Термінологічна культура дослідника

Один із показників загального мовно-культурного рівня дослідника - правильне і вільне володіння термінами.

Термін (від лат. terminus - межа) – це слово або словосполучення, що позначає спеціальне поняття певної галузі знання або діяльності.

Цінність терміна в тому, що він несе логічну інформацію великого обсягу. У науковому тексті недоцільно без потреби й необхідного обґрунтування подавати термінологію різних галузей. Кожна галузь науки має притаманну тільки їй термінологічну систему. Розвиток термінологічної лексикографії стимулюють регулярні міжнародні конференції: Під егідою Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології на базі Національного університету “Львівська політехніка” відбувається конференція “Проблеми української термінології. СловоСвіт”. Інститут української мови НАН України організовує конференцію “Українська термінологія і сучасність”.

Значення термінів фіксують у термінологічних тлумачних словниках (універсальні енциклопедії, галузеві термінологічні словники). Упродовж 1990-2001 рр. вийшло понад 550 термінологічних словників із найрізноманітніших галузей знань.

До речі, не завжди можна відрізнити терміни від нетермінів. Причина в тому, що вузькопрофесійні слова часто переходять у загальновідомі і розширюють значення. Ступінь термінологізації таких слів коливається залежно від галузі науки.

Не використовують у науковому тексті без потреби професійну лексику.

Професіоналізми -слова та вирази, поширені в певному науковому середовищі.

Професіоналізми вживаються на позначення спеціальних понять у сфері певної професії: монітор, файл, принтер, сканер. Серед слів-професіоналізмів можуть уживатися слова і сполучення слів, за якими суспільною практикою закріплене певне лексичне значення. До таких назв належать складні одиниці термінологічної лексики (соляна кислота, сірчана кислота, вуглекислий газ).

Професіоналізми можуть виступати також неофіційними, експресивно забарвленими синонімами до складних термінів або до термінів, що не є усталеними. Наприклад: оперативка – оперативна нарада, заліковка – залікова книжка. Часто професіоналізмами є загальновживані слова, вжиті у специфічному значенні. Наприклад: журнал, дошка, вікно (між уроками) – зі сфери педагогічної діяльності.

Не бажано також захоплюватися значною кількістю термінів та власною термінотворчістю.

Цим специфічним словам притаманні такі ознаки: номінативність, наявність точної наукової дефініції, тенденція до моносемії в межах термінологічної системи певної галузі, відсутність експресивних значень, стилістична нейтральність, системність, точність семантики, висока інформативність, переважно вузька професійна сфера поширення, неконотованість, відсутність синонімії, абстрагований, логіко–понятійний характер, системна організація в межах певного термінологічного поля, однозначність, неметафоричність. Значення термінів пояснюються в енциклопедичних і термінологічних словниках.

Терміни поділяють на:

- загальнонаукові (слова загальнонаукового вживання, що використовуються в різних галузях знань: властивість, значення, елемент, процес, результат, умова, цілісний, тотожний, продукувати; у словниках такі слова мають помітку наук.);

- вузькоспеціальні (уживані в певній галузі науки: похибка, бабка, підойма).

Важливим джерелом виступають терміни, утворені на власній основі (корінь, наголос; довкілля, кисень, рушій, залізниця, дослідник). Однак часто в науковому тексті зустрічаємо терміни, що походять з іноземних мов: кворум, презентація, апробувати, ексклюзивний тощо.

Наявність запозиченої лексики в системі будь-якої мови – це свідчення контактів мови-реципієнта з іншими мовами, спорідненими і неспорідненими, на різних етапах спільного історичного поступу. Переважно запозичення вiдбувалося з латинської, французької чи англiйської мов: потенціал, інтеграл; функція, елемент тощо.

Прихід лексичних запозичень у мову зумовлюютьзовнішні і внутрішні чинники. Серед зовнішніх чинників - культурні, економічні, наукові контакти між українцями та іншими народами;поява міжнародних телекомунікаційних мереж, посилення впливу мас-медіа та реклами; авторитетність мови-джерела (наприклад, впливу французької мови у ХVІІ – ХVІІІ ст., сьогодні перевагу має англійська мова).

Внутрішньолінгвістичними причинами вважають номінативну необхідність; відсутність у рідній мові відповідного слова для називання нового предмета, нового явища, поняття (плеєр, дисплей, кастинг, хакер,); необхідність у розмежуванні змістовно близьких, але все ж різних понять (стиліст – гример, брифінг – прес-конференція, дилер – торговець); більш точне позначення поняття (кутюр'є – це вже не просто кравець, це модельєр модного одягу, спеціаліст, що розробляє авторські моделі одягу), економію мовних засобів; тенденцію до заміни словосполучень й описових зворотів однослівними найменуваннями (саміт – зустріч на найвищому рівні; ремікс – новий варіант, переробка старої мелодії, пісні, інавгурація – офіційний вступ на посаду президента країни).

Однак більшість запозичених слів мають відповідники рідною мовою. До багатьох запозичень у нас є питомі синоніми: інтеракція – взаємодія; спорадичний — поодинокий; варіабельний - змінний, мінливий, акумулювати — нагромаджувати, накопичувати; вербалізувати - висловлювати.

П. Селігей називає явище надмірного вживання іншомовних термінів „науковим жаргоном”. Для позначення досліджуваних об’єктів і фактів слід учений радить вживати терміни, а от зв’язки між ними (логічні, структурні, історичні, функціональні, причинно-наслідкові) доцільно виражати за допомогою загальномовної та загальнонаукової лексики.

Можливе використання і кальок. Тут з різних мов копіюється значення та спосіб будови терміна, а зовнішня форма передається власними морфемами. Наприклад: з латинської мови - відсоток (procentum); з французької - розвиток (developpment); з німецької - поняття (Begriff), з російської - співробітник тощо.

Емоційна та експресивна лексика в наукових текстах може виступати лише формою вираження спеціальних понять. І все ж потреба у виразності мови наукового викладу зумовлює яскраві епітети до терміна (див. табл. 2.1).

Таблиця 2.1.

Поиск по сайту: