

Республіка Корея невелика за розмірами індустріально-аграрна країна з динамічною економікою. По здобичі вольфраму Південна Корея займає одне з провідних місць у світі, широко відома розвитком оброблюваною промисловості: електротехнічної, електронної, хімічної, нафтопереробної, текстильної галузями. Крім того, розвинені автомобілебудування, суднобудування, електроенергетика і військова промисловість.

Сеул є центром політичного, економічного і культурного життя країни. У Сеулі збереглися численні архітектурні пам'ятки епохи Чосон: стародавні ворота, п'ять палаців. Острів Еийдо – центр фінансового і ділового життя столиці. Тут розташовані Корейська фондова біржа, головні офіси фірм. Найкращі покупки можна зробити на ринку Тондемун. Основні товари: текстиль, одяг, шкіряні вироби.

Місто-порт Інчхон – західні ворота Південної Кореї. Розташоване в центральній частині півострова місто Течжон є типовим містом науки. Гарячі джерела Юсон (11 км від міста) славляться по всій країні своїми цілющими властивостями. Місто Тегу відоме яблуками і текстильною промисловістю. Впродовж декількох століть місто слугувало основним центром оптової торгівлі лікувальним зіллям: женьшенем, медом, грибами, горіхами. Місто Чончжоу є центром корейської культури і мистецтва. Ульсан – це провідний центр таких галузей корейської промисловості, як переробка нафти, автомобілебудування, нафтохімія, суднобудування. Пусан – головний міжнародний торговий порт Південної Кореї. Понад 90% всього обороту контейнерних вантажів проходить через цей порт. Острів Чеджудо – одна з дев'яти провінцій Кореї. Завдяки своєму ізольованому розташуванню і сприятливому клімату острів є популярним місцем відпочинку.

Південно-західні райони країни славляться родючими заливними рисовими полями. Ці місця часто називають «житницею» Кореї. Поля простягаються до самого узбережжя, яке порізане численними дрібними бухтами.

У південно-східних районах Кореї зосереджено найбільшу кількість туристичних пам'яток. Головні міста цієї частини Кореї – це Кенчжу, Пусан і Тегу. Декілька готелів, розташованих уздовж берега, пляжі і гори перетворюють східне узбережжя на ідеальне місце для відпочинку. У невеличких узбережних містечках і в глибині порослих густим лісом гір можна зустріти багато пам'яток історії. Для любителів активного відпочинку в горах побудовані лижні курорти.

Центральні райони Південної Кореї – це землі, вкриті широкими клаптями заливних рисових полів, розташованих посеред численних гір і пагорбів.

Південна Корея є одним з центрів медичного туризму. Для західних туристів різноманітні медичні послуги (операції на серці, заміна суглобів, стоматологічне обслуговування, пластичні операції) обходяться там у 3-10 разів дешевше, ніж удома. Плюс непорівнянна якість сервісу, можливість поєднати приємне з корисним і повернутися не тільки, скажімо, з новими зубами, а й з новими враженнями.

В умовах прогресуючої економічної кризи уряд Південної Кореї приділяє розвитку медичного туризму дедалі більшої уваги. Зокрема, у 2008 році Південна Корея виділила 232 мільйони доларів на будівництво на острові Чеджу суперсучасного Міста здоров’я. На території 150 гектарів суперкомфортабельні готелі сусідять із найсучаснішими клініками й діагностичними центрами, бутиками, розкішними пляжами, полями для гольфа тощо. Сюди приїжджають цілими сім’ями: поки діти граються на спеціальному дитячому пляжі, їхні мами роблять операцію, а тато – вічно заклопотаний бізнесмен – проходить повне медичне обстеження, на яке вдома в нього завжди бракує часу.

Втім, південнокорейський уряд не тільки інвестує будівництво таких центрів. Для медичних туристів максимально полегшено візовий режим, відкрито доступ до медичної страховки. Тоді як в Америці ціни на медичні послуги безупинно зростають, у Південній Кореї їх будь-що утримують на надзвичайно низькому рівні. При цьому медичний туризм приносить величезні надходження до скарбниці.

Корейська Народна Демократична Республіка. Північна Корея розглядається нині як один з не багатьох «заповідників комунізму», що лишилися на політичній карті світу. В країні діє комуністична форма правління. Вищим органом державної влади є Національний Комітет Оборони. Жорсткий командно-адміністративний стиль поширюється на усі сторони життя в країні. Не є виключенням і туризм. Так, використання на території країни іноземної валюти категорично заборонено, туристам дозволяється подорожувати тільки у складі організованих груп, засоби портативного зв’язку ввозити заборонено. Північна Корея замкнена країна, зв'язок із зовнішнім світом обмежений. Пхеньян істотно відрізняється від інших східних столиць, наповнених вуличними торговцями, рекламою, потоками машин і велосипедів. Комуністичний уряд прагне спроектувати облік Пхеньяна в дусі прогресу, дисципліни і чіткого планування. Місто розташоване на річці Тедоган, на якій споруджені два каскади річкових фонтанів, що струменем б’ють вгору на 150 м. Одна з найголовніших пам’яток столиці – Башта Ідеї Чучхе (національної комуністичної ідеології), висота якої сягає 170 м. В екскурсію по столиці входить також обов’язкове відвідання Тріумфальної арки, що позначає місце, де у 1945 році Кім Ір Сен виголосив свою промову про єднання і незалежність нації. Окрім іншого, в столиці варто відвідати станції метро, які багато прикрашені.

Офіційним літнім курортом Північної Кореї є містечко Самсонг. У 130 км на південь від Пхеньяна розташоване велике портове місто Хеджу. Тут можна орендувати човен і здійснити екскурсію до численних і живописних островків у затоці Канхваман (Чемульпо) Жовтого моря. На корейсько-китайському кордоні розташований потухлий вулкан Пектусан (2744 м) – найвищій пік на корейському півострові. У кратері вулкана знаходиться величезне озеро Чонджі (Озеро Небес), яке вважається одним з найглибших гірських озер у світі. Пектусан – святе місце для кожного корейця. Згідно з корейською міфологією, саме звідси «Син Бога Небес» спускався на землю, щоби заснувати перше корейське королівство.

Монголія. Столиця країни – місто Улан-Батор. Велика монгольська держава утворилася у XIII столітті. При Чингізхані і його наступниках було створено Монгольську імперію, що розпалася у XIV столітті на окремі держави. Економіка Монголії має аграрно-сировинний характер (кочове скотарство, добича мінерально-сировинних ресурсів). Монголія експортує різноманітну продукцію, зокрема овечу і верблюжу шерсть, вироби зі шкіри, килими, трикотаж, овчинно-шубні вироби.

Монголія, як і багато інших країн, заохочує розвиток туризму. Найперспективнішими для цієї країни можуть стати екологічні, етнографічні та історичні тури. Монголія, що розкинулася на більш ніж 1,5 млн. км², – одне з не багатьох місць у світі, в чиєму володінні знаходиться багата комбінація екосистем. Пустеля Гобі, що займає більше половини Монголії, відрізняється великою різноманітністю флори і фауни. Тут можна зустріти і великі за площею кам'янисті пустелі з рідкісною рослинністю, і піщані бархани. Найцікавішою областю є Південна Гобі, де зосереджені основні визначні пам'ятки і туристичні юрточні центри. Знамениті Чайний і Шовковий шляхи проходили територією Монголії і з давніх часів пов'язували народи, що вели кочовий і осідлий спосіб життя. Монголія і сьогодні зберігає спосіб життя, стародавні традиції і самобутню культуру кочівників. Стародавня Монгольська імперія простягалася від Тихого океану до берегів Чорного моря. Монголія – колиска кочової цивілізації Азії, обитель стародавньої історії і культури. Історичні тури дозволять вивчити стародавні місця поховань і культові споруди.

Тайвань – держава у Східній Азії, розташована на острові у безпосередній близькості від континентального Китаю. У 1949 році після перемоги у Китаї народної революції на Тайвань перебрався повергнутий гомінданівський уряд на чолі з Чан Кайші, який оголосив Тайвань незалежною державою. З тих пір КНР пред'являє на острів свої права, вважаючи його однією зі своїх провінцій.

Тайвань – держава, що динамічно розвивається. За рівнем життя Тайвань набагато випереджає континентальні провінції Китаю. Столиця цієї офіційно не визнаної світовою спільнотою держави – Тайбей (Тайпей). У столиці зосереджені основні визначні пам'ятки. Біломармуровий меморіал Чан Кайші з парком – улюблене місце відпочинку городян. Емігруючи з Китаю, Чан Кайші вивіз частину експонатів із Зимового імператорського палацу (Гугуну) в Пекіні. Ці безцінні художні скарби представлені у Національному музеї Тайваню в Тайбеї. У столиці є і традиційний нічний ринок, де можна спробувати місцеву їжу, зробити масаж, а також купити різноманітні місцеві сувеніри.

Японія – острівна держава в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні з переважно однонаціональним майже 128-мільйонним населенням. Японія приваблива дивовижною за красою природою. Країна розташована приблизно на 6800 островах у Тихому океані. 68% території Японії займають гори. Найвища гора Фудзі є національним символом країни. Відмітною особливістю Японії є бідність мінерально-сировинної бази. «Торгувати або померти» – ось гасло японців, що стимулювало розвиток місцевої промисловості і сфери послуг. Країна займає одне з перших місць у світі за суднобудуванням, виробництвом виробів радіоелектроніки, легкових і вантажних автомобілів. Традиційним залишається виробництво фарфору, іграшок і художніх виробів. Світові енергетичні кризи кінця XX століття, пов'язані з підвищенням цін на нафту, не тільки не ослабили, але навіть згуртували японську націю, примусивши розвивати високотехнологічні галузі, а також фінансову сферу. Тепер Японія – не тільки один з найбільших у світі виробників промислової продукції, але також і технологічний «мозок» Азіатсько-Тихоокеанського регіону і один з найбільших у світі фінансових центрів. Тривалий час (до 1868 року) Японія була «закритою» державою, що зумовило самобутність японської культури.

Столиця Японії – місто Токіо – один з найбільших мегаполісів світу. У центрі міста розташовано безліч хмарочосів, в них знаходяться готелі, офіси компаній, банки, контори, різні адміністративні установи, крупні магазини. Над Токіо височіє 333-метрова телевізійна башта, що нагадує своїми контурами Ейфелеву. Головна торгова вулиця і головна вулиця адміністративного центру столиці – Гіндза – схожа на величезну ультрасучасну вітрину, оформлену з нескінченною розкішшю і фантазією. Вона привертає масу городян і туристів. Прогулянки по Гіндзі можна вважати своєрідною японською традицією. У Токіо ведеться обширне підземне будівництво, тому можна сміливо констатувати той факт, що місто розростається не тільки вгору, але і вниз. Увагу гостей привертає багаторівневий підземний центр «Токіо», де життя вирує до глибокої ночі. Навряд чи хтось з гостей столиці може залишитися байдужим перед відвідинами таких всесвітньо відомих розважальних центрів, як Діснейленд і Аквапарк.

Серед пам’яток культурної спадщини Токіо вирізняються буддійські храми Канон, Мейдзі, Ракандзі, синтоїстське святилище Ясукуні, імператорський палац, Національний музей, Центр мистецтв Согецу.

Осака – найбільше місто у західній Японії. Воно розташоване на невеликій рівнині, яка обмежена з півночі і сходу невисокими горами і тягнеться на захід до затоки Сето Найкай. Місто Осака виникло багато століть тому в місці, де могли розвантажуватися морські судна і річкові човни, неподалік від стародавніх столиць Кіото і Нари. Завдяки такому ідеальному положенню Осака на 1500 років стала комерційним центром Японії.

Нині в Осаці розташований шедевр інженерної думки – міжнародний аеропорт Кансаї, побудований на штучному острові і сполучений з берегом чотирикілометровим мостом.

Осака поділяється на дві частини: на історичний південь і ділову північ. Найцікавішою для туристів є південна частина міста. Тут знаходяться торгові і розважальні квартали, розташовані найзнаменитіші храми міста. Серед них синтоїстський храм Сумієсі, у якому покояться душі загиблих моряків. Тут же знаходиться і стародавній буддійський храм Сітенодзі, побудований принцом Сетоку Тайсі ще у VI столітті.

Північну і південну частину міста прорізає в меридіональному напрямі бульвар Мідосудзі – центральна магістраль міста. Це бульвар, обсаджений деревами гінко. Як місто з глибокими діловими традиціями, Осака завжди спрямована в майбутнє і живе у шаленому ритмі. У місті – величезна кількість ресторанів і кафе, що пропонують блюда японської кухні, а також блюда різних країн Південно-Східної Азії. Нічне життя Осаки, в основному, зосереджене в районі Намба, тут величезна кількість барів, пабів, караоке і нічних клубів.

Нара – стародавня столиця Японії, місто-музей, відоме своїми архітектурними пам'ятками та імператорською скарбницею. Останніми десятиліттями туристів до Японії привертають численні спортивно-видовищні заходи, зокрема Олімпійські ігри, Чемпіонат світу з футболу та ін.

Нара – перша столиця Японія (710–784 роки). Тут знаходиться найбільша фігура Будди, яка розташована в храмовому ансамблі Тодайдзі. Зал Великого Будди в цьому монастирі – це найбільша в світі дерев'яна будівля, хоча сьогодні вона складає всього лише дві третини від своїх первинних розмірів (площа 58х51 м, висота 49 м), оскільки багато раз горіла і відновлювалася. Статуя Будди відлита з 444 тонн бронзи. Сидяча фігура має висоту 16 м. Обличчя в довжину 4,9 м, завширшки 3 м, а гігантські вуха – 2,4 м. Права рука Будди протягнута вперед з розкритою долонею. Це – жест благословення, і той, до кого він звернений, отримує душевний спокій. Положення лівої руки символізує виконання бажань. Також дуже красиві ландшафтні парки і сади, існує єдиний у світі «парк 1000 оленів».

Великою популярністю у туристів користується Кіото – важливий промисловий, культурний, історичний і релігійний центр країни. Тут розвинені стародавні традиційні ремесла: лакові і бронзові вироби, фарфор, мережива, вишивки. Увагою гостей користуються Національний музей «Кіото», Ботанічний музей, безліч пам'яток японської класичної архітектури. У числі об’єктів культурної спадщини міста близько 2000 храмів, сотні парків, десятки палаців. Тут розташований найвідвідуваніший іноземцями храм Реандзі із знаменитим садом п'ятнадцяти каменів.

Імператорська вілла Кацура Рікю, що знаходиться в Кіото, і сьогодні використовується членами імператорської сім'ї. Відвідати віллу досить складно, оскільки для цього необхідний дозвіл відомства імператорського двору. Відвідини вілли складаються з нетривалої прогулянки парковими стежками. Дивовижно гармонійно вписуються у навколишній ландшафт кам'яні ліхтарі, мости, альтанки і павільйони. Невід'ємною частиною Кіото є сучасні квартали з висотними будівлями, де увагу гостей привертає Палац конгресів.

Місто Хіросіма, що навіки увійшло в історію, також привертає увагу туристів. Перша атомна бомба, скинута на Хіросіму 6 серпня 1945 року о 8.15 ранку, зрівняла з землею ділянку діаметром у 6,5 км. При цьому загинуло не менше 250000 чол. Починаючи з 1949 року, Хіросіму відновлювали. Сьогодні це знов квітуче місто, де більше мільйона жителів. Обвуглені каркаси колишньої Торгової палати та інші будівлі, що опинилися в епіцентрі руйнувань, – залишені у такому вигляді. Тепер ці розвалини називають «Собором атомної бомби». Парк Миру в колишньому центрі міста було створено під девізом «Другій Хіросімі – ні!». Там знаходиться меморіальний Музей Миру з однією з найпохмуріших експозицій у світі. Пам'ятник, зроблений за проектом Танге Кендзо на братській могилі, у чомусь повторює доісторичну архітектуру корінних жителів Японії. Всередині знаходиться скринька, де записані імена усіх загиблих.

Туризм в Японії – це масовий вид розваг і активного відпочинку. Як правило, він пов'язаний з відвідинами природних і релігійних пам'яток. Численні храми, арки, кам'яні статуї, поставлені на честь нескінченного числа великих і маленьких гір, річок і річечок, озер, лісів, круч та ущелин. Усі вони з повагою відвідуються японцями.

Давні традиції має паломництво на Фудзіяму. Величезні розміри гори і її правильні форми вражають уяву. В Японії вважається необхідним хоч би раз у житті піднятися сюди. Червневий парад у Токіо сповіщає наближення сезону сходжень на священну гору. У цей період, що продовжується тільки два місяці, – липень і серпень, на верхів’ї в очікуванні сходу сонця щоночі збираються тисячі паломників-туристів.

Вогненне свято «Хамацурі» завершує сезон сходжень. Вся гора від підніжжя до верхів’я осяяна вогненним світлом тисяч факелів – це дуже урочисте і захоплююче видовище.

На Самокіта, північно-східному краю острова Хонсю, знаходиться відома кожному японцеві гора Осоредзан (Жах). Згідно зі старовинними легендами, тут розташований вхід у пекло, а також вихід з нього, яким чотири дні в липні можуть скористатися душі померлих, що прагнуть поспілкуватися з родичами. Саме у ці дні сюди прибуває безліч людей, охочих вшанувати пам'ять своїх близьких.

У розвитку внутрішнього туризму в Японії важливу роль відіграє найменший з основних островів – Сікоку. Це пов'язано з паломництвом по 88 священних місцях, що повторюють маршрут засновника буддійської секти Сінгон – проповідника Кобо Дайсі, який подорожував тут у IX столітті. Священні місця розташовані не тільки у великих містах, але і у різних живописних місцях острова. Піші подорожі розраховані на 40-60 днів, але сучасні паломники скорочують терміни подорожі за рахунок використання різних транспортних засобів. Нерідко по сусідству з буддійськими священними місцями розташовані храми синтоїстів, які паломники також не залишають без уваги.

На Сікоку зберігся один з найстаріший японських театрів (кабуки) Камару-дза. Раз на рік тут можна подивитися дивовижну виставу, що влаштовують знамениті актори, які приїжджають сюди на три дні.

Протягом року Сікоку відвідує близько 9 млн. туристів. Серед основних пам'яток острова варто відзначити знаменитий класичний парк «Ріцурін», найбільший кам'яний ліхтар розміром з двоповерховий будинок. На острові проводиться популярний народний фестиваль «Ава-одорі». У містечку Піо інтерес гостей привертають: центр експериментів з сонячною енергією, завод-лабораторія з виготовлення урану з морської води, парк розваг «Місто сонця» та ін.

На острові Хоккайдо увагу туристів привертає сніжний фестиваль на зимовому святі «Хамакура» в столичному Саппоро. З крижаних глиб будуються найоригінальніші і химерніші споруди і фігури.

Завжди популярними в Японії були «Онсен-рекан» – готелі з лазнею на гарячих джерелах. Останніми роками їхня популярність ще більше зросла, у них почали проводитися крупні офіційні заходи – різні з'їзди, симпозіуми, конференції. Великі й малі фірми часто використовують такий вид відпочинку, вивозячи на джерела увесь персонал, що є важливою складовою корпоративної культури.

Туристична поїздка в Японії має дуже важливе, можна сказати ритуальне значення. Це не просто подорож з метою проведення дозвілля, а форма заохочення службовців адміністрацією, варіант проведення медового місяця, привід для зустрічі колишніх однокласників, метод навчання і виховання. Статистика показує, що щорічні витрати японської сім'ї на туризм складають близько 22% від її бюджету, а кожен дорослий японець побував за кордоном не менші трьох раз.

Японія, у свою чергу, також не обділена увагою іноземних туристів. Можна виділити декілька сезонів в Японії: квітень – цвітіння сакури, червень-липень (літній сезон) і жовтень (золота осінь). Дві третини зарубіжних гостей прибувають до Японії з країн Азії (Південна Корея, Тайвань, Індонезія, Малайзія, Китай), також приїжджають туристи зі США, Австралії, європейських країн.

Найцікавіші і популярніші маршрути пролягають по чотирьох основних (великих) островах країни. У розпорядженні туристів 1600 музеїв, 357 національних і префектурних парків, 290 зоопарків і ботанічних садів, 76 акваріумів, 227 розважальних комплексів, у тому числі й «Токіо Діснейленд», відкритий у 1983 році.

На упорядкованих дорогах розташовані автомобільні і велосипедні кемпінги, а різні туристичні компанії пропонують понад 3000 автобусних, автомобільних, велосипедних, пішохідних та інших екскурсій для ознайомлення з життям країни. 10 трас в Японії мають статус «міжнародних туристичних» і пов'язують усі відомі центри туризму і курорти країни. У Японії 3,5 тис. готелів європейського типу, а також велика кількість національних готелів «Рекан» та молодіжних готелів. Залученню іноземних туристів до країни сприяє безмитний продаж традиційних японських товарів: фото-, аудіо-, відео- і радіоапаратури, виробів з дерева, кераміки, перлів, ляльок.

У Японії створено Раду з туристичної політики і Міжвідомчу координаційну раду з туризму, що координують політику урядових органів з питань туризму, а також Департамент по туризму Міністерства транспорту Японії, що пропагує туризм і регулює діяльність туристичних організацій.

Найбільш впливовими професійними туристичними організаціями в Японії є Японська асоціація туристичних агентств і Японська національна туристична організація. Всього ж в Японії існує понад 500 турфірм, що мають ліцензію Міністерства транспорту, і понад 2000 організацій, що відають внутрішнім туризмом.

Поиск по сайту: