Алкалоїди – похідні фенантренізохіноліну

Містяться в опії – висушеному молочному соку, що виділяється з надрізів головок снодійного маку. Суміш гідрохлоридів алкалоїдів опію застосовується під назвою омнопон.

Властивості: білі голчасті кристали або білий кристалічний порошок, що жовтіє при зберіганні, повільно розчинний у воді, важко розчинний у 96% спирті, дуже мало розчинний в хлороформі та ефірі.

Ідентифікація:

-Субстанція дає реакцію на хлориди.

-З реактивом Фреде – фіолетове забарвлення, що переходить у синє, при стоянні – в зелене.

-При додаванні до розчину субстанції аміаку виділяється білий кристалічний осад, що розчиняється в розчині натрію гідроксиду (внаслідок утворення натрієвої солі по фенольному гідроксилу).

-З реактивом Маркі – пурпурове забарвлення, що швидко переходить у синьо- фіолетове (відмінність від кодеїну).

-Питоме обертання від -97º до - 99º (2% водний розчин).

-З розчином хлориду заліза - синє забарвлення (реакція на фенольний гідроксил).

-З солями діазонію утворює азобарвник.

-Реакція окиснення калію гексаціанофератом у кислому середовищі з утворенням оксидиморфіну. При подальшому додаванні до реакційної суміші розчину хлориду заліза утворюється «берлінська блакить» - синє забарвлення:

-При взаємодії з кислотами сірчаною або хлористоводневою концентрованими утворюється апоморфін, який від додавання кислоти азотної концентрованої набуває інтенсивно – червоного забарвлення.

Кількісне визначення:

1. Ацидиметрія в неводному середовищі, пряме титрування в присутності ацетату ртуті, індикатор кристалічний фіолетовий,

s = 1.

2. Аргентометрія по методу Фольгарда, s = 1.

3.Алкаліметрія у хлороформно-спиртовому середовищі, s = 1.

Зберігання: у добре укупореній тарі темного скла в захищеному від світла місці.

Застосування: анальгетичний (наркотичний) засіб.

Пролонгованим препаратом морфіну є морфілонг – 0,5% розчин морфіну гідрохлориду в 30% водному розчині полівінілпіролідону.

Властивості: білий кристалічний порошок розчинний у киплячій воді, легко розчинний у 96% спирті, розчинний в ефірі.

Ідентифікація:

1. За фізико-хімічними константами: УФ та ІЧ-спектроскопія, температура топлення.

2. При нагріванні з концентрованою сірчаною кислотою та заліза хлоридом з’являється синє забарвлення, яке переходить у червоне при додаванні однієї краплі кислоти азотної розведеної.

3. З реактивом Маркі синьо- фіолетове забарвлення, яке посилюється при стоянні.

4. З концентрованою азотною кислотою оранжеве забарвлення.

Кількісне визначення:

1. Ацидиметрія в неводному середовищі (ДФУ). Наважку субстанції розчиняють в суміші кислоти оцтової безводної та діоксану, титрують розчином кислоти хлорної, індикатор кристалічний фіолетовий, s = 1.

2. Як основу визначають методом ацидиметрії у водно-спиртовому середовищі, індикатор – метиловий червоний, s = 1.

Властивості: білий кристалічний порошок без запаху, гіркий на смак, на повітрі вивітрюється, легко розчинний у воді, мало розчинний у 96% спирті, дуже мало розчинний в хлороформі та ефірі.

Ідентифікація:

-Дає ті ж реакції, що і кодеїн.

-Крім того:

· Реакція на фосфати з розчином срібла нітрату по випадінню жовтого осаду;

· За температурою топлення основи кодеїну, виділеного під дією розчину натрію гідроксиду (154-157ºС).

Кількісне визначення:

1. Ацидиметрія в неводному середовищі, s = 1.

2. Алкаліметрія у хлороформно-спиртовому середовищі, індикатор фенолфталеїн, s = 1/2.

Властивості: білий кристалічний порошок, розчинний у воді і

96% спирті, практично не розчинний у ефірі.

Ідентифікація:

1. За фізико-хімічними константами: ІЧ-спектроскопія.

2. За температурою топлення основи етилморфіну, виділеного під дією розчину натрію гідроксиду.

3. При нагріванні субстанції з кислотою сірчаною концентрованою та розчином заліза хлориду з’являється блакитне забарвлення, що переходить у червоне після додавання кислоти нітратної концентрованої.

4. Субстанція дає реакцію на хлориди.

5. Йодоформна проба. При нагріванні до кипіння суміші субстанції, кристалічного йоду та розчину натрію гідроксиду з’являється характерний запах йодоформу:

6. З кислотою азотною концентрованою – оранжеве забарвлення.

7. УФ – спектроскопія.

Кількісне визначення:

1. Ацидиметрія в неводному середовищі, в присутності ацетату ртуті, з потенціометричним фіксуванням точки еквівалентності s = 1.

2. Алкаліметрія у водно-спиртовому середовищі з додаванням хлороформу, індикатор фенолфталеїн, s = 1.

Зберігання: у добре укупореній тарі темного скла в захищеному від світла місці.

Застосування: анальгетичний (наркотичний) і протикашльовий засіб.

Для лікування очей як протизапальний засіб.

У медичній практиці застосовують кофеїн, теофілін і теобромін, а також подвійні солі – кофеїн-бензоат натрію та еуфілін, які відрізняються кращою розчинністю у воді, ніж відповідні алкалоїди.

Природні джерела цих алкалоїдів – листя чаю, боби какао, зерна кофе. Зараз їх добувають синтетичним шляхом із сечової кислоти.

Властивості. Кофеїн - білий кристалічний порошок, легко сублімується помірно розчинний у воді, лгко розчинний у киплячій воді мало розчинний 96% спирті і ефірі. Розчиняється в концентрованих розчинах лужних бензоатів та саліцилатів.

Теобромін – білий кристалічний порошок, гіркий на смак, дуже мало розчинний у воді, спирті, ефірі та хлороформі, мало розчинний у гарячій воді, легко розчинний у розведених кислотах та лугах.

Теофілін - білий кристалічний порошок, мало розчинний у воді, спирті, та хлороформі, легко розчинний у гарячій воді, розчинний у розведених кислотах та лугах.

Кофеїн – дуже слабка основа, утворює з кислотами нестійкі солі за рахунок азоту у положенні 9.

Теофілін і теобромін – амфотерні сполуки з перважанням кислотних властивостей (за рахунок рухомого атома водню при азоті в положенні 1 або 7).

Ідентифікація:

· групова реакція на ксантини – це мурексидна проба або реакція на алкалоїди пуринового ряду. Субстанцію у порцеляновій чашці обробляють окисником (перекисом водню, бромом, конц. азотною кислотою) і випарюють на водяному нагрівачі досуха. При змочуванні залишку 1-2 краплями розчину аміаку з’являється пурпурово-червоне забарвлення:

Специфічні реакції:

Кофеїн:

За фізико-хімічними константами: ІЧ-спектроскопія, температура топлення.

Реакція з розчином калію йодиду йодованим у присутності кислоти хлористоводневої розведеної – утворюється коричневий осад, який розчиняється при нейтралізації розчином натрію гідроксиду розведеним.

Реакція з ацетилацетоном і диметиламінобензальдегідом. Розчин субстанції у суміші ацетилацетону і розчину натрію гідроксиду розведеного нагрівають на водяній бані, охолоджують, додають розчин диметиламінобензальдегіду і ще раз нагрівають. Охолоджують і додають воду – з’являється інтенсивне синє забарвлення.

Субстанція дає реакцію на ксантини.

з розчином таніну утворюється білий осад, розчинний в надлишку реактиву.

Теобромін:

· Реакція його натрієвої солі, отриманої при взаємодії лугу з надлишком теоброміну (використовують фільтрат), з розчином кобальту хлориду – з’являється інтенсивне фіолетове забарвлення, яке швидко зникає, і утворюється осад сірувато-блакитного кольору.

· Реакція натрієвої солі теоброміну з розчином аргентуму нітрату – утворюється густа желатиноподібна маса (срібна сіль), яка розріджується при нагріванні до 80ºС і знову застигає при охолодженні.

Теофілін:

-Реакція натрієвої солі теоброміну з розчином кобальту хлориду -

утворюється білий з рожевим відтінком осад кобальтової солі (подібно до утворення срібної солі в кількісному визначенні).

-З лужним розчином натрію нітропрусиду утворюється зелене забарвлення, яке зникає при додаванні надлишку кислоти.

Кількісне визначення:

1. Ацидиметрія в неводному середовищі у суміші кислоти оцтової безводної, оцтового ангідриду та толуолу, пряме титрування потенціометрично, s = 1. (ДФУ).

2. Йодометрія, зворотне титрування, індикатор – крохмаль, s = 1/2.

Теобромін і теофілін визначають методом алкаліметрії за замісником (непряма алкаліметрія), який грунтується на утворенні срібних солей із виділенням еквівалентних кількостей кислоти азотної, яку відтитровують розчином натрію гідроксиду, індикатор – феноловий червоний, s = 1:

Зберігання: лікарські засоби пуринових алкалоїдів зберігають у добре укупореній тарі. Теофілін оберігають від дії світла.

Застосування: кофеїн як стимулятор ЦНС, кардіотонічний засіб; теобромін і теофілін – спазмолітичні і діуретичні засоби.

Властивості: білий порошок без запаху, гіркуватого смаку. Легко розчинний у воді, важко – у спирті.

Ідентифікація:

1. Кофеїн:

· За температурою топлення (234-237ºС) після екстрагування хлороформом з лужного розчину;

· Мурексидною пробою;

· З розчином таніну;

· З розчином йоду.

2. Натрію бензоат підтверджують:

· Реакцією з розчином хлориду заліза – осад рожево-жовтого кольору;

· Катіон натрію по забарвленню полум’я в жовтий колір.

Кількісне визначення:

1. Кофеїн йодометрично (див. кофеїн). У перерахунку на суху речовину його має бути не менше 38,0% і не більше 40,0%.

2. Натрію бензоат визначають ацидиметрично в присутності змішаного індикатора (метиловий оражевий та метиленовий синій 1:1) та ефіру для екстрагування бензойної кислоти, що виділяється у процесі титрування, s = 1.

Натрію бензоату в перерахунку на суху речовину має бути не менш 58,0% і не більш 62,0%.

Зберігання: у сухому добре захищеному від світла місті.

Застосування: як стимулятор ЦНС, кардіотонічний засіб.

Властивості: білий кристалічний порошок без запаху. Гігроскопічний, дуже легко розчинний у воді, легко розчинний у спирті, практично не розчинний у ефірі та хлороформі.

Ідентифікація:

-Субстанція дає реакцію на хлориди.

-Реакція утворення надхромових кислот () суміш перекису водню, кислоти сірчаної концентрованої та калію дихромату), які в присутності пілокарпіну екстрагуються хлороформом і забарвлюють хлороформний шар у синьо-фіолетовий колір. За відсутності пілокарпіну забарвлений продукт хлороформом не екстрагується.

-Питоме обертання від +88,5º до +91,0º(2 % водний розчин).

-Реакція Регаля на лактонне кільце. З натрію нітропрусидом в лужному середовищі – вишневе забарвлення, яке не зникає при додаванні надлишку кислоти хлористоводневої.

-Гідроксамова проба:

Кількісне визначення:

-Ацидиметрія в неводному середовищі, в присутності ацетату ртуті, s = 1.

-Алкаліметрія в спиртовому середовищі, s = 1.

Зберігання: у сухому добре захищеному від світла та вологи місті.

Застосування: Холінолітичний (міотичний) засіб. Призначають у вигляді очних крапель або мазі для лікування глаукоми.

Поиск по сайту: