Прочитайте тексти. Визначте тип тексту (опис, міркування, розповідь), ключові слова, лексичні і граматичні засоби

2.1. Яка принципова різниця між публіцистичним і дисертаційним текстом" Це те, що потрібно з'ясувати насамперед журналістам, тому що величезний крен робиться дисертантами в публіцистику в підході до фактів і викладу їх. У цьому розмежуванні криється принципова різниця. Як сказав І. Павлов, великий психофізіолог, що факти для вченого - то повітря для крил птаха Якщо їх немає, тобто повітря немає, - птах не літає. Публіцист висловлює свою думку про факти, пише текст про них Науковець же у спеціальній формі насамперед подає власне факти, при необхідності збираючи їх за допомогою спеціальних методів, супроводжуючи подані факти стислим коментарем, який випливає з їхньої логіки. Тобто в центрі факт - і не більше. У науці цікавим є не те, що ви думаєте про явища, а самі явища, певним чином представлені, зібрані, класифіковані, згруповані, описані, - це найголовніше (В.Різун).

2.2. Що ж таке наука i яке мiсце посiдає в нiй мова? Наука, якщо їй дати коротке визначення, - це форма людських знань, система понять про закони розвитку природи, суспiльства й мислення для передбачення i перетворення дiйсностi в iнтересах суспiльства. Як бачимо, i мова, i наука пов'язанi iз мисленням людини. Як ми мислимо, таку науку й таку мову маємо.

Менi часто доводилося вислуховувати такi нiсенiтницi, що українська мова застарiла, патрiархальна й не пасує для наукових праць. Часто українськi науковцi й самi сприяють таким висловлюванням, надмiру захоплюючись дiалектами, поверненням до мови, яка була характерна ще в 19-му столiттi. Наведу приклад. На початку 20-го столiття в Захiднiй Українi була розроблена парадигма, що в запозичених словах iз латини звук "а" потрiбно передавати звуком "я". Тому тодi писали "радiяцiя", i до такої парадигми багато хто зараз повертається (Р.Гудба).

2.3. Аналіз лінгвістичних досліджень дозволяє виділити наступні характеристики науково-технічного тексту: 1) статичність; 2) прагнення до стислості, компактності вираження; 3) широке використання абстрактної лексики й своєрідний спосіб її конкретизації; 4) специфічне вираження абстрагованості й узагальненості як способу наукового пізнання.

В ході аналізу індивідуальних стилістичних рис певного тексту, відзначають дієслівний або іменний характер стилю залежно від того, чому віддає автор перевагу - більш широкому використанню дієслів, що створює динамічність, або іменників і прикметників, що відображає більшу статичність тексту. Статистичні дослідження текстів наукового стилю свідчать про його статичність на відміну від стилю художньої літератури. Це явище цілком закономірне й пояснюване: ті або інші поняття в науковій літературі конкретизуються детальніше й різноманітніше, ніж у стилі художньої літератури (О.М. Акмалдінова, О.О.Письменна).

Прочитайте текст. З’ясуйте стильову приналежність, тип і жанр мовлення. Придумайте заголовок. Поміркуйте, в чому сила усного слова. Проведіть аналіз власного усного мовлення і мовлення своїх однокурсників. Які мовленнєві помилки частіше за все трапляються? У чому причина? Думку обґрунтуйте.

Поиск по сайту: