|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Наголошування слів
Деякі слова мають подвійне наголошування при єдиному лексичному значенні (алфа′віт, алфаві′т; апо′строф, апостро′ф; за′вжди, завжди′). Варто пам'ятати і слова, що однаково пишуться, але різні за звучанням і значенням (омографи): шк о' да (жаль) і шкод а' ( марно); а' тлас (географічний) і атл а' с (тканина); вид а' ння (поліграфічне) і виданн я' ( дівчина на виданні); л і' карський (похідне від лікар) і лік а' рський (похідне від ліки). Іменники на позначення території, утворені за допомогою суфікса - щина, зберігають наголос власної назви або назви мешканців: Кúїв - Кúївщина, Полтáва – Полтáвщина, Сýмщина, Миколáївщина, Одéщина, Донéччина, Вíнниччина, але Галичинá. Чітка системність у наголошуванні є в займенниках: цьогó, тогó, але якщо з’являється прийменник, у багатьох займенників наголос зміщується на основу (до цьóго, до тóго). У словах іншомовного походження наголос переважно нерухомий: діалóг – в діалóгу – діалóзі, адвокáт – адвокáта – адвокáтів. Готуючи наукову доповідь, пам'ятаймо, що: - дзвінкі приголосні в кінці слова або складу не оглушуються (книжка, досвід, рідко, могти, раз); - літера ґ передає звук ґ (обґрунтування, ґрунтовний, Гюґо), натомість літера г - щілинний г (монографія, геній, гіпотеза); - шиплячі звуки вимовляються твердо (навіщо, чому, причина, а не навіщьо, чьому, причіна); - літера щ передає звуки шч: вищий, що (а не висший, шо); - буквосполучення дж, дз передають злиті звуки (заходжу, ґудзик, піджак, кукурудза). Поширеними засобами милозвучності мови є чергування у - в, і – й (у 2009 році..., досягнення у сфері науки, в інституті), натомість в іншомовних словах та в деяких словах переважно книжного походження такого чергування немає: до університету, уклали угоду. Чергування із — зі має певні семантичні відмінності: причинові та просторові відношення передаються частіше сполученням зі + іменник: зі сміху, зі столу, зі сходу; означальні відношення або просторові, спрямовані назовні, передаються сполученням із + іменник: вправи із синтаксису, завдання із стилістики. Вимова запозичених слів наближена до джерела їх походження: звук [і] після іншого голосного обов'язково йотується: інтуїція [інтуйїц'ійа]; буквосполученню іє завжди відповідає звукосполучення [ійе]: клієнт [кл'ійент]. Треба говорити Ганс, Гельмут, Гофман, Йоганн, але Ге ґ ель (Hegel), Гюґо (Hugo), Гете, Кельн. При словотворенні і словозміні в окремих групах приголосних відбувається спрощення: ждн — жн: тиждень — тижня, тижневий; здн — зн: виїздити — виїзний; стн — сн: якість — якісний; стл — сл: щастя — щасливий; скн — сн: тріск — тріснути; зкн — зн: бризкати — бризнути. В окремих словах спрощення відбувається лише в усному мовленні (шістнадцять, шістсот, контрастний) а в словах кістлявий, пестливий, хвастливий, випускний, спрощення у вимові не відбувається й не передається на письмі. Усне наукове мовлення, як і писемне, нормоване і регламентоване, однак норми тут дещо інші. Мовець стежить, щоб мовлення було логічним і зв'язним, вибираючи для вираження думки відповідні слова, невеликі за довжиною речення. Однак усним науковим жанрам (виступам, доповіді, повідомленню, лекції, дискусії, полеміці) часто властиві і незакінчені висловлювання, наявні елементи вагання, сумніву тощо. Наприклад: Дякую за запитання /, шановний Григорію Петровичу!// У дослідженні / враховані основні проблеми, що характеризують Болонський процес //. Так /, організаційно-педагогічна модель університетської освіти/ Миколаївського державного гуманітарного університету / ім. П. Могили передбачає / та зорієнтована на створення умов –м-м-м для навчання студентів в університетах закордоном/, зарахування здобутих кредитів/ та продовження навчання зі студентською групою після повернення.
Ознаками усного наукового мовлення є незворотність, часто непідготовленість, більш яскраво виражена модальність. Враження на слухачів справляє інтонація і мелодика мови дослідника, тому важливо дотримуватися орфоепічних норм, якнайширше користовуватися засобами милозвучності, слідкувати за тим, щоб мовлення було логічним і зв'язним.
Запитання. Завдання Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |