Розділ IX. Юридична відповідальність. Під позитивною конституційно-правовою відповідальністю слід розуміти позитивне діяння суб'єкта конституційно-правових відно-син

Під позитивною конституційно-правовою відповідальністю слід розуміти позитивне діяння суб'єкта конституційно-правових відно-син, наслідки якого перевищують вимоги конституційно-правових приписів і заохочуються державою в межах і формах, передбачених чинним законодавством.

По-друге, чинне конституційне законодавство не містить чітко визначеного нормативного положення про дифеніцію «консти­туційно-правова відповідальність» ні в позитивному, ні в негативно­му аспектах. Раціональною є пропозиція Л. Р. Наливайко про розроб-ку і прийняття Закону України «Про конституційно-правову відпові­дальність»¹, але слушним є також зауваження Ю. М. Тодики про пе-редчасність такого закону². На сучасному етапі було б доцільно звер-нутися до Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення конституційно-правової відповідальності.

Одне з найбільш вдалих комплексних визначень поняття консти­туційно-правової відповідальності було запропоноване Л. Р. Нали­вайко. На її думку, конституційно-правова відповідальність — це вид соціальної та юридичної відповідальності, який існує у сфері консти­туційно-правових відносин, передбачений нормами конституційного права, характеризується специфічним колом суб'єктів, механізмом реалізації та санкціями й полягає у примусовому застосуванні заходів впливу за протиправне діяння (ретроспективний аспект) та у відпові-дальному стані зобов'язаного суб'єкта (позитивний аспект), виступає найважливішою гарантією реалізації й захисту Конституції³. Існують і інші визначення конституційно-правової відповідальності⁴.

Узагальнюючи існуючі визначення, конституційно-правову відпові­дальність можна визначити як самостійний вид юридичної відповідаль­ності, визначений нормами конституційного права, що передбачає заохо-

¹ Наливайко Л. Р. Конституційно-правова відповідальність: Питання теорії та
практики: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. — К., 2000. — С. 11.

² Тодика Ю. Н. Конституция Украиньі: Проблемьі теории и практики. — X., 2000. —
С. 195-196.

³ Наливайко Л. Р. Конституційно-правова відповідальність: Питання теорії та прак­
тики: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. — К., 2000. — С. 7.

⁴ Тодика Ю. Н. Конституция Украиньі: Проблемьі теории и практики. — X., 2000. —
С. 188-189; Шаповал В. М. Конституційне право зарубіжних країн. — К., 1997. —
С. 17-18; Кравченко В. В. Конституційне право України. — К., 2000. — С. 17;
Мельник О. В. Конституційно-правова відповідальність вищих органів державно!
влади: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. — К., 2000. — С. 9; Майданник О. О.
Конституційно-правова відповідальність. — К., 2000. — С. 6 та ін.

9.2 Конституційно-правова відповідальність

Чення державою позитивного діяння суб'єкта конституційно-правових відносин, наслідки якого перевищують вимоги конституційно-правових приписів (позитивний аспект) або негативну реакцією держави на конституційний делікт, що передбачає зазнавання суб'єктом конституційно-го правопорушення визначених санкцій у межах чинного конституційно-го законодавства.

Конституційно-правовій відповідальності властиві загальні та особливі ознаки, що визначають особливості її правової природи. За­гальні ознаки конституційно-правової відповідальності як вид соціальної та юридичної відповідальності, відображають зміст понят-тя «юридична відповідальність» у загальній теорії права і є загальни-ми для всіх інших видів юридичної відповідальності. До цих ознак на­лежать такі: конституційно-правова відповідальність є видом со­ціальної відповідальності; конституційно-правова відповідальність має позитивне (проспективне) і негативне (ретроспективне) значення; конституційно-правова відповідальність є наслідком консти-туційного делікту; конституційно-правова відповідальність є інститу-том відповідної галузі права тощо.

До особливих ознак конституційно-правової відповідальності слід відносити ті кваліфікуючі особливості цього виду юридичної відповідальності, що вирізняють її від інших самостійних видів юри­дичної відповідальності.

По-перше, конституційно-правова відповідальність має конститу-юючий (системоутворюючий) характер, тобто конституційно-право­ва відповідальність визначає загальні принципи для інших видів юри­дичної відповідальності.

По-друге, конституційно-правова відповідальність через особли­вості предмета конституційно-правового регулювання має чітко ви-явлений політичний характер, оскільки відповідальність настає за по-рушення суспільних відносин, пов'язаних зі здійсненням влади в дер-жаві. Але конституційно-правова відповідальність не може ототож-нюватися з політичною, оскільки існує в межах конституційно-пра­вового припису і має відповідні юридичні, а не політико-моральні санкції.

По-третє, конституційно-правова відповідальність передбачає конституційні санкції як міру юридичної відповідальності. Консти-туційно-правові санкції передбачають такі особливі міри і форми юридичної відповідальності, як дострокове припинення повнова-жень органу держави, органу або посадової особи місцевого самовря-

Розділ IX. Юридична відповідальність

дування; відмова у реєстрації політичної партії, громадської організа-ції; скасування чи призупинення дії конституційного нормативно-правового акта тощо.

По-четверте, специфічність підстав конституційно-правової від-повідальності: підставою ретроспективної відповідальності є юри-дичний факт конституційного делікту, а проспективної — юридичний факт набугтя статусу суб'єкта конституційно-правової відповідаль­ності.

По-п'яте, особливе коло суб'єктів конституційно-правової відпо­відальності, що є вужчим за коло суб'єктів конституційного права. Суб'єктами конституційно-правової відповідальності можуть бути виключно орган публічної влади або його посадова особа (об'єднання громадян, державні органи й органи місцевого самоврядування). Людина та громадянин не наділені конституційною деліктоздатністю. Навіть порушення людиною конституційних обов'язків є підставою адміністративної, кримінальної чи цивільної відповідальності в конституційному праві, але не конституційно-правової.

По-шосте, конституційно-правова відповідальність є функціо-нальним інститутом конституційного права, що об'єднує сукупність конституційно-правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері проспективної та ретроспективної юридичної відповідальності деліктоздатних суб'єктів за порушення норм конституційного права України.

По-сьоме, конституційно-правова відповідальність є важливим елементом механізму правового захисту і охорони Конституції Ук­раїни та чинного конституційного законодавства.

По-восьме, конституційно-правова відповідальність є гарантією всіх основних інститутів конституційного права, що виступають об'єктами конституційно-правової відповідальності (інститут основ конституційного ладу, інститут громадянства, інститут прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, інститут форм безпосереднього на-родовладдя, інститут парламентаризму, інститут президентства, інститут виконавчої влади, інститут судової влади, інститут консти-туційної юстиції, інститут контрольно-наглядової влади, інститут те-риторіального устрою, інститут місцевого самоврядування).

По-дев'яте, джерелами конституційно-правової відповідальності є не лише норми Конституції України, а й всі інші конституційно-пра-вові норми, об'єктивізовані в системі чинного конституційного зако­нодавства.

9.2 Конституційно-правова відповідальність

По-десяте, для конституційно-правової відповідальності властиві особливі процесуальні форми реалізації. У певних випадках процеду­ра конституційно-правової відповідальності регулюється комплексом конституційних та інших галузевих норм чинного законодавства.

Поняття та ознаки конституційно-правової відповідальності да­ють уявлення про абстрактну модель цього інституту, тоді як у кожно­му конкретному випадку конституційно-правова відповідальність на-буває специфічних рис. Неоднорідність різновидів конституційно-правової відповідальності дає підстави для класифікації її видів.

Питання критеріїв класифікації конституційно-правової відпові­дальності розроблялося Л. Р. Наливайко, О. О. Майданниктаін.¹. Уче-ними було виявлено такі критерії конституційно-правової відповідальності: 1) джерела; 2) інститути конституційного права; 3) суб'єкти відповідальності; 4) підстави відповідальності; 5) інстанщї, тобто перед ким встановлено відповідальність; 6) органи, що розгля-дають справи про конституційно-правову відповідальність і виносять відповідні рішення; 7) види конституційних правопорушень; 8) форми контролю, що містяться в нормах конституційного права; 9) види санкцій за конституційні правопорушення. Ці критерії не є вичерпни-ми, але дають загальне уявлення про багатоманітність конституційно-правової відповідальності.

За джерелами, тобто формами об'єктивізації конституційно-пра-вових норм, що регулюють конституційно-правову відповідальність, можна визначити такі види відповідальності, що передбачені Консти-туцією України та чинним конституційним законодавством України.

Конституція України визначає принципи конституційно-правової відповідальності, окремі види конституційно-правової відповідаль­ності (ст. 81, ч. 2 ст. 90) та порядок їх реалізації (ст. 111). Конституція України є основним джерелом конституційно-правової відповідаль­ності², але не єдиним, оскільки норми конституційного права знахо-дять своє об'єктивне вираження і в інших нормативно-правових актах.

Джерелами конституційно-правової відповідальності є відповідні закони України («Про Рахункову палату» від 11 липня 1996 р.; «Про

¹ Наливайко Л. Р. Конституційно-правова відповідальність: Питання теорії та
практики: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. — К., 2000. — С. 10-11;
Майданник О. О. Конституційно-правова відповідальність. — К., 2000. — С. 7-8.

² Тодика Ю. Н. Конституция Украиньі: Проблемьг теории и практики. — X., 2000. —
С. 188.

Розділ IX. Юридична відповідальність

звернення громадян» від 2 жовтня 1996 р.; «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 р.; «Про місцеве самоврядування в Ук-раїні» від 21 травня 1997 р.; «Про Центральну виборчу комісію» від

17 грудня 1997 р.; «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997 р; «Про Верховну Раду Автономно! Республіки Крим» від 10 лютого 1998 р.; «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р.; «Про громадянство України» від

18 січня 2001 р.; «Про політичні партії в Україні» від 5 квітня 2001 р. та інші). Наприклад, ст. 111 Закону України «Про політичні партії в Ук­раїні» від 5 квітня 2001 р. передбачає, що Міністерство юстиції Ук­раїни може відмовити політичній партії у реєстрації, якщо документи, що подані для реєстрації політичної партії, не відповідають Консти­туції цьому та іншим законам. Тобто ч. 1 ст. 37 Конституції України за-бороняє утворення і діяльність політичних партій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну консти-туційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і те-риторіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоп-лення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і сво-боди людини, здоров'я населення, а Закон визначає конкретну конституційно-правову санкцію — відмова у реєстрації політичної партії.

Джерелами конституційно-правової відповідальності можуть бути підзаконні нормативно-правові акти. Це — правові приписи, що ви-даються суб'єктами, уповноваженими накладати конституційно-пра-вові стягнення. Зміст цих приписів конкретизує конституційно-пра-вові санкції. Зокрема, до таких підзаконних нормативних актів мож-на віднести рішення Центрально'! виборчої комісії про відмову в реєстрації ініціативної групи всеукраїнського референдуму.

Конституційно-правова відповідальність диференціюється за інститутами конституційного права. Будучи функціональним інсти-тутом конституційного права, інститут конституційно-правової відповідальності «обслуговує» предметні інститути конституційного права. У цьому проявляється дуалістична функція конституційно-правової відповідальності — конституційно-правова відповідальність є водночас і функціональним інститутом конституційного права і складовим елементом всіх предметних інститутів конституційного права.

Конституційно-правова відповідальність є складовим елементом всіх основних інститутів конституційного права (інститут основ

9.2 Конституційно-правова відповідальність

конституційного ладу, інститут громадянства, інститут прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, інститут форм безпосереднього народовладдя, інститут парламентаризму, інститут президентства, інститут виконавчої влади, інститут судової влади, інститут консти-туційної юстиції, інститут контрольно-наглядової влади, інститут територіального устрою, інститут місцевого самоврядування). Зок-рема, для інституту президентства властиві нормативно-правові приписи, що регламентують конституційно-правову відповідаль­ність Президента України за вчинення ним державної зради або іншого злочину (ст. 111 Конституції України). Стаття 111 визначає підстави конституційно-правової відповідальності Президента Ук­раїни, процедуру усунення Президента України в порядку імпічменту та конституційно-правову санкцію — усунення Президента Ук­раїни з посту.

Конституційно-правова відповідальність властива не лише основ-ним інститутам конституційного права, а й похідним інститутам (субінститутам). Так, інститут (субінститут) конституційно-правово-го статусу народного депутата України містить у своєму складі кон­ституційно-правову норму, що передбачає конституційно-правову відповідальність народного депутата України за невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами дія^ь-ності (ч. 3 ст. 81 Конституції України). Зазначена норма передбачає таку конституційно-правову санкцію, як дострокове припинення по-вноважень народного депутата України.

Втім ч. 3 ст. 81 Конституції України передбачає комплексну юри-дичну відповідальність за порушення несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності. Зокрема, поряд із консти-туційною відповідальністю, ст. 180 Кодексу адміністративного судо-чинства України визначає особливості адміністративного провад-ження у справах про дострокове припинення повноважень народно­го депутата України в разі невиконання ним вимог щодо не­сумісності.

Види конституційно-правової відповідальності можна класифіку-вати за суб'єктами, тобто учасниками конституційних правовідно-син, наділених конституційного деліктоздатністю. У вчених не існує єдиної точки зору щодо кола суб'єктів конституційної відповідаль­ності. Так, Д. Т. Шон стверджує, що суб'єктами конституційно-пра­вової відповідальності є найвищі, регіональні й місцеві органи влади, депутати, найвищі посадові особи, тобто ті структури, що беруть

Поиск по сайту: