Прокоментуйте дискусію вчених «Від чого залежить формування молодого вченого»

Проф. Белошапкіна М.І.: - Хто ж він, науковець? Мені видається, що часто змішуємо два поняття: "вчений" і "знаюча людина", вважаючи їх синонімами. Між тим, це не так. Якщо людина багато вчиться, засвоїла великий запас знань, то вона дійсно може представляти цінність для суспільства. Але чи є вона науковцем? Адже суспільству потрібне від науковця не цей набутий запас, а розробка нових знань. Інакше кажучи, вчений отримує заробітну плату не за свою освіченість, а за вміння розробляти нові знання.

Проф. Попов В.Г.: - Повністю згоден з цією думкою. Вважаю, що любити предмет - ще не означає любити наукову діяльність і бути здатним до неї. Саме розвитку здібностей до наукової діяльності слід приділяти більше уваги. На моє глибоке переконання, не має смислу прагнути до неперервного збільшення кількості наукових працівників. Мені здається, що потрібно шукати шляхи відбору особливо творчих людей, щоб значно меншою кількістю вчених досягати максимальних результатів у науці. Отже, необхідно створювати найкращі умови для наукової творчості і підбирати наукових працівників за здібностями.

Проф. Михайленко Л. В.: - Я хотіла б зупинитися на проблемі відбору здатної до наукової роботи молоді. Деякі вихователі наукової молоді припускають, що підготовку наукових кадрів необхідно починати тільки після завершення молодими людьми вузівської освіти й отримання ними деякого досвіду зі спеціальності. Переконана, що затримка у творчому розвитку здібної до науки молоді не припустима. Не потрібно забувати, що найбільш творчий вік ученого - 30-40 років. Тому, на мій погляд, пошук і відбір здібної до науки молоді слід вести не тільки у вузі, а й значно раніше - на рівні загальноосвітньої школи. Маю на увазі спеціалізацію шкіл. При багатьох університетах працюють спеціальні школи для особливо обдарованих учнів, де готуються майбутні математики, фізики, лінгвісти.

Доц. Павлова М.С.: - Дозвольте не погодитися з такою думкою. А чи не принесе шкоди надто рання спеціалізація розвитку особистості? Маю сумнів, що людина, яка з раннього віку опановує переважно фізику чи хімію на шкоду іншим предметам – головним чином гуманітарним - зможе стати дійсно талантливим фізиком і хіміком. Чи буде вона володіти тим широким науковим кругозором, без якого немислиме зараз нове слово в науці.

Проф. Шевченко І.С.: У чому труднощі підготовки наукових кадрів? Розвиток науки у XXI ст. відбувається так швидко, що вже неможливо передати майбутньому спеціалісту весь обсяг знань з одної дисципліни. Причому, в багатьох галузях науки половина всіх знань, отриманих студентами в університеті, через 10 років застаріюють. Отже, від майбутнього спеціаліста потрібно вимагати постійної самоосвіти. Тому важливо, щоб учні ще в школі навчилися самостійно оновлювати й поповнювати свої знання.

Проф. Кустенко А.П.: - Поза всяким сумнівом, що підготовка наукових кадрів – складна справа. Очевидно, перш за все для молодих людей важливий інтерес до наукової діяльності, саме до діяльності, а не до предмету фізики, хімії. Впевнений, саме любов до творчої розумової діяльності і вирішення задач більш важливе, ніж любов до предмета.

Вас попросили висловити власну думку з проблеми, яка була розглянута в бесіді «за круглим столом».

«Щоб учений своїми працями міг впливати на колективну роботу, необхідно особисте спілкування, необхідний обмін думками, необхідна дискусія; всього цього не може замінити ні надрукована робота, ані переписка» (П.Капіца).

\

Поиск по сайту: