 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
РОЗДІЛ 1
ТУРИСТИЧНЕ КРАЇНОЗНАВСТВО
Підручник
ХАРКІВ – 2010
О.О. Вишневська, А.Ю. Парфіненко, В.І. Сідоров
ТУРИСТИЧНЕ КРАЇНОЗНАВСТВО
Підручник
Затверджено
Міністерством науки і освіти України
Харків
УДК 908: 379.85 (100)
ББК 26.89
Т 86
Затверджено Міністерством освіти і науки України
(Лист …)
Рецензенти:
Антонюк Н. В. – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри країнознавства і міжнародного туризму Львівського національного університету імені Івана Франка;
Голіков А. П. – доктор географічних наук, професор, академік Вищої школи України, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри міжнародних економічних відносинХарківського національного університету імені В. Н. Каразіна;
Куц Ю. О. – доктор наук з державного управління, професор, завідувач кафедри регіонального управління та місцевого самоврядування Харківського регіонального інституту національної академії державного управління при Президентові України.
Вишневська О. О., Парфіненко А. Ю., Сідоров В. І.
| Т 86 | Туристичне країнознавство: Підручник. – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2010. – 800 с. |
ISBN
Підручник орієнтований на сучасну дослідницьку та дидактичну практику. У першій частині основну увагу зосереджено на розкритті теоретичних проблем курсу. Висвітлено процес інституціоналізації туристичного країнознавства, концептуалізовано політичне, етнічне, мовне, релігійне розмаїття країн світу, викладено базові концепти просторово-територіальної організації країн, що постає як методичне підґрунтя для вивчення їхніх туристичних умов і ресурсів. Друга частина видання присвячена характерисиці туристичних ресурсів основних туристичних макрорегіонів і країн світу.
Підручник розраховано на студентів, аспірантів та викладачів вищих навчальних закладів туристичного профілю.
Усі права збережено. Відтворювати будь-яку частину цього видання у будь-який спосіб без письмової згоди правовласників заборонено
| © Вишневська О. О., Парфіненко А.Ю., Сідоров В. І., 2010 |
| © Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна |
| © Макет обкладинки, …, 2010 |
ISBN
ЗМІСТ
| Вступ...................................................................................................... ЧАСТИНА I ТЕОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ТУРИСТИЧНОГО КРАЇНОЗНАВСТВА Розділ 1Національна держава і міжнародний туризм у вимірах глобалізації: вступ до курсу 1.1. Національна держава в умовах глобалізації........................... 1.2. Туризм як прояв та чинник глобалізації сучасного світу..... 1.3. Парадигма туризму XXI століття......................................... Розділ 2 Туристичне країнознавство як навчальна та наукова дисципліна 2.1. Основні етапи розвитку країнознавчих знань та інституціоналізація країнознавства............................................. 2.2. Туристичне країнознавство: історія, становлення, об’єкт, предмет, функції.................................................................................... 2.3. Принципи, методи та закономірності у країнознавстві..... Розділ 3Категорії туристичного країнознавства 3.1. Політична карта світу – основа країнознавчих знань.......... 3.2. Етнічна карта світу в туризмі............................................. 3.3. Лінгвістична карта світу ………............................................ 3.4. Релігійна карта світу ……….................................................... Розділ 4 Основні концепти просторово-територіальної організації країн світу 4.1. Уявлення про географічне положення країни......................... 4.2. Поняття «територія» і «простір» у туристичному країнознавстві........................................................................... 4.3. Особливості адміністративно-територіального устрою країн світу................................................................................ Розділ 5 Туристичний імідж території 5.1. Поняття «образ» – «імідж» – «бренд» території: ієрархія, сутність, властивості та специфіка застосування........... 5.2. Методологічні основи створення туристичного іміджу країни......................................................................................... Розділ 6 Регіональний поділ світу в туризмі 6.1. Уявлення про регіональний поділ сучасного світу……………. 6.2. Особливості й принципи районування світу в туризмі……................................................................................ ЧАСТИНА II ТУРИСТИЧНІ РЕГІОНИ І КРАЇНИ СВІТУ Розділ 7Туристичні ресурси Європейського макрорегіону 7.1. Загальна характеристика Європейського макрорегіону…... 7.2. Туристичні країни Північної Європи …………………………….. 7.3. Туристичні країни Західної Європи ……………………………… 7.4. Туристичні країни Центральної та Східної Європи ………… 7.5. Туристичні країни Західного Середземномор’я та Південної Європи ………………………………………………………. 7.6. Франція – визнаний туристичний бренд і лідер туризму Європейського макрорегіону ……………………………………….. Розділ 8Туристичні ресурси Азіатсько-Тихоокеанського макрорегіону 8.1. Загальна характеристика Азіатсько-Тихоокеанського макрорегіону ……………………………………………………………. 8.2. Туристичні країни Східної Азії …………………………………….. 8.3. Туристичні країни Південно-Східної Азії ……………………….. 8.4. Туристичні країни Південної Азії …………………………………. 8.5. Туристичні країни Австралії та Океанії……………………….. 8.6. Китай – країна давньої цивілізації та незаперечний лідер туризму в Азіатсько-Тихоокеанському макрорегіоні ………. Розділ 9Туристичні ресурси Американського макрорегіону 9.1. Загальна характеристика Американського макрорегіону.. 9.2. Туристичні країни Північної і Центральної Америки ………. 9.3. Туристичні країни Карибського басейну ……………………….. 9.4. Туристичні країни Південної Америки ………………………….. 9.5. Сполучені Штати Америки – країна дивовижної природи, необмежених можливостей та центр туризму Американського макрорегіону …………………………………….. Розділ 10Туристичні ресурси Африканського макрорегіону 10.1. Загальна характеристика Африканського макрорегіону … 10.2. Туристичні країни Західної Африки …………………………….. 10.3. Туристичні країни Південно-Східної і Південної Африки …... 10.4. Туристичні країни Північної Африки ……………………………. 10.5. Південно-Африканська Республіка – провідна туристична країна Африканського макрорегіону Розділ 11Туристичні ресурси Близькосхідного макрорегіону 11.1. Загальна характеристика Близькосхідного макрорегіону.. 11.2. Туристичні країни Близькосхідного макрорегіону …………… 11.3. Єгипет – країна величних пірамід та ключовий туристичний напрямок Близькосхідного макрорегіону....... Вибрана бібліографія............................................................... Додаток 1Політична карта світу........................................... Додаток 2 Релігійна (конфесійна) структура населення світу.... Додаток 3 Основні переноси столиць країн світу..................... |
ВСТУП
Туризм стає чимраз виразнішим явищем нашої сучасності, що впливає не тільки на економіку, а й на соціальні структури і культуру всіх країн світу. На наше переконання, в Україні він є ще й важливим чинником, що пожвавлює процес модернізації та «європеїзації», який, як відзначається у звіті міжнародних експертів «Культурна політика України», не є неприродним і чужим з огляду на певні історичні і народні традиції і орієнтації.
Усвідомлення цього і визнання пріоритетної ролі туризму, хоч і повільно, але відбувається у нашій країні. Туризм активно фігурує в урядових планах, є об’єктом громадської уваги, наукового пошуку і складовою частиною освітнього процесу. Відкриття кафедр і наукових центрів туризму (навіть при класичних університетах) красномовно засвідчує про віднесення його до найважливіших системних об’єктів суспільства із визначенням місця і ролі у структурі міжінституціональних відносин.
На тлі постійного вдосконалення освітнього стандарту з туризму і зростання кількості спеціальних навчальних дисциплін туристичної спрямованості країнознавча компонента залишається відносно стабільною і посідає одне з чільних місць у системі фахової підготовки студентів. І це невипадково.
Туристичне країнознавство як навчальна дисципліна задовольняє властиву людині цікавість і є практичною потребою підготовки фахівця з туризму. З її допомогою людина краще пізнає навколишній світ у всьому його колосальному розмаїтті просторових відмінностей: природних, культурних, етнічних, релігійних, соціально-економічних, політичних явищ і процесів.
Туристичне країнознавство формує у свідомості студента локальні і глобальні структури сучасної картини світу у багатьох її вимірах. Дисципліна знайомить з туристичними ресурсами країн світу, дозволяє зрозуміти природу основних проблем сучасності та усвідомити гуманістичну роль туризму. Країнознавчі знання розвивають просторове мислення і формують необхідні професійні навички. Безсумнівно, усе це є невід’ємною складовою загальної і фахової культури студента і належить до числа найважливіших завдань при вивченні дисципліни.
Складовою дидактичного процесу будь-якого напрямку підготовки (у тому числі й туризму) є проблема навчальної літератури, що постає серед найактуальніших на кожному етапі суспільного розвитку. Останніми роками в Україні усе частіше з’являються як вітчизняні, так і закордонні видання, покликані заповнити існуючу прогалину у туристичній освіті. Повною мірою це стосується туристичного країнознавства. Втім не для кого не є таємницею, що в існуючих посібниках і підручниках з даної дисципліни прикро малий обсяг припадає на висвітлення теоретичних проблем курсу. Теоретичні рефлексії навіть навколо предметно-об’єктного поля туристичного країнознавства залишаються поза увагою не тільки навчальної літератури, але й наукових розробок. При цьому часто-густо спостерігається лише екстраполяція напрацювань комплексного, географічного країнознавства у площину туристично-країнознавчого дискурсу.
Зважаючи на вищесказане, виявлення дисциплінарної специфіки туристично-країнознавчого знання, гносеологічних можливостей, епістемологічних пріоритетів, власних методичних прийомів тощо постають серед невідкладених науково-практичних завдань. Однак питання часу виникнення туристично-країнознавчого знання не можна вирішити засобами самого країнознавства. У даному випадку варто звернутися, як говорять, до загальнометодологічного арсеналу. Існує необхідність і у збагаченні та вдосконаленні категоріального апарату і методів туристично-країнознавчих досліджень, що, звісно, є пріоритетним напрямком у розвитку будь-якої дисципліни.
Актуалізація теоретичної складової у викладенні матеріалу не означає нехтування ролі і значення безпосередніх туристично-країнознавчих відомостей. Це знайшло відображення і у даному підручнику, де викладення основ теорії у першій частині супроводжується окремими вставками, що висвітлюють ті або інші характеристики певних країн. Крім того, розкриттю туристичних умов і ресурсів основних туристичних макрорегіонів і країн світу повністю присвячено другу частину підручника, яка, все ж таки, займає більшу частину видання.
Посилена увага до теоретичних питань зумовлена також загальною тенденцією до збільшення обсягу країнознавчих знань, щільністю інформації, що унеможливлює утискання їх у межі навчальних планів і засвоєння студентською аудиторією. Тож у центрі навчання має поставати виклад теоретичного матеріалу, тоді як значний обсяг фактографічних знань потрібно переводити до інформативно-довідкової літератури (словників, енциклопедій, довідників, покажчиків та ін.) і відводити здебільшого на самостійне опанування студентами.
Пропоноване видання є не тільки підручником, а й спеціальною розвідкою, яку ми прагнули максимально адаптувати, орієнтуючись, все ж таки, на основного читача – студента, за допомогою численних приміток, підстрочних тлумачень окремих термінів чи не на кожній сторінці тексту. Підручник пронизують декілька провідних концептуальних ідей, що значною мірою визначають його структуру.
- Теоретичні основи туристичного вивчення країн світу висвітлюються крізь призму взаємовпливів держави і туризму, що розглядається на тлі глобальних проблем людства. Це дозволяє сформувати уявлення про сутність тих викликів, що переживає нині національна держава, та про можливу роль нового, постіндустріального туризму, завдяки якому туристична привабливість країни постає як її важливий ресурс і чинник конкурентоспроможності у всіх вимірах буття: політичному, соціальному, економічному, культурному тощо.
- Дисциплінарне оформлення туристичного країнознавства представлено у контексті інституціоналізації комплексного країнознавства та еволюційного виокремлення країнознавчого знання, орієнтованого на подорож (прообраз туризму). Відповідно, визнається науковий статус туристичного країнознавства і суспільна потреба на його напрацювання. Причому не тільки з точки зору «колекціонування» проблемно-орієнтованого (туристичного) країнознавчого знання, а й з точки зору його інкорпорованості до загальної теорії туризму, у межах якої туристичне країнознавство здатне продукувати якісно нові здобутки.
- Туристично-країнознавче знання розглядається як основа для створення туристичного іміджу країни, що актуалізує не тільки дидактичну, а й методологічну функцію туристичного країнознавства. Серед найперспективніших дослідницьких завдань постають розробка принципів і методів створення туристичного іміджу країни, що звісно є лише одним з напрямків у вивченні туристичного потенціалу території. Адже туристичний імідж постає у якості двомірного дослідницького підходу, що відкриває можливість як «презентації», так і аналізу туристичних ресурсів і потенційних можливостей країни. Зауважимо, що усвідомлення можливості вивчення інформаційного іміджу території вже не є новим для географічних дисциплін, що цілком відповідає міждисциплінарній парадигмі розвитку сучасної науки.
- Друга частина підручника має більш практичне спрямування. Вона повністю присвячена висвітленню туристичних ресурсів основних туристичних країн та регіонів світу (за Всесвітньою туристичною організацією, далі – UNWTO). Її характерною особливістю є те, що туристично-країнознавча інформація супроводжується також оглядом туристичної політики і механізмів державного управління туристичною сферою з точки зору досвіду для України.
- Кожен з розділів другої частини видання має визначену структуру, що дозволяє системно підійти до розкриття туристично-країнознавчої специфіки країн. Зокрема, у межах розділу спочатку характеризуються туристичні ресурси і розвиток туризму в певному макрорегіоні, потім презентуються відомості по окремих країнах даного марокрорегіону і наприкінці розділу, в межах окремого параграфа, представлено більш розгорнуту туристично-країнознавчу характеристику країн, які є лідерами регіонального розвитку туризму. Так, для розділу, присвяченого туристичним ресурсам Європейському макрорегіону, такою країною стала Франція, для Азіатсько-Тихоокеанського – Китай, для Американського – Сполучені Штати Америки, для Африканського – Південно-Африканська республіка і, зрештою, для Близькосхідного – Єгипет.
- Кожен з параграфів, присвячений висвітленню туристичних ресурсів країн-лідерів регіонального розвитку туризму, з метою якомога повнішого розкриття специфіки країни супроводжується витримками з туристично-країнознавчого «досвіду». Ці невеличкі за обсягом статті мандрівників, які мали досвід безпосереднього знайомства з країною, були запозичені нами для підготовки підручника з провідних періодичних видань із зазначенням автора і посиланням на джерело інформації.
Автори висловлюють щиру подяку доктору історичних наук, професору Антонюк Н. В., доктору географічних наук, професору Голікову А. П., доктору наук з державного управління, професору Куц Ю. А. за зауваження і поради, які сприяли поліпшенню змісту підручника.
РОЗДІЛ 1
Поиск по сайту: