Особливості усного наукового мовлення

Усне мовлення розраховане на слухове сприйняття і конкретного адресата. Ознаками усного наукового мовлення є незворотність, поступальний і лінійний характер розгортання в часі, непідготовленість, невимушеність, експресивність, більш яскраво виражена модальність. Для нього характерна емфатична інтонація, відповідна міміка і жести, а також певний темп і ритм мовлення.

Усна форма наукового мовлення покликана забезпечити чітке сприйняття словесної форми. Цьому слугує інтонація, темп вимови, паузи.

Неможливість повернутися до вже промовленого слова і фрази примушує мовця мислити і говорити одночасно, тому усному мовленню можуть бути властиві ознаки фрагментарності.

Усне наукове мовлення може бути як підготовленим наперед (доповідь, лекція) і непідготовленим (розмова, бесіда). Підготовлене усне мовлення характеризується більш чіткою структурною організацією,
натомість непідготовленому властива спонтанність: висловлювання формується зазвичай певними порціями, поєднаними як паузами, так і своєрідними заповнювачами пауз (слова типу е-е, гм, ну) для обдумування подальшого ходу висловлювання.

Приємне враження на слухачів справляє інтонація, мелодика мови дослідника, змістовна, образна, виразна і зрозуміла. Важливу роль при цьому відіграє різноманітність тональних рисунків, чистота і ясність тембру, гнучкість, рухомість, адаптивність, емоційна насиченість фрази і сугестивність.

Сугестивність - здатність голосу навіювати емоції і впливати на поведінку адресата.

Чітка вимова слів указує на внутрішню дисципліну, натомість нечітка й "розпливчаста" - свідчить про невпевненість. Занадто голосне і квапливе мовлення створює враження нав′язування певної позиції, а занадто тихе і повільне мовлення може заважати краще сприймати смисл тексту. Своєрідне поєднання певних інтонаційних елементів у мовленні (збільшення інтенсивності голосу, різнотемпова структура фраз, емотивні інтонеми, інтонеми важливості тощо) засвідчує індивідуальний інтонаційний стиль.

Індивідуальний інтонаційний стиль – цеінтонаційна манера, в основі якої вибір варіантів інтонаційних одиниць (інтонем).

Важливе значення для дослідника мають, зокрема, інтонеми важливості, які допомагають виділити головну інформацію, волюнтативі інтонеми, що надають мовленню спонукального характеру.

Для усного наукового мовлення важливу роль відіграє наголос.

Наголос – вирізнення складу у слові шляхом посилення голосу або підвищення тону.

Залежно від засобу виділення наголос буває словесний. Це виділення складу). Логічний наголос використовують для підкреслення найбільш важливого у відповідній мовній ситуації слова в реченні: Перспективи науки, авторитет кожного вищого навчального закладу визначаються провідними науковими школами і видатними вченими).

Емфатичнийнаголос ( від грец. виразність)надає виділеному логічним наголосом емоційності та експресивності: Шанована Богом і людьми, дорога і близька серцю, наша Нелле Григорівно!).

Фразовий наголос характеризується виділенням нової інформації, поданої в реченні, певною синтагмою: Ваші праці /, Ваше Слово / випромінює потужну інтелектуальну та емотивну енергію, бо коріння його / від славних пращурів/, від батька і матері/, від учителів, / які допомогли Вам зійти на вершину державного/ і все ж насамперед /- людського визнання).

Досвідчені ритори добре знають, що запитувати доповідача можна тільки під час фразової паузи.

Пауза -перерва у звучанні.

В українській мові наголос динамічний, вільний і рухомий, однак маємо добре пам'ятати правила наголошування слів. О.Сербенська радить, зокрема, звертати увагу на наголос числівників другого десятка: одинáдцять, дванáдцять, тринáдцять, чотирнáдцять.

В іменниках з префіксом ви- наголос подає на префікс: вúняток, вúпадок, вúписка, вúклик, натомість вимóва, видавнúцтво.

У трискладових іменниках віддієслівного походження наголос падає на той склад, на якому він є в інфінітиві (читáння, питáння, навчáння, писáння, завдáння), а в двоскладових – на закінчення (знання, звання, але: вмíння, вчéння).

У таблиці 5.1. показано особливості наголошування іменників.

Таблиця 5.1

Поиск по сайту: