АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ТУРИСТИЧНІ КРАЇНИ СХІДНОЇ АЗІЇ

Читайте также:
  1. G Дотримуватись законів країни, в якій реалізують бізнес.
  2. II. Організація перевірок органами Держтехногенбезпеки України
  3. IV грvпа - країни. що розвиваються (Більше 150).
  4. IІІ. Проведення перевірок суб’єктів господарювання та органів влади та інших підконтрольних об’єктів органами Держтехногенбезпеки України
  5. Агальна характеристика конституційного права України.
  6. Агропромисловий комплекс та економічна безпека країни
  7. Адміністративні проступки за Кодексом України про адміністративні правопорушення
  8. Адміністративно-правовий статус громадян України та іноземців
  9. Адміністрації України М.Я.Азаров
  10. Адміністрація Президента України
  11. Акти Верховної Ради України
  12. Акти Президента України

Республіка Корея. Корейський півострів поділений на дві частини демаркаційною лінією, проведеною приблизно уздовж 38 паралелі. На південь від демаркаційної лінії розташована Республіка Корея, а на північ – Корейська Народно-демократична Республіка (КНДР). На території Південної Кореї площею близько 100 тис. км² проживає близько 48,5 млн. чол. У адміністративному плані країна складається з дев'яти провінцій і шести міст – метрополій. Столиця Сеул – місто з особливим статусом.

Останньою правлячою династією в Кореї стала династія Лі (1392–1910 роки), родоначальник якої Лі Сон Ге заснував державу Чосон («Країна ранкової свіжості»). У 1910 році країну анексовано Японією, після розгрому якої у Другій світовій війні і утворення зони американської військової відповідальності у 1948 році було проголошено Республіку Корею.

Республіка Корея невелика за розмірами індустріально-аграрна країна з динамічною економікою. По здобичі вольфраму Південна Корея займає одне з провідних місць у світі, широко відома розвитком оброблюваною промисловості: електротехнічної, електронної, хімічної, нафтопереробної, текстильної галузями. Крім того, розвинені автомобілебудування, суднобудування, електроенергетика і військова промисловість.

Сеул є центром політичного, економічного і культурного життя країни. У Сеулі збереглися численні архітектурні пам'ятки епохи Чосон: стародавні ворота, п'ять палаців. Острів Еийдо – центр фінансового і ділового життя столиці. Тут розташовані Корейська фондова біржа, головні офіси фірм. Найкращі покупки можна зробити на ринку Тондемун. Основні товари: текстиль, одяг, шкіряні вироби.

Місто-порт Інчхон – західні ворота Південної Кореї. Розташоване в центральній частині півострова місто Течжон є типовим містом науки. Гарячі джерела Юсон (11 км від міста) славляться по всій країні своїми цілющими властивостями. Місто Тегу відоме яблуками і текстильною промисловістю. Впродовж декількох століть місто слугувало основним центром оптової торгівлі лікувальним зіллям: женьшенем, медом, грибами, горіхами. Місто Чончжоу є центром корейської культури і мистецтва. Ульсан – це провідний центр таких галузей корейської промисловості, як переробка нафти, автомобілебудування, нафтохімія, суднобудування. Пусан – головний міжнародний торговий порт Південної Кореї. Понад 90% всього обороту контейнерних вантажів проходить через цей порт. Острів Чеджудо – одна з дев'яти провінцій Кореї. Завдяки своєму ізольованому розташуванню і сприятливому клімату острів є популярним місцем відпочинку.

Південно-західні райони країни славляться родючими заливними рисовими полями. Ці місця часто називають «житницею» Кореї. Поля простягаються до самого узбережжя, яке порізане численними дрібними бухтами.

У південно-східних районах Кореї зосереджено найбільшу кількість туристичних пам'яток. Головні міста цієї частини Кореї – це Кенчжу, Пусан і Тегу. Декілька готелів, розташованих уздовж берега, пляжі і гори перетворюють східне узбережжя на ідеальне місце для відпочинку. У невеличких узбережних містечках і в глибині порослих густим лісом гір можна зустріти багато пам'яток історії. Для любителів активного відпочинку в горах побудовані лижні курорти.

Центральні райони Південної Кореї – це землі, вкриті широкими клаптями заливних рисових полів, розташованих посеред численних гір і пагорбів.

Південна Корея є одним з центрів медичного туризму. Для західних туристів різноманітні медичні послуги (операції на серці, заміна суглобів, стоматологічне обслуговування, пластичні операції) обходяться там у 3-10 разів дешевше, ніж удома. Плюс непорівнянна якість сервісу, можливість поєднати приємне з корисним і повернутися не тільки, скажімо, з новими зубами, а й з новими враженнями.

В умовах прогресуючої економічної кризи уряд Південної Кореї приділяє розвитку медичного туризму дедалі більшої уваги. Зокрема, у 2008 році Південна Корея виділила 232 мільйони доларів на будівництво на острові Чеджу суперсучасного Міста здоров’я. На території 150 гектарів суперкомфортабельні готелі сусідять із найсучаснішими клініками й діагностичними центрами, бутиками, розкішними пляжами, полями для гольфа тощо. Сюди приїжджають цілими сім’ями: поки діти граються на спеціальному дитячому пляжі, їхні мами роблять операцію, а тато – вічно заклопотаний бізнесмен – проходить повне медичне обстеження, на яке вдома в нього завжди бракує часу.

Втім, південнокорейський уряд не тільки інвестує будівництво таких центрів. Для медичних туристів максимально полегшено візовий режим, відкрито доступ до медичної страховки. Тоді як в Америці ціни на медичні послуги безупинно зростають, у Південній Кореї їх будь-що утримують на надзвичайно низькому рівні. При цьому медичний туризм приносить величезні надходження до скарбниці.

Корейська Народна Демократична Республіка. Північна Корея розглядається нині як один з не багатьох «заповідників комунізму», що лишилися на політичній карті світу. В країні діє комуністична форма правління. Вищим органом державної влади є Національний Комітет Оборони. Жорсткий командно-адміністративний стиль поширюється на усі сторони життя в країні. Не є виключенням і туризм. Так, використання на території країни іноземної валюти категорично заборонено, туристам дозволяється подорожувати тільки у складі організованих груп, засоби портативного зв’язку ввозити заборонено. Північна Корея замкнена країна, зв'язок із зовнішнім світом обмежений. Пхеньян істотно відрізняється від інших східних столиць, наповнених вуличними торговцями, рекламою, потоками машин і велосипедів. Комуністичний уряд прагне спроектувати облік Пхеньяна в дусі прогресу, дисципліни і чіткого планування. Місто розташоване на річці Тедоган, на якій споруджені два каскади річкових фонтанів, що струменем б’ють вгору на 150 м. Одна з найголовніших пам’яток столиці – Башта Ідеї Чучхе (національної комуністичної ідеології), висота якої сягає 170 м. В екскурсію по столиці входить також обов’язкове відвідання Тріумфальної арки, що позначає місце, де у 1945 році Кім Ір Сен виголосив свою промову про єднання і незалежність нації. Окрім іншого, в столиці варто відвідати станції метро, які багато прикрашені.

Офіційним літнім курортом Північної Кореї є містечко Самсонг. У 130 км на південь від Пхеньяна розташоване велике портове місто Хеджу. Тут можна орендувати човен і здійснити екскурсію до численних і живописних островків у затоці Канхваман (Чемульпо) Жовтого моря. На корейсько-китайському кордоні розташований потухлий вулкан Пектусан (2744 м) – найвищій пік на корейському півострові. У кратері вулкана знаходиться величезне озеро Чонджі (Озеро Небес), яке вважається одним з найглибших гірських озер у світі. Пектусан – святе місце для кожного корейця. Згідно з корейською міфологією, саме звідси «Син Бога Небес» спускався на землю, щоби заснувати перше корейське королівство.

Монголія. Столиця країни – місто Улан-Батор. Велика монгольська держава утворилася у XIII столітті. При Чингізхані і його наступниках було створено Монгольську імперію, що розпалася у XIV столітті на окремі держави. Економіка Монголії має аграрно-сировинний характер (кочове скотарство, добича мінерально-сировинних ресурсів). Монголія експортує різноманітну продукцію, зокрема овечу і верблюжу шерсть, вироби зі шкіри, килими, трикотаж, овчинно-шубні вироби.

Монголія, як і багато інших країн, заохочує розвиток туризму. Найперспективнішими для цієї країни можуть стати екологічні, етнографічні та історичні тури. Монголія, що розкинулася на більш ніж 1,5 млн. км², – одне з не багатьох місць у світі, в чиєму володінні знаходиться багата комбінація екосистем. Пустеля Гобі, що займає більше половини Монголії, відрізняється великою різноманітністю флори і фауни. Тут можна зустріти і великі за площею кам'янисті пустелі з рідкісною рослинністю, і піщані бархани. Найцікавішою областю є Південна Гобі, де зосереджені основні визначні пам'ятки і туристичні юрточні центри. Знамениті Чайний і Шовковий шляхи проходили територією Монголії і з давніх часів пов'язували народи, що вели кочовий і осідлий спосіб життя. Монголія і сьогодні зберігає спосіб життя, стародавні традиції і самобутню культуру кочівників. Стародавня Монгольська імперія простягалася від Тихого океану до берегів Чорного моря. Монголія – колиска кочової цивілізації Азії, обитель стародавньої історії і культури. Історичні тури дозволять вивчити стародавні місця поховань і культові споруди.

Тайвань – держава у Східній Азії, розташована на острові у безпосередній близькості від континентального Китаю. У 1949 році після перемоги у Китаї народної революції на Тайвань перебрався повергнутий гомінданівський уряд на чолі з Чан Кайші, який оголосив Тайвань незалежною державою. З тих пір КНР пред'являє на острів свої права, вважаючи його однією зі своїх провінцій.

Тайвань – держава, що динамічно розвивається. За рівнем життя Тайвань набагато випереджає континентальні провінції Китаю. Столиця цієї офіційно не визнаної світовою спільнотою держави – Тайбей (Тайпей). У столиці зосереджені основні визначні пам'ятки. Біломармуровий меморіал Чан Кайші з парком – улюблене місце відпочинку городян. Емігруючи з Китаю, Чан Кайші вивіз частину експонатів із Зимового імператорського палацу (Гугуну) в Пекіні. Ці безцінні художні скарби представлені у Національному музеї Тайваню в Тайбеї. У столиці є і традиційний нічний ринок, де можна спробувати місцеву їжу, зробити масаж, а також купити різноманітні місцеві сувеніри.

Японія – острівна держава в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні з переважно однонаціональним майже 128-мільйонним населенням. Японія приваблива дивовижною за красою природою. Країна розташована приблизно на 6800 островах у Тихому океані. 68% території Японії займають гори. Найвища гора Фудзі є національним символом країни. Відмітною особливістю Японії є бідність мінерально-сировинної бази. «Торгувати або померти» – ось гасло японців, що стимулювало розвиток місцевої промисловості і сфери послуг. Країна займає одне з перших місць у світі за суднобудуванням, виробництвом виробів радіоелектроніки, легкових і вантажних автомобілів. Традиційним залишається виробництво фарфору, іграшок і художніх виробів. Світові енергетичні кризи кінця XX століття, пов'язані з підвищенням цін на нафту, не тільки не ослабили, але навіть згуртували японську націю, примусивши розвивати високотехнологічні галузі, а також фінансову сферу. Тепер Японія – не тільки один з найбільших у світі виробників промислової продукції, але також і технологічний «мозок» Азіатсько-Тихоокеанського регіону і один з найбільших у світі фінансових центрів. Тривалий час (до 1868 року) Японія була «закритою» державою, що зумовило самобутність японської культури.

Столиця Японії – місто Токіо – один з найбільших мегаполісів світу. У центрі міста розташовано безліч хмарочосів, в них знаходяться готелі, офіси компаній, банки, контори, різні адміністративні установи, крупні магазини. Над Токіо височіє 333-метрова телевізійна башта, що нагадує своїми контурами Ейфелеву. Головна торгова вулиця і головна вулиця адміністративного центру столиці – Гіндза – схожа на величезну ультрасучасну вітрину, оформлену з нескінченною розкішшю і фантазією. Вона привертає масу городян і туристів. Прогулянки по Гіндзі можна вважати своєрідною японською традицією. У Токіо ведеться обширне підземне будівництво, тому можна сміливо констатувати той факт, що місто розростається не тільки вгору, але і вниз. Увагу гостей привертає багаторівневий підземний центр «Токіо», де життя вирує до глибокої ночі. Навряд чи хтось з гостей столиці може залишитися байдужим перед відвідинами таких всесвітньо відомих розважальних центрів, як Діснейленд і Аквапарк.

Серед пам’яток культурної спадщини Токіо вирізняються буддійські храми Канон, Мейдзі, Ракандзі, синтоїстське святилище Ясукуні, імператорський палац, Національний музей, Центр мистецтв Согецу.

Осака – найбільше місто у західній Японії. Воно розташоване на невеликій рівнині, яка обмежена з півночі і сходу невисокими горами і тягнеться на захід до затоки Сето Найкай. Місто Осака виникло багато століть тому в місці, де могли розвантажуватися морські судна і річкові човни, неподалік від стародавніх столиць Кіото і Нари. Завдяки такому ідеальному положенню Осака на 1500 років стала комерційним центром Японії.

Нині в Осаці розташований шедевр інженерної думки – міжнародний аеропорт Кансаї, побудований на штучному острові і сполучений з берегом чотирикілометровим мостом.

Осака поділяється на дві частини: на історичний південь і ділову північ. Найцікавішою для туристів є південна частина міста. Тут знаходяться торгові і розважальні квартали, розташовані найзнаменитіші храми міста. Серед них синтоїстський храм Сумієсі, у якому покояться душі загиблих моряків. Тут же знаходиться і стародавній буддійський храм Сітенодзі, побудований принцом Сетоку Тайсі ще у VI столітті.

Північну і південну частину міста прорізає в меридіональному напрямі бульвар Мідосудзі – центральна магістраль міста. Це бульвар, обсаджений деревами гінко. Як місто з глибокими діловими традиціями, Осака завжди спрямована в майбутнє і живе у шаленому ритмі. У місті – величезна кількість ресторанів і кафе, що пропонують блюда японської кухні, а також блюда різних країн Південно-Східної Азії. Нічне життя Осаки, в основному, зосереджене в районі Намба, тут величезна кількість барів, пабів, караоке і нічних клубів.

Нара – стародавня столиця Японії, місто-музей, відоме своїми архітектурними пам'ятками та імператорською скарбницею. Останніми десятиліттями туристів до Японії привертають численні спортивно-видовищні заходи, зокрема Олімпійські ігри, Чемпіонат світу з футболу та ін.

Нара – перша столиця Японія (710–784 роки). Тут знаходиться найбільша фігура Будди, яка розташована в храмовому ансамблі Тодайдзі. Зал Великого Будди в цьому монастирі – це найбільша в світі дерев'яна будівля, хоча сьогодні вона складає всього лише дві третини від своїх первинних розмірів (площа 58х51 м, висота 49 м), оскільки багато раз горіла і відновлювалася. Статуя Будди відлита з 444 тонн бронзи. Сидяча фігура має висоту 16 м. Обличчя в довжину 4,9 м, завширшки 3 м, а гігантські вуха – 2,4 м. Права рука Будди протягнута вперед з розкритою долонею. Це – жест благословення, і той, до кого він звернений, отримує душевний спокій. Положення лівої руки символізує виконання бажань. Також дуже красиві ландшафтні парки і сади, існує єдиний у світі «парк 1000 оленів».

Великою популярністю у туристів користується Кіото – важливий промисловий, культурний, історичний і релігійний центр країни. Тут розвинені стародавні традиційні ремесла: лакові і бронзові вироби, фарфор, мережива, вишивки. Увагою гостей користуються Національний музей «Кіото», Ботанічний музей, безліч пам'яток японської класичної архітектури. У числі об’єктів культурної спадщини міста близько 2000 храмів, сотні парків, десятки палаців. Тут розташований найвідвідуваніший іноземцями храм Реандзі із знаменитим садом п'ятнадцяти каменів.

Імператорська вілла Кацура Рікю, що знаходиться в Кіото, і сьогодні використовується членами імператорської сім'ї. Відвідати віллу досить складно, оскільки для цього необхідний дозвіл відомства імператорського двору. Відвідини вілли складаються з нетривалої прогулянки парковими стежками. Дивовижно гармонійно вписуються у навколишній ландшафт кам'яні ліхтарі, мости, альтанки і павільйони. Невід'ємною частиною Кіото є сучасні квартали з висотними будівлями, де увагу гостей привертає Палац конгресів.

Місто Хіросіма, що навіки увійшло в історію, також привертає увагу туристів. Перша атомна бомба, скинута на Хіросіму 6 серпня 1945 року о 8.15 ранку, зрівняла з землею ділянку діаметром у 6,5 км. При цьому загинуло не менше 250000 чол. Починаючи з 1949 року, Хіросіму відновлювали. Сьогодні це знов квітуче місто, де більше мільйона жителів. Обвуглені каркаси колишньої Торгової палати та інші будівлі, що опинилися в епіцентрі руйнувань, – залишені у такому вигляді. Тепер ці розвалини називають «Собором атомної бомби». Парк Миру в колишньому центрі міста було створено під девізом «Другій Хіросімі – ні!». Там знаходиться меморіальний Музей Миру з однією з найпохмуріших експозицій у світі. Пам'ятник, зроблений за проектом Танге Кендзо на братській могилі, у чомусь повторює доісторичну архітектуру корінних жителів Японії. Всередині знаходиться скринька, де записані імена усіх загиблих.

Туризм в Японії – це масовий вид розваг і активного відпочинку. Як правило, він пов'язаний з відвідинами природних і релігійних пам'яток. Численні храми, арки, кам'яні статуї, поставлені на честь нескінченного числа великих і маленьких гір, річок і річечок, озер, лісів, круч та ущелин. Усі вони з повагою відвідуються японцями.

Давні традиції має паломництво на Фудзіяму. Величезні розміри гори і її правильні форми вражають уяву. В Японії вважається необхідним хоч би раз у житті піднятися сюди. Червневий парад у Токіо сповіщає наближення сезону сходжень на священну гору. У цей період, що продовжується тільки два місяці, – липень і серпень, на верхів’ї в очікуванні сходу сонця щоночі збираються тисячі паломників-туристів.

Вогненне свято «Хамацурі» завершує сезон сходжень. Вся гора від підніжжя до верхів’я осяяна вогненним світлом тисяч факелів – це дуже урочисте і захоплююче видовище.

На Самокіта, північно-східному краю острова Хонсю, знаходиться відома кожному японцеві гора Осоредзан (Жах). Згідно зі старовинними легендами, тут розташований вхід у пекло, а також вихід з нього, яким чотири дні в липні можуть скористатися душі померлих, що прагнуть поспілкуватися з родичами. Саме у ці дні сюди прибуває безліч людей, охочих вшанувати пам'ять своїх близьких.

У розвитку внутрішнього туризму в Японії важливу роль відіграє найменший з основних островів – Сікоку. Це пов'язано з паломництвом по 88 священних місцях, що повторюють маршрут засновника буддійської секти Сінгон – проповідника Кобо Дайсі, який подорожував тут у IX столітті. Священні місця розташовані не тільки у великих містах, але і у різних живописних місцях острова. Піші подорожі розраховані на 40-60 днів, але сучасні паломники скорочують терміни подорожі за рахунок використання різних транспортних засобів. Нерідко по сусідству з буддійськими священними місцями розташовані храми синтоїстів, які паломники також не залишають без уваги.

На Сікоку зберігся один з найстаріший японських театрів (кабуки) Камару-дза. Раз на рік тут можна подивитися дивовижну виставу, що влаштовують знамениті актори, які приїжджають сюди на три дні.

Протягом року Сікоку відвідує близько 9 млн. туристів. Серед основних пам'яток острова варто відзначити знаменитий класичний парк «Ріцурін», найбільший кам'яний ліхтар розміром з двоповерховий будинок. На острові проводиться популярний народний фестиваль «Ава-одорі». У містечку Піо інтерес гостей привертають: центр експериментів з сонячною енергією, завод-лабораторія з виготовлення урану з морської води, парк розваг «Місто сонця» та ін.

На острові Хоккайдо увагу туристів привертає сніжний фестиваль на зимовому святі «Хамакура» в столичному Саппоро. З крижаних глиб будуються найоригінальніші і химерніші споруди і фігури.

Завжди популярними в Японії були «Онсен-рекан» – готелі з лазнею на гарячих джерелах. Останніми роками їхня популярність ще більше зросла, у них почали проводитися крупні офіційні заходи – різні з'їзди, симпозіуми, конференції. Великі й малі фірми часто використовують такий вид відпочинку, вивозячи на джерела увесь персонал, що є важливою складовою корпоративної культури.

Туристична поїздка в Японії має дуже важливе, можна сказати ритуальне значення. Це не просто подорож з метою проведення дозвілля, а форма заохочення службовців адміністрацією, варіант проведення медового місяця, привід для зустрічі колишніх однокласників, метод навчання і виховання. Статистика показує, що щорічні витрати японської сім'ї на туризм складають близько 22% від її бюджету, а кожен дорослий японець побував за кордоном не менші трьох раз.

Японія, у свою чергу, також не обділена увагою іноземних туристів. Можна виділити декілька сезонів в Японії: квітень – цвітіння сакури, червень-липень (літній сезон) і жовтень (золота осінь). Дві третини зарубіжних гостей прибувають до Японії з країн Азії (Південна Корея, Тайвань, Індонезія, Малайзія, Китай), також приїжджають туристи зі США, Австралії, європейських країн.

Найцікавіші і популярніші маршрути пролягають по чотирьох основних (великих) островах країни. У розпорядженні туристів 1600 музеїв, 357 національних і префектурних парків, 290 зоопарків і ботанічних садів, 76 акваріумів, 227 розважальних комплексів, у тому числі й «Токіо Діснейленд», відкритий у 1983 році.

На упорядкованих дорогах розташовані автомобільні і велосипедні кемпінги, а різні туристичні компанії пропонують понад 3000 автобусних, автомобільних, велосипедних, пішохідних та інших екскурсій для ознайомлення з життям країни. 10 трас в Японії мають статус «міжнародних туристичних» і пов'язують усі відомі центри туризму і курорти країни. У Японії 3,5 тис. готелів європейського типу, а також велика кількість національних готелів «Рекан» та молодіжних готелів. Залученню іноземних туристів до країни сприяє безмитний продаж традиційних японських товарів: фото-, аудіо-, відео- і радіоапаратури, виробів з дерева, кераміки, перлів, ляльок.

У Японії створено Раду з туристичної політики і Міжвідомчу координаційну раду з туризму, що координують політику урядових органів з питань туризму, а також Департамент по туризму Міністерства транспорту Японії, що пропагує туризм і регулює діяльність туристичних організацій.

Найбільш впливовими професійними туристичними організаціями в Японії є Японська асоціація туристичних агентств і Японська національна туристична організація. Всього ж в Японії існує понад 500 турфірм, що мають ліцензію Міністерства транспорту, і понад 2000 організацій, що відають внутрішнім туризмом.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)