Підготуйте свій виступ до участі у «круглому столі»

Слово – свідок історії, свідок Часу. У Слові починається і завершується життя твого народу, твого безконечного родоводу, в ньому ж починається і завершується духовне життя Людини. Ось чому нас заворожує давня пісня, давній текст. У них перехрещується пам’ять всіх сущих до тебе. Слова випромінюють енергію, як світло. Людина протистоїть Часові саме в Слові. Власне Слово і є Пам’ять (П.Мовчан).

Слово вчить і кличе, коле і пестить, підносить і очищає… Ми виСЛОВлюємо спонуку і згоду, радість і горе, захоплення красою, надію в молитві. Ми всі діти слова від колискової пісні, від зародку цивілізації. У слові ми виявляємо себе, своє особисте “я”. Енергія атома, мирного чи злого, кориться йому, бо перед ним – слабка. Слово лихе чи привітне, криве чи ласкаве, гостре чи улесливе, чорне чи красне, чесне чи нещире – є кодексом поведінки.

Слово – візитна картка: віку, професії, соціального стану, країни і громадянства. Слово гуртує людей у народ і будує державу. Нарешті слово охороняє культурну цілісність та інформаційний суверенітет нації. Слово – одне з наймогутніших комунікативних знарядь людини. Безсиле само по собі, воно стає могутнім і важливим, якщо сказане вміло, щиро і вчасно (В.Радчук).

2. На засіданні круглого столу мовознавці провідних вищих навчальних закладів обговорюють проблему «Літературна мова у просторі національної культури». Вас теж запросили взяти участь. Продовжіть дискусію. Які питання української літературної мови в культурному житті народу є, на ваш погляд, найболючіші?

Лариса Іванівна Шевченко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри історії української мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

- Йдеться про літературну мову як критерій, що ідентифікує українців як націю, еволюційно та цивілізаційно сформовану етнічну і духовну цілісність серед народів світу. Сьогодні ми маємо започаткувати цикл проблемних зустрічей, присвячених статусу, нормі, функціям мови, вербалізації нашої культурної свідомості та присутності в духовному просторі України літературної мови…

Світлана Яківна Єрмоленко, доктор філологічних наук, професор, завідувач завідувач відділу стилістики і культури мови Інституту української мови НАН України.

- Сьогодні відбувається не тільки демократизація суспільства, а й демократизація літературної мови. Мабуть, коли ми говоримо про культивовані норми, про культуру мови, маємо говорити й про поняття моди. Окрема проблема – це культивування норми літературноїі вироблення термінологічних стандартів у певній галузі…

Лариса Максимівна Паламар, доктор педагогічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

-Якби ми того не хотіли, у зв'язку з глобалізацією є тенденція до поширення одиниць розмовної мови…

Флорій Сергійович Бацевич, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри загального мовознавства Львівського національного університету імені І.Я.Франка.

- Говорячи про літературну мову, про зміни, які відбуваються в ній, мабуть, треба говорити і про зрушення і в граматиці української мови, яка дуже активно переймає аналітизм…

О.Тараненко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри загального та українського мовознавства Київського національного лінгвістичного університету.

- Якщо українці не будуть культивувати національну мову, то українська мова й далі буде розчинятится в могутньому океані російської мови…

Л.Мацько, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри стилістики української мови Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.

- У суспільстві інтерес до української мови зростає…Поширюймо нашу мову територіально в усіх регіонах України, в усі прошарки суспільства, види ЗМІ, в усі життєві ситуації…

Л.Шевченко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри історії української мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

- Поки нам болить українське слово, поки ми дискутуємо, шукаючи найбільш раціонального і фахово виваженого розв'язання питань буття літературної мови в сучасному світі – живе наша мова, живе в нашому слові український народ, і має перспективу національна філологія.

3. Випишіть із виступу мовно-етикетні формули і прокоментуйте доречність їх уживання:

Вельмишановна Олександро Антонівно! Колектив Української академії друкарства вітає Вас із славним ювілеєм і бажає Вам – авторитетному вченому, чудовому викладачеві, непересічній особистості – активного наукового життя, сповненого нових звершень і перемог.
Ми пишаємось тим, що значний відтинок часу Ви не шкодували нам свого досвіду і зміцнювали своєю присутністю науковий авторитет нашої академії. Ваші блискучі лекції, Ваші творчі поради, Ваші оригінальні праці органічною складовою увійшли у науково-педагогічний здобуток кафедри видавничої справи і редагування і назавжди залишилися у пам’яті студентів, магістрів, аспірантів, що відчули розкіш спілкування з Вами.

Переконані, що заслужено обдаровані глибинним талантом і невичерпною працездатністю, Ви, Олександро Антонівно, зробите ще дуже і дуже багато: виховаєте нові покоління українських інтелігентів – працівників запотребованої нині сфери масової комунікації, напишите нові книги, наставите на шлях науки та освіти багатьох своїх здібних учнів.

Хай усі Ваші плани та бажання здійсняються, хай оточує Вас любов, повага та розуміння ближніх, хай роки Ваші тривають довго і будуть легкими! З роси та води Вам! Богдан Дурняк

Поиск по сайту: