АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Всесвітня історико-культурна спадщина (Реєстр ООН)

Читайте также:
  1. Всесвітня історико-культурна спадщина (Реєстр ООН)
  2. Всесвітня історико-культурна спадщина (Реєстр ООН)
  3. Фольклористична спадщина братів Рудченків.
  4. Як цінна спадщина для української культури

Ø Давнє індіанське поселення на плато Меса-Верде (1978);

Ø Йєллоустонський національний парк (1978);

Ø Національний парк Эверглейдс (1979);

Ø Національний парк Гранд-Каньон (1979);

Ø Індепенденс-холл (місто Філадельфія) (1979);

Ø Парки і резервати Клуейн, Врангеля-Св.Іллі, Глейшер-Бей, Татшеншіні-Алсек (1979, 1992, 1994);

Ø Національний парк Редвуд (1980);

Ø Національний парк Мамонтова печера (1981);

Ø Національний парк Олімпік (1981);

Ø Історична пам’ятка Кургани Кахокії (1982);

Ø Фортеця і історична частина міста Сан-Хуан на острові Пуерто-Рико (1983);

Ø Національний парк Грейт-Смокі-Маунтінс (1983);

Ø Статуя Свободи (Нью-Йорк) (1984);

Ø Йосемітський національний парк (1984);

Ø Національний історичний парк Чако (1987);

Ø Національний парк Гавайські вулкани (1987);

Ø Садиба Монтічелло і університет штату Віргінія у місті Шарлотсвілл (1987);

Ø Індіанське поселення Пуебло-де-Таос (1992);

Ø Національний парк Карлсбадські печери (1995);

Ø Міжнародний Парк Миру Уотертон-Лейкс – Глейшер (1995).

Кухня країни. Поширена думка, що американці харчуються лише чізбургерами, кока-колою і смаженою картоплею, така ж «достеменна», як і уявлення американців, начебто їжа англійців – це чай і риба с картоплею, німців – пиво і тушкована капуста, а французів – червоне вино.

Американська кухня найповніше відображає менталітет усієї американської нації і характеризується раціоналістичністю, стандартизованістю і масовістю. У раціоналістичній американській кухні основними продуктами харчування стали консерви, пресерви, ковбасні вироби, бутерброди і готові напої, найчастіше прохолодні: віскі, пиво, коктейлі, соки.

Лише деякі гарячі страви швидкого приготування, зручні для стандартизації порцій і цін, допускалися у американську кухню: стейки, бюргери, сосиски, яєчня, кава. Чай, що вимагав особливих умов заварювання, ставав неможливим у цьому «потоці». Усілякі відхилення від стандарту також не сприймалися раціоналістичною кухнею.

Однак, ці жорсткі вимоги пом’якшувалися тим, що у США паралельно зберігалися і культивувалися ті національні кухні, які у своєму репертуарі мали страви, здатні стати стандартними і конкурувати по дешевизні із стравами раціоналістичної кухні.

Таким кухнями були: італійська, зі своєю відомою піццею, полентою, макаронними стравами (спагеті, вермішель, равіолі та ін.); китайська і японська. По-перше, з обов’язковим для них рисом, смак якого можна змінювати за допомогою різних приправ і прянощів. По-друге, з традиційними видами приготування багатьох гарячих страв, особливо супів у китайській кухні (швидка комбінація заздалегідь відварених м’яса, птиці, риби, овочів із гарячим м’ясним, курячим, рибним або овочевим бульйоном). По-третє, зі стравами, схожими за характером із консервованими (качині мариновані яйця, трепанги, кальмари, соєві пасти, морська капуста та ін.). Зрештою, із добре підлягаючій стандартизації японською гарячою рибною стравою – темпурою. Звичними у повсякденному житті американців стали страви з кухонь інших народів світу.

Найулюбленіші страви американців – овочеві і фруктові салати (жоден сніданок, обід або вечеря не обходяться без них), м'ясо і птиця з овочевим гарніром, фруктові десерти. Великою популярністю користується зелений салат, що подається крупно нарізаним, у натуральному вигляді, і вже за столом заправляється різними спеціями. В Америці взагалі у багатьох ресторанах і кафе вартість салату із овочів включена до сніданку або обіду, так само як стакан води із льодом.

В асортименті рибних холодних страв і закусок немає заливної або копченої риби, рибних консервів, рідко зустрічаються делікатеси.

Із перших страв американці віддають перевагу супам-пюре, бульйонам або фруктовим супам. Борщі, розсольники, солянки, щі, окрошки, успіхом не користуються. На друге йдуть здебільшого яловичина, нежирна свинина, кури, індички. Усі м’ясні страви готуються не гострими, малосоленими, спеції і соуси кожен додає за смаком. Найулюбленіші національні страви – ростбіф з кров’ю і стейк.

Для гарнірів використовуються тільки овочі (тушковані стручкові боби і квасоля, зелений горошок, кукурудза з вершками, спаржа, цвітна капуста та ін.) і картопля (відварна, смажена, тушкована).

Крупи, макаронні вироби американців не полюбляють. Не вживають вони й тушковану капусту. Американці мало споживають хліба, зокрема білого, а також мучних виробів, круп’яних і мучних гарнірів, жирів.

В американській кухні широко представлені усілякі десертні страви і кондитерські вироби: тістечка, пироги, печиво, пудинги; фруктові соки і свіжі фрукти, цитрусові; компоти зі свіжих фруктів, з апельсинів; збиті вершки.

Після десерту американці люблять випити чашечку кави, рідше – чаю. Наскільки непопулярні в Америці перші страви, настільки багато споживають вони різних напоїв. Доволі розповсюджені кока-кола, пепсі-кола, імбирне пиво, кава, холодний несолодкий чай з лимоном і льодом, зрештою, звичним стало пити воду із льодом перед вживанням їжі.

Завдяки сприятливим кліматичним умовам і родючим ґрунтам Сполучені Штати швидко стали найбільшим у світі виробником і одночасно експортером продовольства. Характер повсякденного харчування сім'ї середнього американця зумовлений орієнтацією на мінімальну витрату часу. Супермаркети рясніють різноманіттям готових страв, доведеного до готовності м'яса або напівфабрикатів.

Не дивлячись на величезний вибір оригінальних блюд зі всього світу, американський стіл виглядає дещо одноманітним, що викликає останніми роками протилежну реакцію. У жодній іншій країні жінки не цікавляться теоретичними пізнаннями в області кулінарії до такого рівня, як в США. Американська господиня, влаштовуючи частування гостей, уникає готових виробів. Зазвичай вона готує за родинними рецептами.

Американці повстали і проти посуду із синтетичних матеріалів і одноразових приборів: тепер вони надають велике значення елегантності обідніх сервізів. Прагнення викорінити із повсякденного харчування традиційну одноманітність можна спостерігати на кожному кроці.

У США також сформувалася кухня, що представляє країну різноманітним меню самобутніх страв. Воно складається переважно з елементів європейської кухні і комбінується з прийомами і початковими продуктами індіанської кулінарії, що виявляється у популярності кукурудзи і квасолі, кленового сиропу, гарбуза, пеканових горіхів і деяких страв з морських тварин.

Нині в Америці рельєфно проявляється щонайменше чотири тенденції, пов'язані з продуктами і системою харчування. По-перше, зросла кількість недорогих ресторанів з фірмовими стравами. Серед них ті, що пропонують великий вибір млинців, різноманітні холодні і гарячі сніданки, а також буфети і бари, що спеціалізуються на всіляких салатах.

По-друге, зростає кількість американців, які дозволяють собі усе частіше відвідувати ресторани. В цілому, вони не так дорогі, а крім того, багато американок не хочуть обмежувати своє життя кухнею. Вони вважають за краще заплатити професійному кухареві і добре поїсти. Водночас, зростає кількість чоловіків і жінок, для яких приготування їжі – улюблене заняття. Постійно з’являються телевізійні серіали, що пропагують різні напрямки кулінарного мистецтва, існує постійний попит на кулінарні книжки, а також збільшується кількість магазинів, що пропонують екзотичне кухонне устаткуванні і спеції.

Третя тенденція пов'язана із загальнонаціональною кампанією боротьби за здоров'я людей. В цілому дієта американців легша, ніж у всьому світі. Рослинна їжа, фрукти і овочі, риба і салати переважають в ній. Американець навряд чи відмовиться від доброї порції м'яса і картоплі з підливкою, але прагнення зберегти здоров'я і хорошу фігуру – зовсім не тимчасове явище у Сполучених Штатах. Останніми роками американське суспільство захоплене ідеями здорового харчування, інколи навіть у догматичній формі, що стало приводом для усіляких жартів. Рекомендується нежирна їжа, багата на білок і вітаміни.

Зрештою, у США існує справді інтернаціональний рух до системи швидкого харчування, представленої кіосками піцци, гамбургерів, мексиканських страв, курчат, салатів із сандвічами, морською їжею і багатим вибором морозива. І хоча багато американців, та і не тільки вони, без ентузіазму відносяться до такої тенденції (не вітають її, зрозуміло, і власники ресторанів), люди будь-якого віку і різного достатку продовжують користуватися послугами таких закладів.

Найважливіші свята. У США відзначається велика кількість свят, під час яких не працюють державні установи, пошта, банки, навчальні заклади, багато фірм і підприємств.

Ø 1 січня – Новий рік;

Ø 3-й понеділок січня – День Мартіна Лютера Кінга;

Ø 3-й понеділок лютого – Президентський день (день народження Дж. Вашингтона);

Ø Останній понеділок травня – День пам’яті;

Ø 4 липня – День незалежності;

Ø 1-й понеділок вересня – День праці;

Ø 2-й понеділок жовтня – День Колумба (День відкриття Америки);

Ø 11листопада – День ветеранів;

Ø 4-й четвер листопада – День Подяки;

Ø 25 грудня – Різдво.

Окрім зазначених свят, багато американців відзначають: День Святого Валентина – 14 лютого, День Матері – друга неділя травня, День Батька – третя неділя червня, День вигнання злих духів Хеллоуін – 31 жовтня. Американців ірландського походження відзначають день Святого Патріка, єврейського походження – Рош Хашанах – у вересні, Іом Кіпур – у жовтні, Ханка – у грудні. У ці дні багато фірм і підприємств також не працюють, або працюють у скороченому режимі.

 

ДОСВІД

(Дудкін І. Kross по Америці // Міжнародний туризм. 2007. – №5.)

Озер на нашiй планетi безліч, але найбiльше їх у Пiвнiчнiй Америцi. I саме там, на кордонi США й Канади, знаходяться Великi Американськi озера. Головних п’ять: Верхнє, Гурон, Онтарiо, Мiчиган та Ерi. Найменше, Онтарiо, має площу 9 тисяч квадратних кiлометрiв, а найбiльше — Верхнє — понад 80 тисяч.

Якi там гарнi узбережжя! Пiвнiчнi береги — урвистi й дикi. Розчленованi численними затоками та бухтами, вони вражають рiзнобарвнiстю скель. Пiвденнi узбережжя — низькi й положистi, з глини або пiску. Дюни подекуди тягнуться на десятки кiлометрiв. Мiй велосипед їхав ними, як по асфальту — так ущiльнили пiсок дощi та прибiй. Вода в озерах така блакитна, що часом я не мiг знайти лiнiю, яка вiддiляє її вiд неба. Блукав я територiєю США, але iнколи вiльно читав вивiски канадських магазинiв i готелiв по той бiк кордону...

У Великих озерах зосередженi найбiльшi у свiтi запаси прiсної води. Нею користуються понад 250 мiст iз 25 мiльйонами мешканцiв.

Тут водяться оселедцi, сиг, щука, окунь, форель та iнша цiнна риба. I щоб отримати дозвiл на її вилов, наприклад, у озерi Мiчиган, потрiбно купити лiцензiю в Чикаго. А вона там коштує аж... 1 долар на мiсяць.

Найбiльша ж цiннiсть озер у тому, що це унiкальний водний шлях. Завдяки їм i рiчцi Святого Лаврентiя судна з Атлантики прямують до Середнього Заходу. За вантажообiгом озера учетверо перевершують славнозвiсний Панамський канал! Тому бiля них i виросли великi й багатi мiста: Чикаго, Детройт, Буффало, Клiвленд, Торонто...

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)