Зразок обґрунтування вибору теми та її актуальності

В умовах світових глобалізаційних та інтеграційних процесів, багатоманіття етносів, конфесій, мов і культур загострюється потреба в учителях з високим рівнем загальнолюдських цінностей, соціальної відповідальності, загальної і професійної культури, майстерним володінням комунікативними стратегіями і тактиками. Особлива роль учителя початкових класів, котрий глибоко усвідомлює свої національні корені і шанує культурні традиції інших народів, емоційним, пристрасним словом формує толерантну особистість молодих громадян Української держави з розвиненим мультикультурним світоглядом.

Провідну роль у навчанні й вихованні особистості відіграє мова. Європейський вектор розвитку освіти, обраний Україною у третьому тисячолітті, спрямований на врахування плюрилінгвалізму. Російська мова, згідно з ключовими позиціями ратифікованої нашою державою «Європейською хартією регіональних мов або мов меншин», є однією із 13 мов національних меншин України, і, відповідно до Державного стандарту початкової ланки освіти, представлена в початковій школі з українською мовою навчання як предмет варіативного компонента. Акцент на мовленнєву, мовну, соціокультурну змістові лінії, врахування специфіки мовного простору сприяє більш якісному формуванню навичок грамотного, повноцінного володіння російською мовою в усіх видах мовленнєвої діяльності, в різних сферах комунікації, поглиблює знання, світогляд учнів інформацією про історію регіону, його культуру, літературу. З огляду на це важливою тенденцією у професійній освіті майбутнього вчителя початкових класів є білінгвальна (плюрилінгвальна) підготовка як один із напрямів розвитку професійної комунікативної компетентності з російської мови, що регламентовано Галузевими стандартами вищої освіти. Соціальний запит на комунікативну компетентність з російської мови майбутніх учителів початкових класів і потреби освітньої практики обумовлюють формування цієї складової у процесі професійної підготовки у вищому педагогічному навчальному закладі (Л.Бірюк).

В огляді літератури подають наукові джерела, що висвітлюють історію розвитку проблеми: теоретичні роботи, які повною мірою чи частково розкривають проблему, виокремлюють потребу у власному дослідженні.

Мовні засоби цього складника такі: з указаної, названої, цієї проблеми існує...; наявна значна кількість..., недостатня кількість публікацій, робіт, досліджень; теоретичне обґрунтування... знаходимо у студіях.... До теорії

... не раз зверталися.... Проблемам... присвячені праці.... Унаслідок спеціальних досліджень було з’ясовано, що.... Учення про... знайшло відображення в.... Заслуговують на увагу і погляди на... дослідника.... Відомо, що.... Відомі способи... Широкого застосування набули....

Наприклад:

Вирішенню проблем формування культури праці педагога, його здатності до усвідомленої педагогічної дії, самостійної пізнавальної діяльності сприяють дослідження В.Кременя, І.Зязюна, Н.Ничкало, О.Пєхоти, М.Солдатенка, Л.Хомич. Українськими і зарубіжними дослідниками розробляються теоретичні основи побудови навчальних посібників для вищої школи, вимоги до змісту, структури, оформлення, функції, оцінки якості (Т.Балихіна, В.Безпалько, Н.Волошина, І.Лернер, А.Коржуєв, В.Краєвський, В.Попков, Н.Тализіна, Д.Чернілевський та ін.). Означені праці слугують методологічною основою статті, мета якої – розглянути структурно-змістове наповнення навчальних книг, що підготовлені потужним колективом дослідників Центру освітніх технологій Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського (керівник – О. Пєхота).

Мета дослідження – це уявлення про результат роботи. Мету визначають на основі більш конкретного, детального опису теми дослідження.

Для формулювання мети дослідження використовують такі конструкції: д ипломна робота присвячена вивченню, розгляду, дослідженню, опису, вирішенню...; Метою пропонованої статті є спроба окреслити перспективи вивчення..., враховуючи сучасні підходи до аналізу.... Метою цієї статті є встановлення специфіки.... У статті проаналізуємо..., що допоможе глибше зрозуміти... Метою нашого дослідження є уточнення поняття про....

У педагогічних дослідженнях пропонують гіпотезу (припущення), яку необхідно довести в основній частині. Це можлива відповідь на питання, яке міститься у проблемі, тобто це очікуваний результат за дотримання певних умов.

Мовні засоби припущення такі: система роботи... набуде ефективності, якщо; вивчення специфіки майстерності письменника... сприятиме формуванню читацького інтересу, підвищуватиме читацьку культуру дітей за умов...

Завдання дослідження в сукупності повинні давати уявлення, що слід зробити для досягнення мети. У науковій роботі формулюють, як правило, від 3 до 5–7 завдань.

Серед мовних засобів оформлення завдань переважають дієслова вивчити, дослідити, описати, проаналізувати, розглянути, визначити, встановити, обґрунтувати, виявити, перевірити, довести, показати, апробувати та ін., а також іменники фактори, підходи, роль, доцільність, форми, методи, прийоми, технології, критерії, особливості та ін.

Для досягнення поставленої мети i розв'язання завдань у роботі виокремлюють методи. Це шляхи, способи досягнення поставленої мети і завдань дослідження, своєрідні науково обґрунтовані алгоритми застосування визначених, у т.ч. розумових дій та операцій для пізнання предмета дослідження. Вибір методу залежить від предмета дослідження, спеціальності, за якою виконується наукова робота, а також від дослідницької мети.

У наукових педагогічних роботах застосовують теоретичні та емпіричні методи.

До теоретичних методіввідносять такі:

- історико-структурний (для висвітлення основних компонентів дослідження на різних етапах історичного розвитку країни);

- хронологічний ( дає змогу розглянути предмет у часовій послідовності);

- діахронний (для дослідження якісних змін у системі в межах визначених історичних періодів розвитку);

структурно-системного аналізу (з метою теоретичної розробки проблеми);

- термінологічного аналізу (для визначення базових понять дослідження);

- метод наукової ідентифікації й порівняльного аналізу архівних та літературних джерел із метою забезпечення достовірності одержаних результатів;

- прогностичний для поширення висновків, здобутих у результаті аналізу використаних джерел;

- аналізу дисертаційних праць.

Емпіричні (від гр. empeiria – досвід; ґрунтується на досвіді) методи такі:

- спостереження ( для виявлення стану проблеми в педагогічній теорії і практиці; як правило, складається з таких етапів, як сприйняття, констатація, опис певного явища з допомогою словників);

- анкетування ( для виявлення стану проблеми в педагогічній теорії і практиці; проводиться на основі питань в усній чи письмовій формі);

- м етод експертного опитування /оцінок (спеціально організоване збирання суджень, оцінок і пропозицій компетентних фахівців з певної галузі знань, їх аналіз, систематизація, формулювання виважених висновків; такий метод дає можливість об'єктивно охарактеризувати явище, яке вивчається);

- метод педагогічного моніторингу (від лат monitor – остережний) - система постійних спостережень, оцінювання і прогнозів зміни стану якого-небудь природного, соціального об'єкта;

- педагогічний експеримент (від лат. experimentus – спроба, досвід) – метод наукового дослідження, який припускає втручання у природні умови існування предметів і явищ, повторює визначені сторони предметів і явищ у спеціально створених умовах з метою їх вивчення.

Методологiчна основа – це основне, вихідне положення, на якому базується наукове дослідження.

Наприклад:

З агальною методологічною основою дисертації О.Переломової "Ідіостиль Валерія Шевчука" є лінгвістична концепція О.О.Потебні про слово як засіб апперцепції; концепція В.В.Виноградова про мовну особистість; вчення Г.О.Винокура і Б.О.Ларіна про естетичну функцію художнього слова.

Наукова новизна дослідження. Наукова робота обов'язково має бути скерована на одержання нових знань в обраній галузі. Для молодого дослідника є важким (інколи й неможливим) процес здобуття абсолютно нових знань. У зв'язку із цим у студентських наукових роботах новизну визначають переважно такими термінами: доповнено, уточнено, узагальнено, систематизовано, класифіковано, проілюстровано, обґрунтовано, унаочнено.

У дисертації важливо показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни, то ж тут бажані такі мовні одиниці: уперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток. Кожне наукове положення пропонується формулювати чітко, виокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої новизни. Наукове положення має читатися і сприйматися однозначно. Не бажано вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації.

Практичне значення дослідження. У цьому пункті вказують на практичну користь отриманих результатів дослідження в навчальному закладі чи на виробництві. Для магістерських робіт, дисертацій важливо подати короткі відомості (довідку) про впровадження результатів дослідження із зазначенням назви організації, в яких здійснена апробація системи вправ, завдань, методики тощо.

Довідка про впровадження результатів дисертації - письмове підтвердження організації, підприємства, установи, яке подається до вченої ради по захисту дисертацій, про застосування отриманих здобувачем результатів дослідження із зазначенням способів їх використання.

Поиск по сайту: