АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Юридична відповідальність

Читайте также:
  1. IV. Відповідальність
  2. VI. Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП
  3. Адміністративна відповідальність юридичних осіб.
  4. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
  5. Відповідальність за невиконання зобов'язань
  6. Відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства та її види.
  7. Відповідальність за порушення господарських зобов'язань
  8. Відповідальність за порушення законодавства про будівельну діяльність
  9. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції
  10. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції
  11. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
  12. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів

\т0Г


■■&. Ші


I


9.1 Поняття та види юридичної відповідальності в конституційному праві

9.1 Поняття та види юридичної відповідальності в конституційному праві

Традиційно вважається, що коло суспільних відносин, пов'язаних із юридичною відповідальністю у її сучасному розумінні, сформува-лося в період буржуазних революцій у Європі та війни за незалежність у Північній Америці. У процесі становлення громадянського сус-пільства і боротьби з феодальним свавіллям затвердилися основні по­ложення теорії права і практики законотворчості щодо принципів за-стосування заходів примусу за здійснення правопорушення. Основ-ним здобутком права щодо тлумачення юридичної відповідальності став принцип, який передбачав, що засіб охорони права не може по-рушувати самого права, а може лише здійснюватися в його межах. і Цей принцип втілився у поширеній формулі «пиііит сгітеп, пиііа роепа, зіпе Іе§е» («без закону немає ані злочину, ані покарання»). 3 то­го часу представники різних юридичних шкіл намагалися дати власне тлумачення сутності та змісту юридичної відповідальності.

Юридична відповідальність як особливий вид правовідносин, інститут права, елемент механізму правових гарантій є традиційним предметом наукових досліджень загальної теорії права. Слід зазначи-ти, що юридична відповідальність як правове явище грунтовно досліджувалася радянськими правознавцями1, а після розпаду ко-лишнього СРСР — спеціалістами в галузі теорії права суверенних дер­жав2. Проблеми юридичної відповідальності стали традиційними для всіх підручників і навчальних посібників з теорії держави та права.

1 Тарханов В. О. О юридической ответственности. — Саратов, 1978; Черних Е. В.
Проблеми правовой ответственности в условиях развитого социалистического
общества (Вопросьі теории): Автореф. дис.... канд. юрид. наук. — Саратов, 1981;
Братусь С. Н. Юридическая ответственность и сознание долга // Вопроси теории
государства и права: Межвуз. науч. сб. — Саратов, 1983 та ін.

2 Малеин И. С. Современньіе проблеми юридической ответственности // Государство
и право. — 1994. — № 6; Краснов М.А. Ответственность власти. — М., 1997 та ін.


Розділ IX. Юридична відповідальність

Більшість учених визнають складність і багатоаспектність цієї про-блеми. її зміст передбачає дослідження позитивної та негативно! юридичної відповідальності, визначення змісту поняття «юридична відповідальність», дослідження принципів і функцій юридичної відповідальності, виявлення критеріїв розмежування юридичної від­повідальності та правову характеристику видів юридичної відпо­відальності, дослідження механизму юридичної відповідальності та гарантій юридичної відповідальності, а також інших численних про­блем теорії і практики юридичної відповідальності. Водночас відпо-відні підручники та монографії обмежуються постановкою перспек-тивних методологічних завдань і обгрунтовують сформовані за ра-дянських часів положення про негативну (ретроспективну) юридичну відповідальність.

Аналізуючи сучасну наукову літературу про юридичну відпові­дальність, Ю. В. Ячменьов вказував на однотиповість і тенденційність поняття юридичної відповідальності — «передбачений правовими нормами обов'язок суб'єкта права зазнавати несприятливих для ньо-го наслідків правопорушення; застосування передбачених санкцією юридичної норми заходів державного примусу за здійснення право­порушення, пов'язане з зазнаванням винним відповідних позбавлень особистого (організаційно-фізичного) чи майнового характеру»1 то-що. Схожа позиція щодо юридичної відповідальності відстоюється й українськими правознавцями. Зокрема, О. Ф. Скакун визначає юри­дичну відповідальність як передбачені законом вид і захід державно-владного (примусового) позбавлення благ особистого, організаційно-го і майнового характеру за здійснення правопорушення2.

Запропоновані визначення розкривають у цілому зміст юридичної відповідальності як юридичної категорії в ретроспективному аспекті, але потребують переосмислення, оскільки: 1) констатування двохас-пектності юридичної відповідальності — перспективний і ретроспек-тивний аспекти — не вирішує проблеми комплексної детермінації юридичної відповідальності; 2) юридична відповідальність не може зводитися лише до державного примусу, як і державний примус до юридичної відповідальності, позаяк держава на підставі норм чинно-

1 Ячменев Ю. В. Юридическая ответственность и ее видьі в современной учебной
литературе: Критический анализ // Правоведение. — 2001. — № 1. — С. 247.

2 Скакун О. Ф. Теория государства и права. — X., 2000. — С. 466. •■


го законодавства може не лише примушувати, а й заохочувати суб'єктів правовідносин; 3) перебувати в несприятливих особистих, організаційних і майнових умовах є лише формою вияву однієї з функцій юридичної відповідальності — каральної, тобто юридична відповідальність як і за радянської доби розглядається як карально-репресивний інструментарій держави, що не відповідає потребам су-часного демократичного суспільства; 4) запропоноване визначення не має універсального характеру для інших галузей права, оскільки суперечить принципам і цілям відповідальності у публічному та при­ватному праві і практично заперечує позитивну юридичну відпові­дальність.

Загалом позитивну юридичну відповідальність можна визначити як вид суспільних відносин, що урегульовані нормами права, зміст яких полягає в заохоченні за належну правомірну поведінку чи при-мусі до виконання норм права в разі їх порушення, що здійснюються державою в межах чинного законодавства.

Необхідно детальніше визначити особливості позитивно! юридич­ної відповідальності. Серед учених немає єдності щодо поглядів на цей аспект юридичної відповідальності: В. О. Тарханов вважає, що позитивна юридична відповідальність полягає в обов'язку виконува-ти певну діяльність, окреслену нормами права1; О. Ф. Скакун визна-чає позитивну юридичну відповідальність як заохочення за виконан­ня корисних для суспільства і держави варіантів поведінки на рівні, що перевищує загальні вимоги2.

Юридична відповідальність у демократичному суспільстві грунтується на принципах законності, обгрунтованості, доцільності, своєчасності, справедливості, демократичності, гласності та інших. Як правило, ці принципи об'єктивізуються в нормах-принципах. Так, ч. 1 ст. 61 Конституції України закріплює положення про те, що «ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одно­го виду за одне й те саме правопорушення», а ч. 2 ст. 68 визначає: «Не­знання законів не звільняє від юридичної відповідальності».

Юридична відповідальність має свої функції, тобто основні напря-ми впливу на суспільні відносини, що регулюються правом. Ці функ­ції умовно поділяються на загальносоціальні та спеціальні (юри-

1 Тарханов В. О. О юридической ответственности. — Саратов, 1978. — С. 4.

2 Скакун О. Ф. Теория государства и права. — X., 2000. — С. 466.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)