 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Кількісне визначення
|
Читайте также: |
1.Більшість лікарських засобів цієї групи визначають методом нітритометрії. Речовину титрують розчином натрію нітриту у кислому середовищі хлороводневої кислоти в присутності каталізатора калію броміду при температурі не вище 20ºС. Індикатори внутрішні тропеолін-00 або зовнішні; s= 1:
2. Алкаліметрія. Грунтується на кислих властивостях сульфамідної групи. Кислотні форми титрують розчином натрію гідроксиду в
присутності індикатора тимолфталеїну; s=1:
3. Ацидиметрія. Натрієві солі сульфаніламідів можна титрувати кислотою хлороводневою в спиртово-ацетоновому середовищі, індикатор метиловий оранжевий; s=1:
4. Броматометрія. Метод грунтується на реакції галогенування сульфаніламідних лікарських речовин. Титрованим розчином є калію бромат. Надлишок брому визначається йодометрично, індикатор – крохмаль; s=1,5:
5. Йодхлорметрія. Полягає в галогенуванні лікарських речовин титрованим розчином йодмонохлориду, надлишок якого визначають йодометрично; s = ½:
6. Аргентометрія. Деякі сульфаніламіди можуть утворювати солі при взаємодії із срібла нітратом (норсульфазол):
Для зниження концентрації іонів гідрогену, які роблять реакцію оборотною і розчиняють осад, титрування проводять у присутності натрію тетраборату, індикатор – калію хромат (метод Мора); s = 1.
7. Фотоколориметрія. Грунтується на здатності сульфаніламідних лікарських засобів утворювати азобарвники.
8. Спектрофотометричні методи кількісного визначення.
Застосування. Як хіміотерапевтичні лікарські засоби для лікування захворювань, викликаних стрептококками, гонококками, менінгококками, стафілококками, кишковою паличкою.
Фармакологічна активність сульфаніламідів пояснюється теорією конкурентного анатагонізму. Їх дія пов’язується з порушенням утворення мікроорганізмами необхідних для розвитку ростових факторів – фолієвої та дигідрофолієвої кислот та інших речовин, у молекулу яких входить п-амінобензойна кислота. Сульфаніламідні препарати за хімічною будовою схожі на ПАБК. Вони використовуються мікробною клітиною замість ПАБК і тим самим порушують в ній хід обмінних процесів. Сульфаніламіди мають бактеріостатичну дію.
Поиск по сайту: