Прочитайте тексти. Перед вами мовні портрети вчених. Виділіть особливості індивідуального стилю відомих науковців

4.1. Прикладом наполегливості й працьовитості, високої вимогливості до себе, сумлінності й відповідальності, непогамовної жадоби знань, безперервного творчого пошуку і важкої, виснажливої праці є Любов Іванівна Мацько для своїх учнів і колег. Педагог за покликанням, одержима любов'ю до України й рідної мови, вона впродовж кількох десятиліть учить молодь шанувати рідний край, берегти й розвивати українську мову, культуру.

Про кафедру, очолювану Любов’ю Іванівною, мабуть, слід сказати окремо. Це невеликий, але дружний колектив, у якому панують доброзичливість, толерантність, творча атмосфера, дух здорових наукових змагань. Його енергетичним центром є Любов Іванівна.

Її наукова школа відома не тільки в Україні, а й за кордоном. Як творча особистість, вона непідвладна автоматизму життя, не дає засмоктати себе дріб'язковості й метушні

(З журналу "Українська мова і література в школі", 2004.-№2).

4.2. Гурток із мови на філологічному факультеті Київського державного університету ім. Тараса Шевченка вів І.К.Кучеренко, який вражав своєю логікою і творчим підходом до викладання. Свої знання і любов до мови він передав студентам, серед яких була і Світлана Єрмоленко (тепер відомий мовознавець).

Спецкурс "Теорія і практика перекладу" прищепив смак Світлані Єрмоленко до мови, відчуття слова і "спровокував" дипломну роботу "Переклади українською мовою балад А.Міцкевича". Науковим керівником дипломної роботи був В.В.Коптілов, а кандидатської дисертації - Зиновія Тарасівна Франко. На питання, що вона взяла від своїх учителів, Світлана Яківна відповідає: від І.К.Кучеренка – його чітку логіку, від В.В.Коптілова – тонке, загострене відчуття поетичного, зокрема перекладного, слова, від З.Т.Франко – відкритість до людей, толерантність.

Сьогодні Світлана Яківна – сама талановитий учитель, підготувала 35 кандидатів та 3 докторів філологічних наук. Наталія Мех говорить про свого Вчителя так: "Прогресивна, динамічна, толерантна та чуйна, Світлана Яківна є одним із тих дороговказів, які відкривають новим поколінням істинний сенс наукової творчості"

(А.Пономаренко "Не міряйте безмірного безкраїм").

4.3. Учні Івана Зязюна завжди відзначають його блискучі лекції. Кожна лекція завжди авторська, завжди єдина, неповторна, завжди мистецький твір. Її мета - не нав'язувати студентам систему якихось знань, а разом з кожним із них заглибитися в таємниці надзвичайно цікавої і оригінальної науки про почуттєвий світ людини і його вияв у процесі сприймання реальної дійсності, творів мистецтва та інших витворів людського розуму і людських рук, у процесі творчої самореалізації людини.

Показниками лекторської майстерності педагога важливо визнати науковість та інформативність викладу; доказовість, аргументованість, доступність, послідовність викладених питань, чітку орієнтацію на проблему. Жива думка, живе слово, звернене до потреб сьогодення із синтезом минулого і проекцією у майбутнє - усе це допомагає створити т. зв. ауру міжособистісного спілкування

(Л.Мацько Л., Семеног О. «Слово вченого».)

4.4. Коли виникла перша можливість на початку 90-х років більш інтенсивного дослідження культури мови, О. А. Сербенська зініціювала видання першого в Україні навчального посібника “Антисуржик”. У середині 90-х років за її ініціативи й активної участі виходить “Словник-довідник з культури української мови”, який витримав уже три видання.

Найбільший резонанс у суспільстві мають праці О. А. Сербенської, в яких вона дає практичні рекомендації найширшому колу читачів з культури української мови... Лексикографічні праці О. А. Сербенської високо оцінені й давно стали частиною загальноукраїнського культурного надбання.

Олександра Антонівна Сербенська зараз перебуває на пікові своїх творчих можливостей, коли чималий досвід, глибокі знання поєднуються з активністю втілення численних творчих задумів. Тому можемо сподіватися від неї нових ґрунтовних праць з культури української мови, адже дослідниця керується принциповими засадами, що визначають важливість мови в житті людини, в житті суспільства: “Мова – найважливіша частина нашої особистості, нашої поведінки, нашої думки, вона тіло цієї думки, визначає ступінь нашої свідомості, є своєрідним її мірилом. Мова якнайтісніше пов’язана з духовним світом, сферою почуттєвого, з “розумом серця” – і усвідомлення того, що таке мова, як і за якими законами вона живе, що зберігає, а що руйнує її організм, яка її роль у житті людини і народу, виробляє здатність не піддаватися впливам середовища, якщо воно затягує”. Саме таке усвідомлення того, за якими законами живе мова, як зміцнювати, а не руйнувати її організм, здатність не піддаватися впливам не дуже нині, на жаль, досконалого в Україні мовного середовища формує своїми працями відома дослідниця. Саме така повсякденна важка праця “для суспільного добра” найпотрібніша сьогодні нашому народові

(А. Капелюшний).

4.5. Яким є і яким має бути науковець? Це питання залишається доволі складним і дискусійним. У динамічному сьогоденні, насиченому нанотехнологіями майбутнього, зростає вага фундаментальної підготовки, постійної копіткої розумової праці, здатності до критичного осмислення і творчого застосування певних концепцій, норм і методів пізнання, прагнення до саморозвитку тощо. Однак відповідь буде неповною, якщо не відповісти й на інше запитання: яким є і яким має бути наставник молодого покоління вчених. Дійсно, на формування названих вище якостей дослідників значною мірою впливають особистісні і професійні риси наукового керівника, його методологічна культура, гуманістичний стиль наукового мислення, оперативне реагування на виклики і вимоги часу, суспільства, галузі, уміння прилучити молодих пошуковців до спільних наукових пошуків.

Досить оригінально і влучно на поставлене запитання відповідає академік АМН України, член-кореспондент НАН України Дмитро Зербіно: «це поет-дослідник, котрий шукає думки, образи, вивчає події, психологію народу, природу. Бути вченим – це образ життя, робота без часу». Сказане повною мірою стосується Ніли Йосипівни Волошиної, члена-кореспондента Академії педагогічних наук України, доктора педагогічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України. 4 доктори і 39 кандидатів педагогічних наук - такою на сьогодні є наукова школа Ніли Волошиної з методики вивчення /викладання літератури.

Продовжуючи себе у своїх учнях, пам'ятаючи всіх поіменно і за темами дисертацій, Ніла Йосипівна Волошина виокреслює підвалини якісно нових напрямів методичної науки: вивчення української літератури в загальноосвітній школі, школах нового типу, підготовка до викладання української літератури у вищій школі І-ІІ і ІІ-ІY рівнів акредитації, вивчення художніх творів у шкільному курсі української / зарубіжної літератури, вивчення української літератури у взаємозв’язках з іншими мистецтвами.

Поиск по сайту: