АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

З.Сім'я в соціальній структурі суспільства

Жодна нація, жодне цивілізоване суспільство не може фун­кціонувати та розвиватися без сім'ї. До визначення сутності сім'ї мислителі минулого підходили по-різному. Однією з пер­ших спроб визначити характер шлюбно-сімейних відносин на­лежить давньогрецькому філософу Платону. На його думку, держави виникають на основі об'єднання сімей. У проектах "Ідеальної держави", з метою досягнення згуртованості суспіль­ства, він пропонував введення спільності дружин, дітей і майна.

Аристотель, критикуючи проекти "Ідеальної держави", роз­виває ідею Платона про патріархальну сім'ю як осередок суспі­льства. Така точка зору на сім'ю панувала тривалий час.

Філософи Середньовіччя і Нового часу виводять суспільні відносини із сімейних відносин. У певній мірі цих поглядів до­тримувалися німецькі філософи Кант і Гегель. Основу сім'ї Кант вбачав у правовому порядку, а Гегель - в абсолютній ідеї.

Слід зауважити, що між поняттями "сім'я" і "шлюб" існує тісний взаємозв'язок. Але у сутності цих понять є не тільки загальне, а й особливе, специфічне. Наука доводить, що сім'я і шлюб виникли в різні історичні періоди. Шлюб визначається як історично зумовлена й регульована суспільством форма взаємин між чоловіком і жінкою, яка визначає їхні права і обов'язки одного щодо одного і щодо їх дітей.

Більш складною системою людських відносин, ніж шлюб, є сім'я. Це заснована на шлюбі чи кровно-родинних та інших зв'язках мала соціальна група, члени якої зв'язані спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю та взаємодопомо­гою. Сім'я, як правило, об'єднує не тільки подружжя та їхніх дітей, але й інших родичів чи просто близьких та необхідних їм людей.

Як мала соціальна група, сім'я є вихідною у соціальній структурі суспільства. Саме в сім'ї і через сім'ю здійснюється включення індивіда в свідоме суспільне життя.

Сім'я є явищем історичним. Вона само виникала і самовидозмінювалась разом з історичним розвитком суспільства. Щодо історичних форм розвитку сім'ї, то у первіснообщинному суспі­льстві під поняттям "сім'я" малось на увазі коло осіб, між яки­ми були дозволені статеві зв'язки. У цьому розумінні виділя­ють:

- кровно-родинну сім'ю, у якій статеві зв'язки мають ли­ше одне обмеження - неналежність до різний поколінь, тобто між батьками і дітьми;

- групову сім'ю (груповий шлюб), де однією сім'єю жили група чоловіків і група жінок. Для цього виду сім'ї ха­рактерною була заборона статевих зв'язків між членами одного роду (екзогамія).

На зміну груповому шлюбу сформувався парний шлюб і, відповідно, виникла парна сім'я. Парна сім'я передбачала ста­теві зв'язки лише між одним чоловіком і однією жінкою. В ній кожен із подружжя жив у своїй родовій групі, тому ці відноси­ни не мали стійкого характеру.

Сім'я засновується на певних формах шлюбних союзів. Найбільш розповсюдженими формами шлюбних союзів є полі­гамія та моногамія.

Полігамія або багатошлюбність - це такий шлюб (сім'я), за якого один із членів подружжя може мати кількох шлюбних партнерів. Розрізняють полігінію (багатоженство), та поліанд­рію (багатомужжя). Полігінія - чоловік перебуває водночас у кількох шлюбних стосунках з різними жінками. Цей шлюб може реалізуватися у формі сім'ї гаремного типу. Поліандрія - жінка перебуває одночасно в кількох шлюбних союзах з різни­ми чоловіками. У минулому столітті поліандрія була поширена серед деяких груп ескімосів та алеутів. У наш час поліандрія існує серед деяких етнічних меншин Тибету.

Моногамія являє собою історично зумовлену форму шлюбу, за якої чоловік одружений з однією жінкою й, відпо­відно, жінка одружена тільки з одним чоловіком.Найпоширенішою формою моногамної сім'ї була патріархальна сім'я, яка управлялася батьком.

Наприкінці XX ст. в індустріальних та постіндустріальних країнах соціальні філософи констатують кризу патріархальної сім'ї. Ця криза виявляється у тому, що більшість сімей стали складатися лише з подружжя та їх дітей. Жінки отримали ши­рокий доступ до роботи. А це забезпечило їх економічну неза­лежність від чоловіків. Так, у Скандинавських країнах до 50% жінок народжують дітей, свідомо не вступаючи в шлюб. Криза патріархальної сім'ї виявляється у гіпертрофованому зростанні розлучень, у небажанні значної частини молоді вступати до шлюбу і створювати сім'ю, у зменшенні кількості повторних шлюбів. Все це, безсумнівно, свідчить про кризу сім'ї у класич­ному розумінні.

З розкладом патріархальної сім'ї з'являється нова її форма — біархатна сім'я ("бі" - латиною "два", та "архі" — "зверх­ність", "головування"). На думку науковців біархатна сім'я бу­де заснована на гармонійному поєднанні чоловічого та жіночого начал. Чоловік і дружина доповнюватимуть одне одного перева­гами чоловічої і жіночої антропосоціокультурної природи.

Основне призначення сім'ї - задоволення суспільних, гру­пових та індивідуальних потреб. Будучи соціальним осередком суспільства, сім'я задовольняє низку його найважливіших по­треб, у тому числі й відтворенні населення. Водночас сім'я за­довольняє особисті потреби кожного члена сім'ї, а також зага­льно сімейні (групові) потреби. З цього випливають основні фу­нкції сім'ї.

1. Репродуктивна функція сім’ї. Сім'я виконує передусім функцію біологічного і соціального відтворення людини, продо­вження людського роду. Ця функція особливо важлива у кри­зові періоди, коли йде процес вимирання нації.

2. Виховна функція сім'ї. У сім'ї виховуються і дорослі, і діти. Саме в сім'ї дитина засвоює основні цінності та норми по­ведінки, оволодіває мовою і логікою мислення. Сім'я забезпечує накопичення і передачу наступним поколінням знань, досвіду, навичок, трудової діяльності, спілкування. Важливою особливі­стю виховної функції сім'ї є те, що вона носить стійкий харак­тер. Вплив сімейного колективу на кожного свого члена здійс­нюється протягом усього життя.

3. Функція організації дозвілля і відпочинку. Вільний час

- одна з найважливіших соціальних цінностей, засіб відтворен­ня фізичних і духовних сил людини. Сімейне дозвілля включає у себе: читання, слухання радіо, перегляд телепередач, відві­дання бібліотек, театрів, концертних залів, проведення відпуст­ки, канікул, заняття спортом тощо.

4. Функція психологічно-емоційного розвантаження. В сім'ї людина знаходить співчуття, може зняти стрес, поділити

радість чи горе.

5. Функція реалізації особистісних якостей людини. Бу­ти добрим, дбайливим батьком чи мамою, дідом чи бабусею, бути дбайливими сином чи донькою - це дуже важливі особистісні якості людини. Кожна нормальна людина з необхідністю усвідомлює себе у таких якостях.

6. Господарсько-побутова функція. Ця функція пов'язана з веденням домашнього господарства і внутрішньосімейним за­доволенням побутових потреб. Справедливий розподіл домашніх обов'язків між подружжям, старшим і молодшим поколінням, як правило, сприяє укріпленню сім'ї.

Отже, сім'я, як одна з найважливіших форм організації життя людей, має велике значення і для індивіда, і для особис­тості, і для суспільства.

Таким чином, соціальна структура суспільства органічно зв'язана соціальними відносинами, які, з одного боку, є механі­змом зв'язку усіх компонентів соціальної структури, а з другого

- забезпечують динаміку її розвитку. Соціальні відносини інтег­рують соціальні спільноти в органічну цілісність, у цілісну со­ціальну систему, що самоорганізується, самоупорядковується і має складний ієрархічний характер.

Контрольні запитання:

1. Що таке соціальні відносини і що таке соціальна структура суспільства?

2. Що таке класи, страти, соціальні верстви, стани, касти?

3. Що таке етнос і чим відрізняються раси від етносів?

4. Які характерні риси народності?

5. Що таке нація?

6. Що таке національний характер?

7. Що таке сім'я, які її історичні форми і функції?

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)