Алкалоїди – похідні бензолізохіноліну

Вперше виділений з опію.

Властивості: білий кристалічний порошок, помірно розчинний у воді, мало розчинний у96% спирті.

Ідентифікація:

1.За фізико-хімічними константами: УФ-спектроскопія.

2.За температурою топлення основи папаверину після осадження розчином аміаку.

3.Після нагрівання субстанції з оцтовим ангідридом та кислотою сульфатною розчин забарвлюється у жовтий колір з зеленою флуоресценцією.

4.Субстанція дає реакцію на хлориди.

5.З концентрованою азотною кислотою утворюється жовте забарвлення, що переходить у оранжеве при нагріванні (реакцію проводять у порцеляновій чашці.)

6.З концентрованою сірчаною кислотою при нагріванні утворюється фіолетове забарвлення.

7.З реактивом Маркі спочатку утворюється червоне забарвлення, потім жовте і яскраво-оранжеве. Під дією бромної води та аміаку з’являється фіолетовий осад, який розчиняється у спирті і дає фіолетово-червоне забарвлення.

Кількісне визначення:

1.Алкаліметрія в суміші спирту та 0,01 М розчину кислоти хлористоводневої з потенціометричним фіксуванням точки еквівалентності, s=1 (ДФУ).

2.Ацидиметрія в неводному середовищі, пряме титрування в присутності ацетату ртуті, s = 1.

3.Алкаліметрія у водно-спиртовому середовищі без використання хлороформу, бо папаверин дуже слабка основа, s = 1.

4.Спектрофотометрія (у лікарських формах).

Зберігання: у добре закупореній тарі що захищає від світла.

Застосування: спазмолітичний засіб.

Поиск по сайту: