АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Наголошування слів

Читайте также:
  1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад, і голов. ред. В.Т. Бусел. - К.; Ірпінь, 2001.
  2. Давня китайська філософія
  3. Заява Верховної Ради України з приводу економічної блокади Республіки Куба
  4. Існує велика кількість теорій, концепцій та гіпотез масових комунікацій, які у різних авторів мають інший статус і поле для застосування.
  5. Категорії як структури буття
  6. Короткий термінологічний словник
  7. Культура мови та культура мовлення
  8. Лексикографічна культура дослідника
  9. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора. Комунікативні ознаки культури мови
  10. Мовне законодавство та мовна політика в Україні
  11. Мовне спілкування як факт комунікації
  12. Мовні норми й культура мови
Так уживають Так радимо
навчання′, завдання′, пізнання′, запи′тання, чи′тання визнання′ випа′док аси′метрія ветерина′рія переобрання′ переобладнання′ різновид′ навча′ння, завда′ння, пізна′ння, запита′ння, чита′ння визна′ння ви′падок асиметрі′я ветерина′рія переобра′ння переобладна′ння різно′вид

Деякі слова мають подвійне наголошування при єдиному лексичному значенні (алфа′віт, алфаві′т; апо′строф, апостро′ф; за′вжди, завжди′).

Варто пам'ятати і слова, що однаково пишуться, але різні за звучанням і значенням (омографи): шк о' да (жаль) і шкод а' ( марно); а' тлас (географічний) і атл а' с (тканина); вид а' ння (поліграфічне) і виданн я' ( дівчина на виданні); л і' карський (похідне від лікар) і лік а' рський (похідне від ліки).

Іменники на позначення території, утворені за допомогою суфікса - щина, зберігають наголос власної назви або назви мешканців: Кúїв - Кúївщина, Полтáва – Полтáвщина, Сýмщина, Миколáївщина, Одéщина, Донéччина, Вíнниччина, але Галичинá.

Чітка системність у наголошуванні є в займенниках: цьогó, тогó, але якщо з’являється прийменник, у багатьох займенників наголос зміщується на основу (до цьóго, до тóго).

У словах іншомовного походження наголос переважно нерухомий: діалóг – в діалóгу – діалóзі, адвокáт – адвокáтаадвокáтів.

Готуючи наукову доповідь, пам'ятаймо, що:

- дзвінкі приголосні в кінці слова або складу не оглушуються (книжка, досвід, рідко, могти, раз);

- літера ґ передає звук ґ (обґрунтування, ґрунтовний, Гюґо), натомість літера г - щілинний г (монографія, геній, гіпотеза);

- шиплячі звуки вимовляються твердо (навіщо, чому, причина, а не навіщьо, чьому, причіна);

- літера щ передає звуки шч: вищий, що (а не висший, шо);

- буквосполучення дж, дз передають злиті звуки (заходжу, ґудзик, піджак, кукурудза).

Поширеними засобами милозвучності мови є чергування у - в, і – й (у 2009 році..., досягнення у сфері науки, в інституті), натомість в іншомовних словах та в деяких словах переважно книжного походження такого чергування немає: до університету, уклали угоду.

Чергування із — зі має певні семантичні відмінності: причинові та просторові відношення передаються частіше сполученням зі + іменник: зі сміху, зі столу, зі сходу; означальні відношення або просторові, спрямовані назовні, передаються сполученням із + іменник: вправи із синтаксису, завдання із стилістики.

Вимова запозичених слів наближена до джерела їх походження: звук [і] після іншого голосного обов'язково йотується: інтуїція [інтуйїц'ійа]; буквосполученню іє завжди відповідає звукосполучення [ійе]: клієнт [кл'ійент].

Треба говорити Ганс, Гельмут, Гофман, Йоганн, але Ге ґ ель (Hegel), Гюґо (Hugo), Гете, Кельн.

При словотворенні і словозміні в окремих групах приголосних відбувається спрощення: ждн — жн: тиждень — тижня, тижневий; здн — зн: виїздити — виїзний; стн — сн: якість — якісний; стл — сл: щастя — щасливий; скн — сн: тріск — тріснути; зкн — зн: бризкати — бризнути.

В окремих словах спрощення відбувається лише в усному мовленні (шістнадцять, шістсот, контрастний) а в словах кістлявий, пестливий, хвастливий, випускний, спрощення у вимові не відбувається й не передається на письмі.

Усне наукове мовлення, як і писемне, нормоване і регламентоване, однак норми тут дещо інші. Мовець стежить, щоб мовлення було логічним і зв'язним, вибираючи для вираження думки відповідні слова, невеликі за довжиною речення. Однак усним науковим жанрам (виступам, доповіді, повідомленню, лекції, дискусії, полеміці) часто властиві і незакінчені висловлювання, наявні елементи вагання, сумніву тощо.

Наприклад: Дякую за запитання /, шановний Григорію Петровичу!// У дослідженні / враховані основні проблеми, що характеризують Болонський процес //. Так /, організаційно-педагогічна модель університетської освіти/ Миколаївського державного гуманітарного університету / ім. П. Могили передбачає / та зорієнтована на створення умов –м-м-м для навчання студентів в університетах закордоном/, зарахування здобутих кредитів/ та продовження навчання зі студентською групою після повернення.

 

Ознаками усного наукового мовлення є незворотність, часто непідготовленість, більш яскраво виражена модальність. Враження на слухачів справляє інтонація і мелодика мови дослідника, тому важливо дотримуватися орфоепічних норм, якнайширше користовуватися засобами милозвучності, слідкувати за тим, щоб мовлення було логічним і зв'язним.

 

Запитання. Завдання


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)