Автореферат – «візитна картка» дисертації

Специфічним різновидом компресії наукового тексту (в цьому випадку – дисертації) є автореферат. Призначення цього вторинного наукового жанру – у стислій формі ознайомити наукову громадськість з результатами проведеного дослідження здобувача наукового ступеня. За представленим документом оцінюють рівень виконаної дисертації та наукову кваліфікацію автора наукового продукту. Незважаючи на високий ступінь стандартизованості, кожний автореферат – це «своєрідна візитна картка дисертації» (Л.Пономаренко), «вияв творчого начала, самопрезентація мовної особистості автора» (Н.Ведяєва).

Автореферат дисертації - короткий авторський виклад основних ідей, змісту і результатів дисертаційної роботи, оформлений на правах рукопису, призначений для попереднього ознайомлення наукової громадськості.

За вимогою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Вищої атестаційної комісії України автореферат друкують у кількості 100 примірників і розсилатють у визначену кількість бібліотек, навчальних закладів, офіційним опонентам. Автореферат, що точно відтворює зміст дисертації за допомогою містких і лаконічних мовних засобів, значно поліпшує уявлення широкого кола читачів про наукову цінність і практичне значення виконаної роботи.

Текст автореферату складається зі вступу (загальної характеристики роботи), основного змісту, висновків, списку опублікованих автором праць за темою дисертації, а також анотацій українською, російською та англійською мовами. Кожному із цих складників властиві певні клішовані конструкції. За характером виконуваних функцій у науковому тексті мовні кліше поділяються на рамкові і ситуативні (поділ Н.Ведяєвої).

Перший різновид забезпечує виділення композиційних частин: актуальність теми, зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, об'єкт і предмет дослідження, мету і завдання, методи дослідження, наукову новизну, практичне значення, обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій, особистий внесок здобувача, апробацію результатів дослідження, публікації тощо. Ці постійні кліше є своєрідними маркерами, що оформлюють текст. Їх пропуски, графічне невиділення в тексті погіршує сприйняття автореферату.

Ситуативні кліше мають увиразнювати наше уявлення про зміст наукового тексту. Саме тут і виявляється творче начало автора.

Наприклад, такий пункт автореферату, як «використовувані методи», може містити такі кліше: для вирішення поставлених завдань використовувалися наступні методи дослідження; для реалізації мети і задань дослідження використовувався комплекс методів; основними методами дослідження є, у ході дослідження використовувалися методи, адекватні предмету і завданням дослідження.

Пункт «завдання» може бути представлений такими мовними засобами: мета і гіпотеза визначили завдання дослідження; відповідно до мети і гіпотези були висунуті такі завдання; реалізація поставленої мети і перевірка вірогідності гіпотези потребувала розв’язання таких завдань; поставлена мета зумовила виконання таких завдань; відповідно до поставленої мети сформульовано завдання дослідження.

Пункт «практичне значення дисертації» урізноманітнюють такими кліше: практичне значення роботи полягає у можливості використання її результатів для…; практична цінністьвиконаної роботи визначається безпосереднім зв’язком її результатів із практикою викладання…; матеріали дисертації можуть бути використані в лекційних курсах з …., для написання курсових, дипломних та магістерських робіт; практична цінність одержаних результатів визначається можливістю їх використання при укладанні словників…

Пункт «апробація результатів дисертації» оформлюють такими мовними засобами: апробацію здійснено на Міжнародних і Всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях; за матеріалами роботи були прочитані…; Основні положення дисертації обговорено на спільному засіданні відділу …; Основні положення, висновки, рекомендації та результати дослідження обговорювалися на щорічних підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу…; Матеріали дисертаційного дослідження апробовано на таких конференціях та наукових засіданнях…

В основному змісті автореферату, що має подавати більш повне уявлення про дисертацію, здобувачі наукового ступеня використовують мовні кліше у вигляді неозначено-особових і безсобових речень, а також мовними засобами, що відображають авторське ставлення до проблеми.

Наприклад: Щодо ролі оцінного компонента, під яким розуміємо позитивну чи негативну оцінку, яка міститься у значенні слова, серед інших елементів семантики існують різні погляди;

У реферованому дослідженні розглядаємо оцінність як компонент …;

При цьому чітку межу між оцінністю денотативною й конотативною провести досить складно, оскільки в основі оцінки лежить…;

Розглядаючи зв’язок оцінності й експресивності, зазначимо, що…;

Проаналізувавши класифікації дієслів мовлення у сучасному мовознавстві, визначаємо, що …;

У лексико-семантичній групі дієслів на позначення мовлення виділяємо чотири групи, як-от….

Висновки в авторефераті мають відповідати змісту загальних висновків дисертації і містити стислу інформацію про результати виконаної роботи в цілому: формулювання наукового завдання, що тісно пов'язане з метою, основними науковими положеннями, що виносяться на захист.

Мовні кліше цієї частини пункту можуть бути такі:

Внаслідок проведеного дослідження виявлено та обґрунтовано правомірність і пізнавальну необхідність;

Проведене дослідження статусних параметрів неологізмів у неокласичному тексті дозволило зробити такі висновки;

У дисертації наведено нове вирішення проблеми підвищення рівня професіоналізму майбутніх вчителів на основі результатів порівняльного аналізу вищої педагогічної освіти в Україні, Росії й Білорусі в контексті акмеологічного підходу;

У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукової проблеми формування культури спілкування майбутніх фахівців сфери обслуговування.

Кожний науковий і прикладний висновок формулюють чітко й однозначно, а саме формулювання віддзеркалює суть і новизну зробленого (Л.Пономаренко).

Запитання. Завдання

Прочитайте і відредагуйте текст (виправіть орфографічні, граматичні, пунктуаційні, стилістичні, технічні помилки). Поміркуйте, чи розкриває такий текст відповідну тему автореферату.

1.1. Значні зміни, що відбулися за останні роки в економічному й соціальному житті країни диктують принципові вимоги до профессійної підготовки фахівців у вищих закладах економічного профілю. У даному контексті особливої актуальності набула така проблема вищої школи як активізація самостійної роботи студентів і підготовка їх до самоосвіти на протязі життя.

Сучасне інформаційне суспільство ставить перед професійною освітою завданя, що полягають не тільки в освоєнні майбутніми фахівцями необхідних об'ємів загальноосвітніх і професійних знань, але й уміні застосовувати їх на практиці, самостійно й критично мислити, росв’язувати окремі проблеми, уміти підтримувати стосунки с колегами в коллективі, самостійно розвивати й удосконалювати свій інтеллектуальний і культурний рівні, особисті якості.

Наші дослідження показали, що середня загальноосвітня школа нидостатньо виконує своє основне призначення – готувати випускників до постійного навчання на протязі життя. Тому студенти першокурсники неготові до самостійної роботи з книгою, електронними джерелами інформації. Вони не вміють самостійно вчитися, працювати з навчальним матеріалом, виділяти в ньому головне, знаходити причиннонаслідкові зв’язки; ненавчені слухати, розуміти і конспектувати лекцію.

Таким чином актуальність обраної теми „Організаційно-педагогічні умови самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності в інформаційному навчальному середовищі університету” зумовлена, по-перше, недостатньою розробленістю проблеми фахової підготовки майбутніх менеджерів підприємницької діяльності; по-друге невідповідністю процесу їхньої підготовки сучасним потребам ринку праці.

1.2. У першому розділі „ Теоретичне обґрунтування забезпечення самостійної роботи майбутніх менеджерів підприємницької діяльності в інформаційному навчальному середовищі університету” проаналізовано літературу з проблеми, роскрито суть понятя „інноваційна перебудова навчального процесу на основе впровадження нових технологій організаціі самостійної роботи студентів”. Висвітлено суть особливості й принципи організації самостійної роботи майбутніх менеджерів в інформаційно навчальному середовищі університету.

У результаті дослідження наглошено, що для втілення Болонської декларації – „освіта через усе життя” випускників вищих навчальних закладів треба готувати в умовах поповнення знань, умінь, навичок і компетенціи; учіти самостійно здобувати знання, працювати з потоками інформації, котрі постійно зростають. Здатність до самоосвіти, розвиток пізнавальної активності суб’єкта є важливими компонентами професійної підготовки майбутніх фахівців у вищих закладах. В умовах стрімкого оновлення майбутніх менеджерів підприємницької діяльності, формування їхніх компетенцій, інформованості та мобільності набувають особливої значущості. Для переходу на таку модель підготовки менеджирів підприємницкої діяльності в студентов необхідно формувати: 1) пізнавальну мотивацію до самостійного пошуку знань та їхнього використання; 2) уміння самостійно навчатися в умовах інтенсивного зростання потоків інформації; 3) самостійність та активність як важливі особистісні й професійні якості.

Самостійність – це така професійна якость особистості, що проявляється в здатності приймати незалежні, умотивовані, зважені рішення, робити обґрунтовані кроки при вирішенні виробничих проблем. Тому саме цю якість особливо цінують роботодавці.

Прочитайте текст. Чи повною мірою відображено актуальність теми дослідження «Формування лексикографічної компетенції у студентів філологічних спеціальностей» в цьому тексті? Доведіть.

Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті нагальним завданням надання якісної університетської освіти є необхідність формувати у студентів навички самостійного здобуття знань і навігації у складному інформаційному просторі, вилучення необхідної інформації з різних галузей гуманітарної науки, в тому числі зі словниково-довідникових джерел. Стрімко зросла популярність жанру довідникової літератури в умовах інформаційно-технологічного ХХІ століття, оскільки динамічно розвивається комп’ютерна і корпусна (електронна) лексикографія, а створені в такий спосіб словники є досить надійним, лаконічним і зручним засобом систематизації, збереження й оперативного передавання інформації. Сьогодні цей напрям стимулюється «Державною програмою розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки», «Концепцією Державної цільової програми розвитку Національної словникової бази на 2009-2015 р.р.» та міжгалузевою науково-технічною програмою «Інформація. Мова. Інтелект».

У зв’язку з підписанням Україною Болонської угоди і вступом до загального європейського освітнього простору питання якості підготовки бакалаврів і магістрів набуває особливої гостроти і ставить цілий спектр невідкладних завдань. Головна проблема полягає у визначенні цілей підготовки студента-бакалавра і випускника магістратури, виражених у компетенціях, якими повинен володіти сучасний філолог, учитель української мови і літератури...

Українська теоретична і навчальна лексикографія має давню традицію, що позитивно позначилась як на процесах нормалізації мови, так і на вдосконаленні лексикографічної культури її носіїв (П. Й. Горецький, Б. Д. Грінченко, О. М. Демська-Кульчицька, С. Я. Єрмоленко, Є. А. Карпіловська, В. В. Німчук, Л. С. Паламарчук, М. М. Пещак, О. О. Тараненко та ін.). Водночас сьогодні вчені висловлюються про важливість реформування вітчизняного поліграфічного словникарства та створення словниково-довідникових джерел нового типу, зокрема наголошуючи на адресній спрямованості лексикографічної продукції та потребі розвитку комп’ютерної і корпусної лексикографії (В. О. Балог, Я. В. Галас, І. С. Гнатюк, А. П. Загнітко, О. В. Кровицька, Т. Ю. Кульчицька, Л. М. Полюга, О. І. Потапенко, О. М. Семеног, О. А. Стишов, Л. В. Струганець, В. А. Широков, В. В. Шляхова).

Утім, сучасний стан рідномовної освіти у ВНЗ викликає низку суперечностей між ґрунтовними теоретичними напрацюваннями в галузі лексикології, лексикографії, прикладної лінгвістики, розробленими лінгводидактичними підходами до викладання української мови та недостатньою реалізацією висунутих положень у теорії і практиці професійної освіти. Пошук шляхів розв’язання виявлених суперечностей у лінгводидактиці вищої школи зумовив вибір теми дослідження «Формування лексикографічної компетенції у студентів філологічних спеціальностей», пов’язаної, з одного боку, з лексикографічним і теоретико-прикладним аспектом опису лінгвокультурних концептів української мови, з іншого, запровадженням у навчальний процес технології розвитку лексикографічної компетенції на освітньо-кваліфікаційних рівнях (А.Надолинська).

Поиск по сайту: