|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Абстрактне i «чисто конкретне»Принад i цiкавин у Чикаго не злiчити. Вражає кiлькiсть чудернацьких скульптур, розкиданих по всьому мiсту. Одну з найнезвичнiших абстракцiй у свiтi створив тут скульптор Анiш Капур за допомогою комп’ютерних технологiй. Працював над твором 5 рокiв, коштувало це мiсту 10 мiльйонiв доларiв. Поверх монолiтного блоку з нержавiйки (20512510 м) закрiплено 100 тонких полiрованих сталевих листiв. Взагалi скульптура — не що iнше як гiгантське тривимiрне дзеркало, формою схоже на квасолину. Воно вiдображає довкiлля i людей у самих неймовiрнiших варiацiях. Але є ще одна «фiшка». Дзеркало знаходиться пiд таким кутом, що за певного сонячного освiтлення стає... невидимим. Мабуть, тому скульптура називається «Вхiд у хмари», хоча в народi кажуть просто — «Квасолина». Коли 1967 року на Вашингтон-стрiт вiдкрили велетенську абстрактну скульптуру Пабло Пiкассо, сприйняття її було неоднозначним. Офiцiйної назви вона не мала. Задум автора для багатьох був незрозумiлим, що дратувало. Зате нинi це — одна з емблем Чикаго. Друга дивина на тiй же вулицi — скульптура «Морська богиня» славетного iспанця Хуана Мiро. Комбiнуючи абстрактнi форми i жiночий силует, використовуючи вiзуальну символiку землi та космосу, автор утiлив якусь малозрозумiлу фiлософську концепцiю про роль жiнки у свiтi. Але успiх у публiки — шалений! На територiї банку в центрi мiста, на велетенськiй стiнi (280 кв. м) красується мозаїчний шедевр самородка iз бiлоруського Вiтебська, одного з лiдерiв свiтового авангарду Марка Шагала. Вона складається iз камiнцiв понад 250 вiдтiнкiв, вiдтворює шiсть сцен iз життя Чикаго i називається «Чотири пори року». Велику увагу привертає i «Букiнгемський фонтан». Зроблений iз рожевого мармуру та бронзи, вiн має висоту 41 метр. Вiд нього вiдкривається неймовiрної краси панорама. Цей куточок облюбували не лише туристи: на неозорих обширах парку на березi Мiчигану разом iз людьми постiйно тусуються зграї птахiв. Уразив i ще один симбiоз мистецтва, науки та комп’ютерних технологiй — фонтан «Корона» Жома Пленса. На двох вежах iз чорного гранiту та скляної цегли два великi iнтерактивнi екрани постiйно показують рухомi чоловiче та жiноче обличчя. Це комп’ютерна комбiнацiя понад 1000 фотознiмкiв реальних громадян мiста. Портрети перiодично змiнюються. Вода фонтану падає з рiвня губ цього «фоторобота» (здається, що просто з рота). До цих чудес додайте ще понад 90 подiбних — i отримаєте певну вiзуалiзацiю Чикаго. I звичайно, у мiстi десятки вiдомих у всьому свiтi музеїв! У Художньому iнститутi зiбрана найбiльша колекцiя картин французьких iмпресiонiстiв: Мане, Ренуар, Дега, Пiссаро, Гоген, Сислей, Пiкассо... Щоб хоч мигцем їх оглянути, потрiбно не менше трьох днiв. Фiлд-музей запам’ятався дивовижними давньоєгипетськими та iндiйськими експозицiями, динозаврами. Музей науки i технiки — справжньою нiмецькою субмариною. В одному парку є музей славетного архiтектора Райта i дiм-музей Хемiнгуея. Мушу розчарувати прихильникiв гострих вiдчуттiв: музею «гангстера всiх часiв i народiв» Аль-Капоне в Чикаго немає. Зате екскурсiй мiсцями його «бойової слави» вистачає. Вам покажуть, де на день святого Валентина бойовики Капоне розстрiляли конкурентiв, i навiть могилу самого боса. Для тих же, кого це мало цiкавить, повiдомляю: в Чикаго 315 церков i 25 театрiв, 29 озер i 31 пляж, майже 283 гектари паркiв iз численними велодорiжками.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |