Як оцінка дослідницької роботи

Наукова рецензія є вторинним мовленнєвим жанром. Цей жанр виник у ХІХ – на початку ХХ ст. з метою забезпечити оперативне реагування на наукові досягнення.

Наукова рецензія - спеціальний текст-аналіз певного наукового джерела (або джерел), що розрахований на певне коло фахівців.

Наукова рецензія виконує функції інформування, тобто ознайомлення з науковим твором, осмислення та оцінювання певного наукового знання в науковому соціумі. Виділяють також прагматичну та рекламну функції рецензії, якщо необхідно зацікавити аналізованим твором потенційних читачів.

Характерними рисами наукової рецензії є абстрактність, узагальненість, підкреслена логічність (послідовність, зв’язність викладу), точність, оцінність, відсутність емоційно забарвлених слів, стислість.

Автором рецензії, як правило, є фахівець тієї ж галузі або спорідненої, до якої належить і рецензований документ.

У тексті наукової рецензії мають знайти місце такі компоненти: коментар основних положень, узагальнена аргументована оцінка, висновки про значення роботи. Основні тематичні блоки рецензії: автор, уявний адресат, зміст, призначення.

Об'єктом наукової рецензії виступають монографія, навчальний посібник, підручник, студентська наукова робота. Оцінюванню підлягають такі характеристики, як повнота, глибина, всебічність розкриття теми, новизна та актуальність поставлених завдань і проблем, коректність аргументації і системи доказів, достовірність результатів, переконливість висновків. Ця робота є доволі складною, відповідальною і вимагає від рецензента, окрім достатнього вільного часу, високого професіоналізму, сформованості умінь вести уявний діалог з автором твору або читачами.

Орієнтовну технологію рецензування подає Г.Онуфрієнко:

1. Визначимо предмет наукового аналізу (доповідь, реферат, журнальна стаття, навчальний посібник тощо), проаналізуємо заголовок книги..

2. З'ясуємо ступінь актуальності теми дослідження (для певної галузі знань, розв'язання практичних завдань тощо).

3. Проаналізуємо композицію і зміст наукової роботи

4. Визначимо ступінь новизни й оригінальності у розв'язанні певних питань, проблем тощо.

4. Окреслимо теоретичне і практичне значення рецензованої роботи.

5. Схарактеризуємо виявлені недоліки та прорахунки в рецензованій роботі за умови аргументування власних зауважень.

6. Об'єктивно, лаконічно, ясно й чітко подамо загальну оцінку роботи.

7. Сформулюємо висновки з урахуванням виду та жанру рецензованого наукового джерела, його мети і поставлених автором завдань.

8. Перевіримо записаний текст рецензії на узгодженість між змістом і формою та на відповідність чинним мовним/мовленнєвим нормам.

9. Відредагуємо текст рецензії.

Для означення предмета аналізу, актуальності джерела варто скористатися такими висловами: в рецензованій роботі...; важливість рукопису незаперечна; в аналізованій статті, у рукописі книги; робота присвячена актуальній темі..; актуальність книги зумовлена...; звернення до цієї проблеми є актуальним.

Короткий зміст наукового джерела можна схарактеризувати з допомогою таких мовних кліше: дослідження складається зі вступу,... розділів, висновків,... додатків; на початку дослідження (статті, монографії) автор указує на...;

Позитивна оцінканаукової роботи виражається такими мовними засобами:

д ослідження відомого методиста – одна з перспективних спроб осмислення…;

безумовно, достоїнством роботи є;

праця відзначається багатим фактичним матеріалом,...нестандартним підходом до аналізу порушених проблем;

теоретичні положення ілюструються різноманітним літературним матеріалом;

думка про... формулюється автором чітко (ясно, доказово, впевнено);

заслугою дослідника є...; виразною особливістю рукопису є відхід автора від сухого академізму;

достатньо обґрунтовано, з урахуванням численних наукових джерел та рефлексії власного досвіду викладацької діяльності подано концепцію;

аналіз книги в цілому засвідчує: автор виявив глибокі знання фахової літератури, творчий підхід;

автор справедливо (слушно) зазначає,.. аргументовано обґрунтовує,.. чітко визначає, детально аналізує, ретельно розглядає, уважно простежує, доказово критикує..;

ідея автора... досить продуктивна (плідна, оригінальна, новаторська)..;

аргументовано й переконливо розкривається змістове наповнення зокрема таких ключових понять, як.

Негативна оцінка наукового продукту може бути висловлена так: автору не вдалося показати, що…; автор залишає без відповіді такі питання, як...; викликає сумнів теза автора про те, що...;серед недоліків дослідження – надмірна (невиправдана) категоричність висновків автора.

У висновках можуть бути використані такі кліше: о тже, аналізована робота має важливе значення для...; висновки автора доказові; заслугою автора варто вважати новий підхід до вирішення...; науково-методичний посібник є оригінальним за своїм задумом, глибоким за повнотою висвітлення.

Призначення наукового джерела можуть супроводжувати такі мовні кліше: Книга може бути корисною для учнів філологічних класів середньої школи, слухачів Малої академії наук;

стане добрим помічником студентам, магістрантам вищих педагогічних навчальних закладів, викладачам вищої школи, вчителям-словесникам;

рецензована монографія надасть конкретну допомогу викладачам, студентам вищих педагогічних навчальних закладів, учителям й учням гімназій;

рецензований рукопис навчального посібника пропонується до друку і використання в навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів.

Наукова рецензія зазвичай характеризується виявом особистісного начала, що призводить до використання різних мовних одиниць, за допомогою яких рецензент виявляє себе як мовна особистість. О.Баженова, М.Котюрова виділяють такі різновиди оцінних мовних засобів рецензій: аксіологічний (містять такі словосполуки, як високий рівень, гарний зразок, блискуча ідея); ментальний (емоційно-інтелектуального характеру: раціональний підхід, тонкий аналіз, сильне враження; психолого-інтелектуального характеру: важливий внесок, серйозна спроба), прагматичний (академічна праця, сучасна постановка).

Р. Зорівчак у рецензії на книгу Андрія Содомори «Студії одного вірша» використовує такі авторські мовні кліше:

Вагомість цієї книжки для українського перекладознавства значна. У ній автор ділиться своїм багаторічним досвідом дослідження та перекладання лірики Горація…

Детально досліджуючи різномовні переклади окремих шедеврів світової літератури, автор пропонує і власні варіанти…

Прикметне те, що жанр книжки визначити нелегко. Це не класична есеїстики, а спроба дружньої розмови з читачем… Книжка виховує уважного читача, автор живо ділиться з ним своїм баченням і своїм міркуванням щодо багатьох перекладознавчих проблем, намагаючись навчити його відчувати Слово, робити власні висновки…Автор акцентує на необхідності дуже прискіпливо досліджувати текст.

Студіюючи книжку А. О. Содомори, натрапляємо на дуже цікаві, завжди аргументовані твердження, як ось…

На тлі сучасної затермінологізованої літератури книжка голубить душу кожного словолюба надзвичайно гарною формою викладу, прозорою і зрозумілою мовою, намаганням про найскладніше сказати найпростішим способом.

Науковий відгук – це різновид наукової рецензії. Такий відгук складає на підставі вивчення дисертації та праць здобувача, опублікованих за темою дисертації, офіційний опонент.

Офіційний опонент - особа, призначена вченою радою по захисту дисертацій для рецензування дисертації й автореферату дисертації та виступу з науковим відгуком на захисті дисертації.

Цей науковий жанр характеризується більшою стандартизованістю, чітким дотриманням визначених державною атестаційною комісією вимог. Обсяг відгуку від 2–3 до 5–7 сторінок (для кандидатських і докторських дисертацій).

У відгуку мають знайти місце відповіді на такі питання:

– актуальність обраної теми з урахуванням її тісного зв’язку із державними чи галузевими науковими програмами, пріоритетними напрямками розвитку науки й техніки;

– ступінь обґрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій, сформульованих у дисертації;

– ключові проблеми дослідження;

– значення рецензованого дослідження для науки і практики;

– достовірність основних результатів, новизна, повнота їх викладу в наукових фахових виданнях;

– можливі конкретні шляхи використання результатів дослідження;

– дотримання вимог щодо мовного оформлення дисертації;

– відповідність змісту дисертації спеціальності, за якою вона подана до захисту);

– ідентичність змісту автореферату й основних положень дисертації.

У відгуку на кандидатську дисертацію важливо вказати, що ця праця є завершеною, в ній отримані нові науково обґрунтовані результати, які в сукупності вирішують конкретну наукову задачу, або в якій отримані нові науково обґрунтовані теоретичні і (чи) експериментальні результати, що в сукупності є суттєвими для розвитку конкретного напрямку певної галузі науки.

У відгуку на докторську дисертацію необхідно повно й аргументовано довести, які конкретно нові науково обгрунтовані результати в певній галузі науки отримані, що ці результати в сукупності вирішують важливу наукову проблему; які отримані нові науково обґрунтовані розробки в певній галузі науки, що забезпечують розв’язання значної прикладної проблеми; які отримані нові науково обґрунтовані теоретичні і (чи) експериментальні результати, що в сукупності є значним досягненням для розвитку конкретного напрямку певної галузі науки.

Головний критерій відгуку – критичний підхід до наукового продукту. Від ретельності експертизи, аргументованості і повноти висновків опонента значною мірою залежить оцінка дисертації спеціалізованою вченою радою, об’єктивність рішення щодо присудження наукового ступеня.

У науковому відгуку можуть бути використані такі мовні кліше для:

- позначення предмету аналізу й актуальності теми: в рецензованій роботі...; робота присвячена актуальній темі..; актуальність теми зумовлена...; цілком очевидно, що;

- характеристики викладу змісту: дослідження складається зі вступу,... розділів, висновків,... додатків;

- позитивного оцінюваннянаукової роботи: достоїнством роботи є; робота цінна тим, що в ній представлені різні підходи до; думка про... формулюється автором чітко (ясно, доказово, впевнено); автор виявив уміння аналізувати, систематизувати, узагальнити матеріал....; робота вирізняється... значним фактичним матеріалом,... оригінальним підходом до аналізу та вирішення поставлених завдань,... високою інформативністю; автор справедливо (слушно) зазначає,.. аргументує,.. чітко визначає, детально аналізує, ретельно розглядає, уважно простежує, доказово критикує...;

- дискусійних питань наукової роботи:

дослідження не позбавлене певних дискусійних моментів;

Занадто категоричними, на наш погляд, виглядають твердження автора про те, що…

Варто відзначити певні дискусійні моменти...

Деякі положення автора залишаються бездоказовими, зокрема й такі...

У роботі відчутно не вистачає ілюстративного та фактичного матеріалу, тому висновки автора здаються дещо некоректними

На підтвердження цієї тези автор наводить кілька аргументів (прикладів, даних), які не завжди переконливі...

Наприклад:

- наукова робота значно виграла б, якби автор у вступі, формулюючи актуальність проблеми, чітко окреслив термінологічне коло, яким оперує в дисертації; пояснив, чому, з якою метою необхідно здійснювати формування інтелектуальних умінь старшокласників саме у процесі навчання предметів мовно-літературного циклу; деякий текстовий матеріал у вступній частині автореферату перегукується з текстовою частиною інших авторефератів з теорії навчання, що певною мірою знижує загальну позитивну оцінку дисертації;

- об'єкт дослідження сформульовано як процес навчання предметів мовно-літературного циклу, що дещо дисонує з предметом дослідження, водночас у ключових словах дисертації поняття «предмети мовно-літературного циклу» не вказано;

- методологічну основу дослідження варто було збагатити положеннями про пріоритетну роль рідної мови в інтелектуальному і духовному розвитку особистості, положенням гуманістичної філософії освіти, а теоретичну основу - посиланнями на праці методистів-філологів, про які автор пише в розділах дисертації;

- понятійно-категоріальний апарат дисертації бажано було б увиразнити характеристикою понять «інтелектуальні здібності», «інтелектуальне мислення», «інтелектуальна пам'ять», «інтелектуальна компетентність, що посилило б мотиваційно-цільовий та емоційно-ціннісний компоненти запропонованої моделі, а також показати, як, якою мірою інтелектуальні уміння корелюють з мовною, лінгвістичною, літературною, комунікативною, лінгвокультурознавчою, дослідницькою компетенціями;

- в авторефераті важливо було б більш детально виписати програму й етапи дослідно-експериментальної роботи, посилити аналітичність характеру якісного і кількісного результатів формувального експерименту, що стосувався перевірки визначених автором дидактичних умов формування інтелектуальних умінь старшокласників, зокрема такої умови, як інтегрований підхід до навчання предметів мовно-літературного циклу, а також більш чітко з'ясувати кількісні та якісні зміни у рівнях сформованості інтелектуальних умінь старшокласників; у дисертації цей матеріал подано більш коректно.

- висновків до роботи:

Отже, аналізована робота має важливе значення для...;

Робота заслуговує високої (позитивної) оцінки...;

Висновки автора доказові, випливають з аналізу значного фактичного матеріалу; дослідження, без сумніву, поглиблює..;

Вказані зауваження, звичайно, знижують якість дисертації, але не є принциповими і не впливають на загальну позитивну оцінку теоретико-експериментального дослідження.

.

На курсове, дипломне, магістерське дослідження науковий керівник подає відгук, що містить також й елементи рецензії.

Науковий керівник - особа, призначена наказом ректора вищого навчального закладу або керівника наукової установи керівником студента чи аспіранта при підготовці дипломної, магістерської роботи чи кандидатської дисертації.

Науковий керівник формує у своїх вихованців уміння та навички проектування, підготовки, оформлення та презентації результатів наукового дослідження: надає допомогу під час вибору теми дослідження, доборі літератури, методології та методів дослідження та ін.; аналізує зміст роботи та її результати; контролює хід виконання дослідження.

У заголовку такого документа вказують основні вихідні дані: зазначається курс навчання студента, назва факультету і навчального закладу, прізвище, ім'я та по батькові виконавця роботи, назва роботи.

У документі повинні знайти відображення такi елементи:

– зв'язок теми з актуальними проблемами сьогодення науки,

– теоретичне i практичне значення розробки теми,

– композицiйна структура роботи,

– творче використання наукової i методичної лiтератури,

– якiсна i кiлькiсна характеристика зiбраного матерiалу,

– ступiнь самостiйностi студента у виконанні роботи,

– характеристика висновкiв i узагальнень,

– повнота списку використаної лiтератури i культура цитування,

– стан грамотностi та якiсть оформлення,

– позитивнi якостi та недолiки роботи.

Науковий керівник дипломної / магістерської роботи оцінює вміння студента організовувати свою роботу, логічно мислити, працювати з науковою літературою, проводити теоретичні та експериментальні дослідження, робити висновки з отриманих результатів.

Науковому керівнику здобувача кандидатського ступеня і науковому консультанту здобувача докторського ступеня не бажано аналізувати, власне, саму дисертацію. Це завдання опонентів. Вихователь наукової молоді характеризує рівень розвитку дослідницьких умінь і навичок, ступінь самостійності, організованості та відповідальності дослідника.

Мовні кліше відгуку наукового керівника:

Аспірант ПІБ вступив в аспірантуру державного університету (НАЗВА) у 2007 році після закінчення названого университету за спеціальністю "НАЗВА" з відзнакою.

Під час навчання в аспірантурі ПІБ зарекомендував себе грамотним, високоерудованим фахівцем у галузі … Відзначимо, що робота з дисертаційної тематики була розпочата ним ще на 3 курсі навчання у статусі члена проблемної студентської наукової групи НАЗВА.

Робота над дипломною роботою слугувала основою для подальших наукових досліджень.

Під час навчання в аспірантурі ПІБ продемонстрував здатність самостійно виконувати теоретичні дослідження, експериментальну роботу…

Поряд з дослідницькою роботою під час навчання в аспірантурі ПІБ успішно здійснював активну викладацьку діяльність.

Аспірант ПІБ є сформованим науковим працівником і гідний наукового ступеня кандидата наук.

Цей жанр указує мовну особистість наукового керівника, тому можуть уживатися і такі мовні звороти:

Наша пропозиція щодо такої теми магістерського дослідження зумовлювалася потребою зактуалізувати увагу до мовної культури молодих учених. Скажімо, у США та інших західних країнах для них постійно видають посібники зі стилістичної майстерності. Причому, як загальні, так і спеціалізовані — для біологів, медиків, фізиків, гуманітаріїв, юристів, аспірантів, студентів тощо. Натомість наш ужинок на цьому полі мізерний. Досвід майстрів академічної прози має допомогти сформувати мовну культуру молодих учених.

Відзначимо креативність підходу авторки до аналізу ключових понять дослідження, міркування щодо мовної майстерності науковця. Дійсно, про автора наукового продукту ми судимо не лише за тим, що він пише, а й як він пише.

Отже, поряд із суворим дотриманням вимог наукова рецензія і науковий відгук завжди позначені особистісними рисами, цінностями автора, його вмінням здійснювати фахову оцінку дослідження, коректно зауважувати, вести науковий діалог з уявним читачем, полемізувати, припускати, пропонувати.

Отже, невід'ємною складовою апробації наукового дослідження є наукова стаття. Цеодин із видів наукових публікацій, де описують кінцеві або проміжні результати проведеного дослідження, обґрунтовують способи їх отримання, накреслюють перспективи наступних напрацювань. Наукові статті виконують дослідницьку, оцінну, презентаційну, комунікативну функції. Характерними ознаками статті вважають логічність, ясність, стислість, точність наукової термінології, вірогідність вихідної інформації, критичність у відборі фактів, доказовість змісту, закінченість, наявність міркувань і посилань.

Наукова рецензія і науковий відгук виконують функції інформування, осмислення та оцінюванняпевного наукового знання в науковому соціумі. Наукова рецензія – це спеціальний текст-аналіз наукового джерела (або джерел), що розрахований на певне коло фахівців. Характерними рисами наукової рецензії є коментар основних положень, узагальнена аргументована оцінка, висновки про значення роботи, основними ознаками - підкреслена логічність, точність, відсутність емоційно забарвлених слів. Об'єктом для створення цього документу виступають монографія, навчальний посібник, підручник, студентська наукова робота.

Науковий відгук – це різновид наукової рецензії, стисла форма письмової оцінки наукової роботи (курсової, бакалаврської, магістерської кваліфікаційних робіт, кандидатської чи докторської дисертації): актуальності обраної теми; ступеня обґрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій; новизни, достовірності, практичного значення отриманих результатів, повноти їх викладу у фахових виданнях; відповідності змісту дисертації спеціальності, ідентичності змісту автореферату й основних положень дисертації. Особливість наукового відгуку полягає у підтвердженні завершеності виконаної роботи, зосередженні уваги на найважливіших моментах, вияві позитивних якостей дослідження та його недоліків.

Запитання. Завдання

Поиск по сайту: