АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Повествование о Диване, правилах и обычаях эмиров из рода Чингизидов

Читайте также:
  1. На диване, Сэм потащил Аманду в постель.
  2. Понятия используются в настоящих Правилах в значениях, определенных в Соглашении, за исключением понятий, которые установлены настоящими Правилами.
  3. Термины, применяемые в Межотраслевых правилах по охране труда (правила безопасности) при эксплуатации электроустановок, и их определения

В назначенном им кёрюнюше прежде всего хан на троне восседает, а уж потом Капыкулы и Карачи все, руки на груди сложив, сидят — каждый на собственном месте, согласно церемониалу и занимаемой должности.

Одесную хана, как Джем великолепного, восседает калга-султан. Его столицей является город Акмесджид в Крыму.

Отсюда управляет он тремя сотнями деревень — до замка Керчь на восточном рубеже Крыма и до деревень в нахие около Кёледжа.

Ошую хана восседает нурэддин-султан. Нурэддин-султан в присутствии хана выслушивает споры, которые в двухстах пятидесяти деревнях происходят, начиная от реки Качи до замка Гёзлев, до замка Ор, до замков Ченишке и Арабат, а также власть над ними осуществляет и повеления издает.

Наисветлейший же хан отдает повеления калга-султану и нурэддин-султану, ярлыки шахские, языком прекрасным написанные, и тугры пресветлые ханские показывает, а также над всеми власть осуществляет.

Одесную него стоит также шейхулислам ханифийский, а также муфти трех других обрядов. Ошую него сидит кадиаскер Муртаза-Али-эфенди, а за ним мулла местный и двадцать четыре кади полуострова Крымского,

606________________________________

которые со вниманием выслушивают жалобы в делах, в их казах происходящие, склоки прекращают и споры разрешают. Если же кто из них (да сохранит нас Аллах!) решение, с шариатом несовместимое или несправедливое примет, тотчас кади, несправедливо судящего, татарские улемы немедленно и безжалостно забрасывают камнями.

Визирь ханский же, Сефер Гази-ага, стоит и только временами сбоку от калга-султана садится. Кяхья капыджи с посохом серебряным в руках расхаживает и людей, жалобы приносящих, впускает. Капыджи, однако, на этом диване не присутствуют. Также и от-ага службу свою стоя выполняют. Дефтердар стоит сбоку от калга-султана, нотариус же дивана — сбоку от нурэддин-султана. Оставшиеся доверенные, казначеи, сборщики податей, а также писари дивана стоят отдельно при главном казначее.

Когда же заседание дивана к концу подходит, празднество магометанское устраивается. Среди разнообразных блюд подается всегда и обязательно мясо жеребенка. Ибо татары к шафийскому обряду принадлежат, и мясо конское у них разрешено.

Хан употребляет эти блюда с калга-султаном, нурэддин-султаном, шейхулисламом, кадиаскером и муллой местным, которые вместе с ним сидят. Другие кади сидят и едят отдельно. В одном месте с визирем едят беи ширинов и мансуров, а также остальные мирзы. Вместе с кяхья капыджи едят капыджибаши. Капыкулы и им подобные, все вместе с дефтердар-беем пишу поглощают. Оставшиеся же доверенные, сборщики податей, аталыки, от-ага также вместе обедают. Казаки султановы едят вместе с султанами ханского рода. Писари же все едят вместе с главным казначеем. Словом, празднество магометанское в дни заседаний высокого дивана таким образом в двадцати четырех местах происходит.



А когда мужи дивана голод успокоят, то есть после пиршества, время молитв наступает и благодарений.

И на этом конец!

О правилах Крымских [продолжение].

Полуостров Крымский — это земля, окружность которой около семисот семидесяти шести миль составляет. На этом столь большом

________________________607

пространстве полуострова находятся двадцать четыре казалыка. Назначение и освобождение [от должности] всех кади находится в руках хана — кроме четырех в эйалете каффенском, которые находятся под властью султана османского.

Находятся в Крыму также сорок бейликов. Наиизвестнейшим и наипочтеннейшим из всех беев является бей пограничного замка Ор, обладающий собственным барабаном и знаменем. Этот бейлик орский отдаваем бывает иногда султанам казацким.

За ним, согласно закону, следует бей ширинов. Он властвует над двадцатью тысячами татар, ездящих на короткошерстых конях. Беи ширинов происходят от дочерей ханских, вследствие чего и они принадлежат к славному роду Чингизидов.

Беи ширинские были владетелями Крыма еще ранее ханов, ибо, прежде чем Джочи покорение Крыма начал, первым, кто ворвался в Крым и мечом им завладел, был предок этих самых беев ширинских. Именно тогда Джочи Герей-хан отдал этому рыцарю свою добродетельную дочь, а согласно этому правилу Джочи-хана — все ханы крымские до сих пор выдают своих дочерей за беев ширинов. Поэтому беи являются родственниками ханов.

‡агрузка...

Этому бею ширинов подвластны триста мирз благороднорожденных. Все это племя — это род его, живет же оно в области Накшеван у подножий Чатырдага.

Следующие по порядку беи — начальники рода — это беи седжеут, третьи же — это беи дайр.

Оные ведут с собой десять тысяч юношей на конях и вместе с беем ширинов выступают на войну вместе с калга-султаном.

Беи, которые идут на войну слева от хана, с нурэддин-султаном, — это беи из рода Мансура. А род этот весьма отважный и героический. Старшим и предводителем их является Гази Кайя-бей. Обладает он двадцатью тысячами отважных смельчаков, вооруженных колчанами и саблями дамасскими, одетых в панцири и шлемы, никогда еще врагу спины не показывавших.

Во всех жестоких боях и битвах бей мансуров со своей дружиной первым устремлялся на гяуров. Кайя-бей имеет под своей властью сто

608______________________________

сорок отборных мирз — беев. Все беи рода дайр, беи рода сарухан и седжеут, а также все беи области орской выступают на войну под предводительством нурэддин-султана.

Над всеми же этими беями возвышаются беи ширинов.

На этом, имеющем семьсот семьдесят шесть миль полуострове Крымском, находится тысяча шестьсот деревень и шесть тысяч отар, или усадеб. Деревни эти поставляют сто и еще двадцать шесть тысяч солдат. На войну идет, однако, сорок тысяч, но по желанию ханов на войну восемьдесят тысяч солдат татарских поехать может, остальные же в Крыму остаются. Ибо в самом Крыму находится около четырехкратно по сто тысяч пленников казацких, четырехкратно по сто тысяч жен этих казаков и троекратно по сто тысяч так называемых «кония», или же малых юношей и девушек казацких. Сверх того находится там двадцать тысяч гяуров греческих, армянских и иудейских. Подданных франков или мадьяров там нет.

Вследствие такого великого множества ясыра казацкого, ханы не забирают на войну все свое войско. Берут они только восемьдесят тысяч, присягая при этом своей верой, что большими силами не обладают. С этим войском выступают они в походы, дабы мстить гяурам всех стран и табунами уводить их детей, которые на полуостров Крымский препровождаются, а затем в различные края развозятся.

Кроме упомянутых восьмидесяти тысяч войска татарского, хан имеет всегда при себе три тысячи капыкулов, которые в Багчесарае и в окрестных деревнях и отарах проживают. Это вооруженное мушкетами войско прислал хану Менгли Герею султан Баезид Святой из слуг Порога Блаженства. В те времена капыкулов было ровно двенадцать тысяч, однако с течением времени в отрядах этих наступило разложение и осталось от них не более трех тысяч. Несмотря на это, до сих пор считается, что на границе с врагами находится двенадцать тысяч капыкулов крымских. Теперь они состоят на службе у ханов, однако они не татары, но потомки абхазов, черкесов и грузин. По отношению к династии османской не допустили они еще никогда вероломства. Двенадцать тысяч золотых, которые султаны османские, на войну выступая, посылают ханам татарским, так называемые

___________609

«сапожные», предназначаются на жалованье именно для тех капыкулов и между них разделяются.

Хан обладает казной монаршей, которая, согласно правилам падишахов османских, равняется казне бейлербея румелийского, и составляет одиннадцатикратно по сто тысяч акча. Все ханы получают деньги для своей казны из таможни в Каффе, а ее начальник, согласно правилам падишахов османских, через своих дефтердара и казначея совершает надзор над расходами ханских Врат Блаженства.

Ханы получили также право обладания двумя бунчуками, двумя хоругвями и знаменами, а также капеллой, в которой на инструментах любого рода по семь музыкантов играет. В войске их играют, однако, на трубах в стиле труб Афрасияба, еще времена прадедов помнящих, а также на трубах и барабанах таких, какие у Джемшида бывали.

Ханы обладают войском, которым воистину гордиться можно. Нет в нем вьючных лошадей, обоза, кухни, повозок, верблюдов, караванов, пушек, мушкетов, шатров или снарядов. Есть там только восемьдесят тысяч солдат — всадников, рвущихся в бой, с сагайдаками в руке, а также шести или семикратно по сто тысяч лошадей и жеребцов, разделенных на коши и связанных друг с другом хвостами. В каждом коше на расстоянии ста шагов находится котел, называемый хошчи, притороченный ремнями к одному коню, а также пара коней, везущих завернутые в кожи овечьи и козьи «фальшивые грудинки», то есть жареное пшено и сыр сушеный. Иные же запасы пищи им неизвестны.

Эта толпа татар, быстрых, как ветер, ловцов неприятеля, имеет обычай дорогу в десять постоев преодолевать за один день. Что удивительно, не имеют с собой при этом ни фуража, ни какого-либо иного корма для коней. Ибо когда они только с коней сходят, тотчас отпускают их под присмотром своих юношей в поле, те же, набегавшись, напитавшись и напрыгавшись, начинают пастись. Если поход зимой происходит, кони выгребают из-под снега траву или же подбирают и съедают высохшую траву прошедшего лета. Коней своих татары ячменем не кормят, но когда в поход военный собираются, то в течение сорока или пятидесяти дней не дают им ни соломы, ни сена, лишь на весь день и всю ночь сумы, ячменем наполненные, предоставляют.

610______________________________

Во время суровых зим, которые в тех странах бывают, татары шатрами не пользуются. Связывают они ремнем верхушки четырех жердей, толстые концы оных в землю втыкая, а потом на этих жердях раскатывают снятые с плеч войлочные ямурлахи свои. Содеяв таким образом нечто подобное шатру, стелют они на снегу чепрак с коня, а под голову себе седло подкладывают. Потом отвязывают свои сабли с ножнами и сагайдак и даже снимают рубахи, а разостлав их на кожухе, укладываются спать абсолютно нагие. Утром надевают свои полотняные рубахи, красные и небесно-голубые. Когда же они встают, тотчас этот ямурлах, сверху как шатер подвешенный, на конском хребте вместо чепрака стелют, а потом коню седло высокое надевают и в двух местах двумя ремнями прикрепляют.

После чего в мгновение ока коней оседлывают, а уж сидя верхом саблю и сагайдак цепляют на себя. Конь, пару раз нагайкой огретый, в галоп пускается, вследствие чего на таком морозе и конь и сам всадник разогреваются и так в дорогу выступают.

Словом, народ этот Аллахом намеренно для войн сотворен был. Однако хан, калга, нурэддин и ширин-бей имеют небольшие войлочные шатры. Сверх того, хан обладает шатром из одного полотна с восемью отделениями. И это все.

Говоря коротко, удивительно это войско крымское. Также удивительны и достопримечательны весьма их правила, обычаи и правление крымских ханов. Не найдешь у них такой роскоши, великолепия и пышности, как у падишахов османских, шахов аджамских и других падишахов и королей. И не помышляют они об этом. Ибо говорят:

— Не видели мы этого у дедов и отцов наших, поэтому сами этих нововведений не желаем.

Имеют они собственные деньги и хутбу, за что также славу им воздают. Располагают они собственной монетой, османские же деньги в Крыму между татарами хода не имеют и лишь в Каффе имеют применение. Восемь таких ханских акча составляет один дирхем, а акча эта белая, из чистого серебра высокой пробы. На монетах этих виднеется надпись: «Султан Мехмед Герей-хан, сын Селямет Герей-

_________________________611

хана. Да велика будет его победоносность! Чеканено в Багчесарае». Залежей серебра в этой стране нет, а потому перерабатывают они неисчислимые сокровища, которые от всех гяурских царей притекают, и из этого монеты чеканят.

В хутбе после первых слов «Во имя Аллаха, величие которого да восхвалено будет!» упоминается Мухаммед Мустафа, а потом четыре его верных сотоварища, двоюродный брат Пророка и павшие в пустошах Кербелы; затем слуга двух городов святых, господин над правителями Аравии, Персии, обоих Ираков, султан обеих земель и хакан обоих морей — султан Мехмед-хан, сын Ибрагим-хана, который был братом Гази Мурад-хана и сыном Ахмед-хана.

После него упоминается владетель Кипчака и Солгата, великий и могущественный султан Гази Мехмед Герей-хан, сын султана Селямет Герей-хана, сын... — и тут проповедник перечисляет предыдущих ханов до Сахиб Герей-хана, Хаджи Герей-хана и Менгли Герей-хана. После чего хутба заканчивается таким стихом: «Бог заповедует правосудие, благотворительность».

Из уважения к имени султана османского, падишаха Мекки и Медины, упоминается он вначале еще и потому, что султан османский имеет власть назначать ханов крымских. Поэтому упоминают они сначала в хутбе своей султана османского и души погибших за веру.

Проповеди, провозглашаемые во время этой хутбы, состоят из стихов Корана и из притчей о Пророке, которые воспламеняют воителей мусульманских на битвы с мерзкими гяурами.

Воистину, это воины и рыцари, мусульмане добрые, что не за жалованье и плату учиняют войны и битвы за дело Аллаха. В этих краях безмерная безопасность, спокойствие и справедливость властвуют».

Текст подано за виданням: Эвлия Челеби. «Книга путешествий.»

Симферополь, 1996. - С.99-109.

612______________________________

Додаток до розділу 18. ЧЕТВЕРТИЙ УНІВЕРСАЛ У. Ц. РАДИ

«Народе України!

Твоєю силою, волею, словом утворилась на Українській Землі вільна Українська Народня Республіка. Здійснилася давня мрія Твоїх батьків, борців за волю й право робочого люду!

Та в трудну годину народилась воля України. Чотири роки жорстокої війни обезсилили наш край і народ. Фабрики не виробляють товарів. Підприємства здержують свою працю, залізні дороги розбиті, гроші падають у ціні. Скількість хліба зменшується. Наступає голод. По краю розмножилися ватаги грабіжників і убийників, особливо, коли з фронту рушило російське військо, творячи кріваву різню, безлад і руїну на нашій землі.

З приводу всього того не могли відбутися вибори до Українських Установчих Зборів у визначенім нашим попереднім Універсалом реченці й не могли відбутися ті Збори, визначені на нинішній день, щоб перебрати з наших рук тимчасову найвищу революційну власть над Україною, установити лад у нашій Народній Республіці й зорганізувати нове Правительство.

А тим часом петроградське Правительство Народніх Комісарів виповіло війну Україні, щоб повернути вільну Українську Республіку під свою власть, і посилає на наші землі свої війська — червону гвардію, большевиків, які граблять хліб у наших селян і без ніякої заплати вивозять його в Росію, не зоставляючи навіть зерна, приготовленого на засів, убивають невинних людей і сіють усюди анархію, убийство й злочин.

Ми, Українська Центральна Рада, робили всякі заходи, щоб не допустити до тої братовбивчої війни двох сусідніх народів, але петроградське Правительство не пішло нам назустріч і веде дальше кріваву боротьбу з нашим народом і Республікою.

___________________613

Крім того те ж саме петроградське Правительство Народніх Комісарів починає проволікати заключення мира й закликає до нової війни, називаючи її «святою». Знов поллється кров, знов нещасний робочий люд буде мусіти приносити в жертву своє життя.

Ми, Українська Центральна Рада, вибрана з'їздами селян, робітників і салдатів України, в ніякім разі не можемо згодитися на те, ніяких війн піддержувати не будемо, бо український народ бажає мира й мир повинен прийти можливо як найскорше.

Та для того, щоб ні російське Правительство, ні ніяке инше не ставило перешкод Україні в установленню того бажаного мира, для того, щоб повести свій край до ладу, творчої праці, закріплення революції й нашої волі, ми, Українська Центральна Рада, оповіщаємо всім горожанам України:

Віднині Українська Народня Республіка стає самостійною, від нікого незалежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу.

З усіма сусідніми державами, а саме: Росією, Польщею, Австрією, Румунією, Туреччиною й иншими ми бажаємо жити в згоді й приязни, але ніяка з них не може вмішуватися в життя самостійної Української Республіки.

Власть у ній буде належати тільки до народу України, іменем якого, поки зберуться Українські Установчі Збори, будемо правити ми, Українська Центральна Рада, представництво робочого народу — селян, робітників і салдатів та виконуючий орган, який віднині буде називатися Радою Народніх Міністрів.

І отеє, перш усього, поручаємо Правительству нашої Республіки, Раці Народніх Міністрів, від сього дня вести початі вже мирові переговори з осередніми державами вповні самостійно й довести їх до кінця, не звертаючи уваги на ніякі перешкоди з боку яких небудь инших частей бувшої російської імперії, та встановити згоду, щоб наш край почав своє життя в спокою й мирі.

614________________________________

Щодо так званих большевиків і инших напасників, які розграблюють і руйнують наш край, то поручаємо Правительству Української Народньої Республіки твердо й рішучо взятися за боротьбу з ними, а всіх громадян нашої Республіки закликаємо, щоб вони, не жаліючи свого життя, обороняли добробут і волю нашого народу. Народня Українська Держава повинна бути очищена від насланих з Петрограду наємних наїздників, які нарушують права Української Республіки.

Безмірно тяжка війна, почата буржуазними правительствами, вимучила наш народ, винищила наш край, знівечила добробут. Тепер сьому треба покласти край.

Одночасно з тим, коли армія буде демобілізуватися, поручаємо розпустити салдатів, а після затвердження мирових договорів розпустити армію зовсім, на місце постійної армії завести народню міліцію, щоб наше військо служило обороні робочого люду, а не забаганкам пануючих верств.

Знищені війною й демобілізацією місцевости мають бути відбудовані при помочи державного скарбу.

Коли наші вояки вернуться додому, народні ради — громадські й повітові й городські думи мають бути перевибирані в часі, який буде установлений, щоб і вони мали в них голос. Між тим, щоб установити таку власть, до якої мали-б довірря й яка спіралася-б на всі революційно-демократичні верстви народа, має Правительство додати до помочи місцевим самоврядуванням ради робітничо-селянських і салдатських депутатів, вибраних із місцевих людей.

В земельних справах комісія, вибрана на останній сесії Центральної Ради, вже виробила закон про передачу землі трудовому народові без викупу, прийнявши за основу скасування власносте й соціалізацію землі згідно з нашою постановою на 7 сесії.

Сей закон буде розглянено за кілька днів на повній сесії Центральної Ради й Рада Міністрів уживе всіх способів, щоб

передача землі земельними комітетами в руки трудящих відбулася ще з початком весняних робіт.

Ліси, води й усі підземні багатства, як добро українського трудового народу, переходять у розпорядження Народньої Української Республіки.

Війна забрала для себе всі трудові сили нашої країни. Більшість підприємств, фабрик і робітень виробляли тільки те, що було необхідне для війни, й народ зостався зовсім без товарів. Тепер війні кінець.

Раді Народніх Міністрів поручаємо негайно пристосувати всі заводи й фабрики до мирних обставин, до виробу продуктів, необхідних для робочих мас.

Та сама війна дала сотки тисяч безробітних і інвалідів. В самостійній Народній Республіці України не повинен страждати ні один трудящий чоловік. Правительство Республікки має підняти промисел держави, має зачати творчу роботу по всіх галузях, де всі безробітні могли-б найти працю й приложити свої сили, й прийняти всі міри для обезпечення покаліченим і потерпівшим від війни.

При старім ладі торговці й всілякі посередники наживали на бідних, пригнічених клясах надмірі капітали. Відтепер Українська Народня Республіка бере в свої руки найважнійші области торговлі й усі доходи з неї обертає на користь народу.

Торговлю товарами, які мається привозити зза границі й вивозити за границю, вестиме сама наша держава, щоб не було такої доріжні, через яку завдяки спекулянтам терплять найбіднійші верстви.

Для виконання сього поручаємо Правительству Республіки виробити й представити до затвердження закони про се, також про монополі заліза, вугля, шкур, тютюну й инших продуктів і товарів, з котрих податки найбільше обтяжували робочі кляси в користь нетрудових.

Так само поручаємо установити державно-народню контролю над усіма банками, що через кредити нетрудовим клясам

616______________________________

помагали експлуатувати трудові маси. Відтепер кредитова поміч банків має йти передусім на піддержку трудовому населенню й на розвиток народнього господарства Української Народньої Республіки, а не для спекуляції й ріжнородної банкової експлуатації.

На грунті анархії, неспокоїв у життю й недостачі продуктів зростає невдоволення серед деяких частин населення. Тим невдоволенням користуються ріжні темні сили й тягнуть неосвідомлених людей до старих порядків. Сі темні протиреволюційні сили бажають знову піддати всі вольні народи під одно царське ярмо — Росії. Рада Народніх Міністрів повинна безпощадно боротися з усіма контрреволюційними силами й кождого, хто призиває до повстання проти самостійної Української Народньої Республіки й до повороту старого ладу, — карати яко за державну зраду.

Всі демократичні свободи, проголошені Третім Універсалом Української Центральної Ради, потверджується й окремо проголошується: в самостійній Українській Народній Республіці всі народи користуються правом національно-персональної автономії, яку признано за ними законом 22 січня.

Все перечислене в Універсалі, чого не вспіємо виконати ми, Центральна Рада й наша Рада Міністрів, у найблищі тижні виконають, справдять і до оконечного ладу доведуть Українські Установчі Збори.

Ми поручаємо всім нашим громадянам перевести вибори як найбільш енергічно, підняти всі зусилля, щоб підрахунок голосів був закінчений як найскорше, щоб за пару тижнів зібралися наші Установчі Збори, — найвищий господарь і управитель нашої землі, й Конституцією нашої незалежної Української Народньої Республіки закріпили свободу, порядок і добробут на добро всього трудового народу її на тепер і на будучі часи. Сей найвищий наш орган має рішити про федеративну зв'язь з народніми республіками колишньої російської імперії. До того ж часу всіх горожан самостійної Української Народньої Республіки

зазиваємо стояти непохитно на сторожі добутої свободи й прав нашого народу й усіма силами боронити свою долю від усіх ворогів селянсько-робітничої Української Республіки.

Українська Центральна Рада. У Київі. 9(22) січня 1918 р.».

Текст подано за виданням: Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. «Історія української конституції». — К., 1993. — С.76—78.

39 5-2

618________________________________

Додаток до розділу 19. ДОГОВІР ПРО УТВОРЕННЯ СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК ЗО грудня 1922 р.

«Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (РСФРР), Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР), Білоруська Соціалістична Радянська Республіка (БСРР) і Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (ЗСФРР — Грузія, Азербайджан і Вірменія) укладають цей Союзний договір про об'єднання в одну союзну державу — «Союз Радянських Соціалістичних Республік» — на таких основах.

1. До відання Союзу Радянських Соціалістичних Республік, в особі його верховних органів, належать:

а) представництво Союзу в міжнародних відносинах;

б) зміна зовнішніх кордонів Союзу;

в) укладання договорів про прийом до складу Союзу нових республік;

г) оголошення війни і укладання миру;

д укладання зовнішніх державних позик; є) ратифікація міжнародних договорів;

ж) встановлення систем зовнішньої і внутрішньої торгівлі;

з) встановлення основ і загального плану всього народного господарства Союзу, а також укладання концесійних договорів;

й) регулювання транспортної і поштово-телеграфної справи;

к) встановлення основ організації збройних сил Союзу Радянських Соціалістичних Республік;

л) затвердження єдиного державного бюджету Союзу Радянських Соціалістичних Республік, встановлення монетної, грошової і кредитної системи, а також системи загальносоюзних, республіканських і місцевих податків;

________________________619

м) встановлення загальних начал землевпорядження і землекористування, а також користування надрами, лісами і водами по всій території Союзу;

н) загальносоюзне законодавство про переселення;

о) встановлення основ судоустрою і судочинства, а також цивільне і кримінальне союзне законодавство;

п) встановлення основних законів про працю;

р) встановлення загальних начал народної освіти;

с) встановлення загальних заходів у галузі охорони народного здоров'я;

т) встановлення систем мір і ваги;

у) організація загальносоюзної статистики;

ф) основне законодавство в галузі союзного громадянства щодо прав іноземців;

х) право загальної амністії;

ц) скасування постанов з'їздів Рад, центральних виконавчих комітетів і рад народних комісарів союзних республік, що порушують Союзний договір.

2. Верховним органом влади Союзу Радянських Соціалістичних Республік є з'їзд Рад Союзу Радянських Соціалістичних Республік, а в періоди між з'їздами — Центральний Виконавчий Комітет Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

3. З'їзд Рад Союзу Радянських Соціалістичних Республік складається з представників міських Рад з розрахунку 1 депутат на 25000 виборців і представників губернських з'їздів Рад з розрахунку І депутат на 125000 жителів.

4. Делегати на з'їзд Рад Союзу Радянських Соціалістичних Республік обираються на губернських з'їздах Рад.

5. Чергові з'їзди Рад Союзу Радянських Соціалістичних Республік скликаються Центральним Виконавчим Комітетом Союзу Радянських Соціалістичних Республік один раз на рік; надзвичайні з'їзди скликаються Центральним Виконавчим Комітетом Союзу Радянських Соціалістичних Республік за його власним рішенням або ж за вимогою не менше двох союзних республік.

39*5-2

620_______________________________

6. З'їзд Рад Союзу Радянських Соціалістичних Республік обирає Центральний Виконавчий Комітет із представників союзних республік пропорціонально населенню кожної, всього у складі 371 члена.

7. Чергові сесії Центрального Виконавчого Комітету Союзу Радянських Соціалістичних Республік скликаються тричі на рік. Надзвичайні сесії скликаються за постановою Президії Центрального Виконавчого Комітету Союзу або на вимогу Ради Народних Комісарів Союзу Радянських Соціалістичних Республік, а також центрального виконавчого комітету однієї з союзних республік.

8. З'їзди Рад і сесії Центрального Виконавчого Комітету Союзу Радянських Соціалістичних Республік скликаються в столицях союзних республік порядком, встановлюваним Президією Центрального Виконавчого Комітету Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

9. Центральний Виконавчий Комітет Союзу Радянських Соціалістичних Республік обирає Президію, яка є найвищим органом влади Союзу в період між сесіями Центрального Виконавчого Комітету Союзу.

10. Президія Центрального Виконавчого Комітету Союзу Радянських Соціалістичних Республік обирається в складі 19 членів, з яких Центральний Виконавчий Комітет Союзу обирає чотирьох голів Центрального Виконавчого Комітету Союзу за числом союзних республік.

11. Виконавчим органом Центрального Виконавчого Комітету Союзу є Рада Народних Комісарів Союзу Радянських Соціалістичних Республік (Раднарком Союзу), яка обирається Центральним Виконавчим Комітетом Союзу на строк повноважень останнього в складі:

голови Ради Народних Комісарів Союзу, заступників голови,

народного комісара закордонних справ, народного комісара військових і морських справ,

______________________621

народного комісара зовнішньої торгівлі, народного комісара шляхів, народного комісара пошт і телеграфів, народного комісара робітничо-селянської інспекції, голови Вищої ради народного господарства, народного комісара праці, народного комісара продовольства, народного комісара фінансів.

12. З метою утвердження революційної законності на території Союзу Радянських Соціалістичних Республік і об'єднання зусиль союзних республік у боротьбі з контрреволюцією утворюється при Центральному Виконавчому Комітеті Союзу Радянських Соціалістичних Республік Верховний Суд, з функціями верховного судового контролю, а при Раді Народних Комісарів Союзу—об'єднаний орган Державного політичного управління, голова якого входить до Ради Народних Комісарів Союзу з правом дорадчого голосу.

13. Декрети і постанови Раднаркому Союзу Радянських Соціалістичних Республік обов'язкові для всіх союзних республік і виконуються безпосередньо на всій території Союзу.

14. Декрети і постанови Центрального Виконавчого Комітету і Раднаркому Союзу друкуються на мовах, загальновживаних в союзних республіках (російська, українська, білоруська, грузинська, вірменська, тюркська).

15. Центральні виконавчі комітети союзних республік опротестовують декрети і постанови Раднаркому Союзу в Президію Центрального Виконавчого Комітету Союзу Радянських Соціалістичних Республік, не припиняючи їх виконання.

16. Постанови і розпорядження Ради Народних Комісарів Союзу Радянських Соціалістичних Республік можуть скасовуватись лише Центральним Виконавчим Комітетом Союзу Радянських Соціалістичних Республік і його Президією; а розпорядження окремих народних комісарів Союзу Радянських Соціалістичних Республік можуть скасовуватись Центральним Виконавчим Комітетом Союзу Радянських Соціалістичних Республік, його Президією і Раднаркомом Союзу.

622______________________________

17 Розпорядження народних комісарів Союзу Радянських Соціалістичних Республік можуть припинятися центральними виконавчими комітетами або президіями центральних виконавчих комітетів союзних республік лише у виняткових випадках, при явній невідповідності даного розпорядження постановам Раднаркому або Центрального Виконавчого Комітету Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Про припинення розпорядження центральний виконавчий комітет чи президія центрального виконавчого комітету союзних республік негайно повідомляє Раду Народних Комісарів Союзу Радянських Соціалістичних Республік і відповідного народного комісара Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

18. До складу Рад Народних Комісарів союзних республік входять: голова Ради Народних Комісарів,

заступники голови,

голова Вищої ради народного господарства,

народний комісар земельних справ,

народний комісар продовольства,

народний комісар фінансів,

народний комісар праці,

народний комісар внутрішніх справ,

народний комісар юстиції,

народний комісар робітничо-селянської інспекції,

народний комісар освіти,

народний комісар охорони здоров'я,

народний комісар соціального забезпечення,

народний комісар національних справ, а також з правом дорадчого голосу — уповноважені наркоматів Союзу: закордонних справ, військових і морських справ, зовнішньої торгівлі, шляхів та пошт і телеграфів.

19. Вища рада народного господарства і народні комісаріати: продовольства, фінансів, праці і робітничо-селянської інспекції

союзних республік, безпосередньо підлягаючи центральним виконавчим комітетам і раднаркомам союзних республік, керуються

________________________623

в своїй діяльності розпорядженнями відповідних народних комісарів Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

20. Республіки, що входять до складу Союзу, мають свої бюджети, які є складовими частинами загальносоюзного бюджету, затверджуваного Центральним Виконавчим Комітетом Союзу. Бюджети республік у їх прибуткових і видаткових частинах встановлюються Центральним Виконавчим Комітетом Союзу. Перелік прибутків і розміри прибуткових відрахувань, що йдуть на утворення бюджетів союзних республік, визначаються Центральним Виконавчим Комітетом Союзу.

21. Для громадян союзних республік встановлюється єдине союзне громадянство.

22. Союз Радянських Соціалістичних Республік має свій прапор, герб і державну печатку.

23. Столицею Союзу Радянських Соціалістичних Республік є місто Москва.

24. Союзні республіки вносять відповідно до цього договору зміни в свої конституції.

25. Затвердження, зміна і доповнення Союзного договору належать до виключного відання з'їзду Рад Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

26. За кожною із союзних республік зберігається право вільного виходу з Союзу».

Текст подано за виданням: Національні процеси в Україні:

Історія і сучасність. Документи і матеріали.

Довідник:у 2 ч. - 4.2. - К., 1997. - С. 17-21.

 

 

624________________________________

Додатокдо розділу 20. ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ УКРАЇНИ

Верховна Рада Української РСР, виражаючи волю народу України, прагнучи створити демократичне суспільство, виходячи з потреб всебічного забезпечення прав і свобод людини, шануючи національні права всіх народів, дбаючи про повноцінний політичний, економічний, соціальний і духовний розвиток народу України, визнаючи необхідність побудови правової держави, маючи на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України,

ПРОГОЛОШУЄ:

державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.046 сек.)