АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Формулювання назви статті

Читайте также:
  1. Виявлення і формулювання проблеми
  2. Власні назви із закінченням –а, -у
  3. Загальнонаукова, міжгалузева й вузькогалузева термінологія. Професіоналізми й номенклатурні назви
  4. Основні статті цивільного та кримінального кодексу України з питань моральної шкоди.
  5. Побудова і зміст балансу: актив і пасив, розділи балансу, статті балансу
  6. Прочитайте та запишіть імена римських юристів і назви їхніх творів.
  7. Руханка (виконати рухливі вправи і вивчити назви частин тіла людини)
  8. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті
  9. Типові формулювання практичних цілей уроку
  10. Українсько-московський договір /Березневі статті/ 1654 року –історико-юридична та історична оцінка.
  11. ФОРМУЛЮВАННЯ ГІПОТЕЗ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Так уживають Так радимо
Інтерактивні форми та методи в процесі формування культури педагогічного менеджменту викладача непедагогічного профілю Спроба прогностичного аналізу основних тенденцій розвитку вищої освіти України на рубежі століть:   Інтерактивні форми і методи формування культури педагогічного менеджменту Тенденції розвитку вищої освіти України на межі століть: спроба прогностичного аналізу  

 

Мета вступу наукової статті – показати, що дослідження є розвитком, продовженням або спростуванням визнаних положень, полемікою з іншими напрямами або окремими науковцями. У вступі визначають постановку проблеми та її актуальність, аналізують останні дослідження і публікації, в яких започатковано розв'язання означеної проблеми, окреслюють питання, яким присвячується стаття.

Для обґрунтування вибору теми та її актуальності використовують такі мовні засоби: проблема...має першорядне, наукове, теоретичне, практичне значення; проблема актуальна, цікава, доцільна, не втратила свого значення, актуальності тощо.

Висвітлення актуальності не має бути багатослівним, головне - показати суть проблемної ситуації, що потребує вивчення.

Аналіз останнiх праць, у яких розглянуто актуальне питання, важливий для розумiння предмета дослiдження. В огляді літератури подають наукові джерела, що висвітлюють історію розвитку проблеми: теоретичні роботи, які повною мірою чи частково розкривають проблему, виокремлюють потребу у власному дослідженні.

Мовні засоби цього складника такі: з указаної, названої, цієї проблеми існує...; наявна значна кількість..., недостатня кількість публікацій, робіт, досліджень. Проблемі...присвячена значна кількість публікацій. Останнім часом цій проблемі надавалася значна увага у таких працях, як.... Висвітлення проблеми знайшло відображення у монографіях, низці статей, дисертаціях....

Формулювання цiлей статтi уможливлює конкретизацію постановку завдань.

Наприклад: Хоча останнім часом учені-лінгвісти, психологи, лінгводидакти спрямовували свої зусилля на оновлення й пошук шляхів формування культури мовлення учнів середньої загальноосвітньої школи, однак лінгводидактичний аспект удосконалення культури мовлення майбутніх учителів-словесників, які перебувають у білінгвальних умовах, ще чекає свого вивчення і удосконалення.

В останнє десятиріччя з'явилися дисертаційні роботи (Л.Барановська, О.Бугайчук, А.Войцещук, Ю.Гулей, Ж.Горіна, Т.Мельник, Т.Окуневич та ін.), присвячені проблемі навчання мови з урахуванням інтерференції рідної мови на процес засвоєння другої, робіт з удосконалення культури українського мовлення майбутніх учителів-словесників, які знаходяться у двомовному середовищі, обмаль. Відзначимо лише дослідження Т.Окуневич, присвячене проблемі культури мовлення майбутнього учителя-словесника в умовах українсько-російської двомовності.

У пропонованій статті ми поставили за мету визначити найголовніші лінгводидактичні умови культуромовного підходу до підготовки майбутнього вчителя-філолога в білінгвальному середовищі (М.Пентилюк).

Для передаваннямотивації актуальності теми і важливості дослідженнявикористовують такі мовні кліше: серед проблем, пов’язаних із...; Уважного ставлення дослідників останнім часом вимагає питання...; заслуговує на особливу увагу...; … давно є на часі..;... фрагментарно висвітлювалася в...; не була об'єктом спеціального вивчення...

Мету і завдання статті допомагають сформулювати такі мовні засоби: окреслимо…, з'ясуємо…; мета статті - дослідити..., простежити,... визначити.., підсумувати... здійснити опис,... узагальнити...,... вивчити..,... систематизувати...,... схарактеризувати...,... експериментально перевірити...тощо.

Основна частина наукової статті займає дві третини обсягу тексту. Усі міркування викладаємо так, щоб читач зрозумів суть запропонованих ідей. Використовуючи маловідомі терміни, обов'язко слід подати їх тлумачення. Факти, явища мають бути певним чином представлені, класифiковані, згруповані, описані й супроводжуватися відповідним коментарем.

Використання статистичних даних варто зробити максимально наочним, для цього потрібно не лише перерахувати джерела цих даних, а й подати відповідні пояснення (див. табл. 4.2).

Таблиця 4.2

Подання статистичних даних у науковій статті

Неповний опис дослідної роботи у науковій статті Повний опис дослідної роботи у науковій статті
Результати цілеспрямованої роботи з формування складових професійної компетентності в цілому оцінювалися на завершальному етапі. У кількісному вимірі наслідки роботи подані в таблиці 6.9. Характер відмінностей між результатами у студентів експериментальних груп свідчить про поступовість, дотримання оптимального темпу процесу формування утворення. Як видно з табл. 6.9, у бакалаврів ЕГ зросли показники мовно-мотиваційної готовності: на високому рівні виявилося 9,3% (було – 2,6%), у той час, як у КГ – 4,7% (було - 1,9%), що свідчить про ефективність форм і методів роботи на цьому етапі.

 

Для розгляду історії та сучасного стану розроблення питання в науковій літературі дослідники культури наукової мови пропонують використовувати такі мовні звороти: Прийнято вважати, що...; Загальновідомо, що...; Існуючі підходи щодо цього питання можна класифікувати так..; Цих поглядів дотримується (дотримуються)...

Виклад суті дослідженняу статті містить такі мовні кліше: Є підстави вважати...; Умови та хід експерименту дозволяють висунути гіпотезу...; Перевіримо запропоноване припущення...; Матеріали обстеження дозволяють згрупувати (узагальнити, уточнити, конкретизувати)...

До лексико–граматичних засобів упевненості належать такі мовні звороти, як: безумовно, що...; є очевидним, що...; немає сумнівів щодо (чого?)...; ці факти переконують у (чому?)...; результати дослідження підтверджують справедливість (чого?)...

Критичні зауваження у статті допомагають виразити такі мовні кліше: не можна погодитися; навряд чи можна погодитися; є розбіжності в поглядах на...; автор припускається неточностей...; дискусійним питання (про що?)...

Готуючи висновки, перевіряємо узгодженість між назвою, метою, завданнями вступу. Водночас стежимо, щоб висновки не повторювали вступ. Саме висновки визначають, чи повноцінним був діалог автора статті з читачем, чи досягнута мета теоретичної або експериментальної розвідки. У висновках указують, що в результатi наукового дослiдження і виконання завдань зiбрано відповідний матерiал, пояснюють наукове і практичне значення роботи.

Наприклад: Таким чином, використання вчителем на уроці літератури у 5−8 класах різних типів історичних джерел допомагає зрозуміти зміст прочитаного, розкрити історичну основи сюжету твору, формує вдумливого і творчого реципієнта, а отже сприяє розумінню стилю письменника, є пропедевтичним етапом до сприйняття учнями в старших класах стилістичного аналізу художнього твору та самостійного дослідження художнього тексту (В.Сова).

Доцільно також подати чітке бачення перспектив наступних досліджень з відповідної проблеми.

Наприклад: Існує потреба в подальшому системному, комплексному вивченні засобів лінгвістичного механізму реалізації категорії комічного в прозових та поетичних текстах для дітей, у тому числі шляхом зіставного аналізу мовних засобів у творах різних авторів (М.Кудряшова).

 

Наступним етапом є самоконтроль виконаної роботи, який слід проводити на змістовому, логічному, мовностилістичному рівнях. Зокрема, потрібно з'ясувати, чи назва статті відображає основну ідею змісту, чи не є вона громіздкою (понад 10 слів); чи логічно вмотивована структура. Мова тексту має відзначатися точністю, ясністю, лаконічністю викладу. Спеціальні терміни необхідно вживати в їх точному значенні. Структура речень повинна бути прозрою, не громіздкою, що заважає сприйняттю матеріалу. Недоцільними є використання конструкцій розмовного стилю, виклад матеріалу від першої особи однини, вільне скорочення. Грамотний виклад роботи ґрунтується не тільки на нормах слововживання, орфографії, стилістики, а й пунктуації. Доцільно уважно переглянути розділові знаки при дієприслівникових зворотах, вставних словах, однорідних членах речення, у складних реченнях.

Огляд наукових статей підтверджує: наукова мова перебуває, на жаль, у критичному стані. Серед найпоширеніших мовних огріхів дослідники називають уживання термінів без урахування їх значення, засмічення української наукової мови іншомовними словами, сплутування значень слів, близьких за вимовою і написанням, порушення граматичних правил; схематизм, бездоказовість висунутих положень тощо.

 

Мовні огріхи – це відхилення від лексичної і синтаксичної поєднаності слів, словосполучень, самостійних речень.

 

Типовими мовними огріхами у наукових статтях є, зокрема, такі: некоректне називання автора наукової праці "він" чи вона; суржик - опреділити (правильно – визначити), примінити (застосувати), вияснити (з'ясувати), не дивлячись на (незважаючи на), приведений на рисунку (показаний на рисунку); мовленнєва надмірність (багатослів’я) і мовленнєва недостатність (пропущені слова, потрібні для точного вираження думки).

Серед типових мовних огріхів, виявлених у текстах наукових статей, – кальки. Наприклад, слово слідуючий – це калька російського слова "следующий", тому потрібно вживати слово наступний (наступний день). Перед переліком або поясненням, розкриттям змісту чогось замість слова наступний слід уживати такий. Наприклад: Об’єктами дослідження були обрані такі.

Дослідники не радять без потреби використовувати кальку необхідний та похідні необхідність, необхідно. Цевідповідники до російських слів «необходимость», «необходимый», «необходимо». Варто ширше послугуватися українськими словом потрібний.

Використання слів «положення» і «стан» у наукових текстах теж дискусійне. Коли йдеться про становище, стан, обставини, то вживання зрусифікованого слова положення не є нормативним, слід говорити: стан справ.

Готуючи наукову статтю через певний час ще раз варто перечитати, поміркувати над структурою і змістовим наповненням. "Свіже" бачення проблеми дасть можливість удосконалити вступ, основну частину чи висновки, а в цілому сприяє розвитку індивідуального стилю дослідника.

Отже, стаття завершена. І все ж таки не варто поспішати та віддавати її до друку. Є такий термін "вилежана стаття". Бажано відкласти роздруківку на день, кілька днів чи місяць (кожний вирішує індивідуально). Через певний час ще раз варто перечитати роботу, поміркувати над структурою і змістовим наповненням.

Російський учений О.Новіков слушно зауважує щодо статті як живого організму, котрий живе власним життям. "Свіже" бачення проблеми дасть можливість удосконалити вступ, основну частину чи висновки, «відсіяти» зайві слова, повтори, спростити довгі фрази, а, можливо, навіть переструктурувати матеріал, акцентувати увагу на іншій ідеї.

Запитання. Завдання


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)