Редагування наукового тексту

Редагування (лат. - впорядкований) - вид фахової діяльності, пов’язаної з підготовкою до випуску у світ творів друку та аудіовізуальної продукції.

Важливим етапом роботи зі створення наукового тексту є редагування: правка – вичитування, скорочення, обробка чи переробка. Складність цього етапу полягає в тому, що довгі дні, тижні, місяці, роки роботи над відповідною темою призводять до запам'ятовування цілих шматків тексту і "блокують зір". Ідеться про те, що, "як тільки мозок ухоплює початкові букви слова чи початкове слово фрази, він відразу ж без допомоги зору, за допомогою асоціативної пам'яті добудовує слово чи фразу, відключаючи водночас на деякий термін зір. Ви начебто дивитися на речення, слова, букви, але не бачите їх" (А.Зосімов, В.Голік).

Редакторська підготовка матеріалів передбачає роботу над фактологічною сутністю; удосконалення змісту (вилучення повторів, малозрозумілих слів); уніфікацію тексту (принцип однакового підходу до скорочень, дат, написання великих і малих літер, абревіатур, бібліографічного опису тощо), правильність написання географічних назв, імен та прізвищ і точність цитат, цифр, дат, одиниць вимірювання.

Дослідники радять не починати правку наукового тексту із виправлення правописних та мовних помилок. Важливо розпочати цю роботу з оцінки актуальності теми, перевірити фактичний матеріал і залишити для розкриття теми тільки якісні факти.

Редакторський аналіз - це розчленування тексту на складові елементи, що виконується в процесі пізнання і практичної діяльності.

Звернути увагу на об'єктивність відбору фактів та їх репрезентативність, що слугує підставою для науково обгрунтованих висновків. Для оцінки повноти і глибини розробки теми доцільно проаналізувати склад смислових аспектів, що відображаються у тексті й після цього зробити мовну правку (виправити граматичні, пунктуаційні та синтаксичні помилки).

Помилка — це порушення норми літературної мови.

Виділяють помилки фактичні (перекручування фактів, прізвищ та імен, одиниць величин та їх числових значень, різних посилань); темпоральні (в тексті нечітко названо час події: наприклад: монографія надрукована нещодавно), технічні (помилки при наборі тексту). Існують також коректорські помилки (помилки уваги та помилки сприйняття тексту), що пов'язані з ослабленням уваги або пам'яті (забуванням мовних правил).

Для корегування наукового тексту використовують коректурні знаки (див. табл. 6.1).

Коректурні знаки (знаки виправлення) – знаки, які використовують для фіксації місця помилок у тексті.

Таблиця 6.1

Поиск по сайту: