 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Лекція №1
| Вік | Фізичний розвиток | Сенсорне сприйняття | Розвиток ЦНС | Розвиток мови | Комунікації | Емоції | Свідомість |
| Ново-народ-жений | Рухливість обмежена, багато оформлених рефлексів (наприклад, смоктання, хватання та ін.) | Визначає джерело звуку, повертає очі та голову в його сторону | Швидко вчиться повертати голову до джерела звуку перед кормлінням | Єдиний звук, який подається – плач | Діти поділяються на активних, середньо-рухливих та тихих по реакції на нову людину | Ще не диференційо-вані; діти знаходяться в стані бадьорості чи сплять | До 6-7-ми місяців не мають відношень чи переконань |
| До 2-х місяців | Лежачи на животі піднімає підборіддя | Фокусує, координує погляд, реагує на картинки з схематичним зображенням обличчя людини; високі звуки неприємні | Забуває по присутність об’єкта через 15 секунд після його зникнення з поля зору | Період максимального плачу; в основному, присутній голосний „а” та інші голосні звуки | Починає посміхатись своїй мамі з 4-го тижня; чітко пов’язує плач з соціальним оточенням | Диферен-ційовані на позитивні та негативні | |
| 2–4 місяці | Піднімає голову, лежачи на животі; повертає її до джерела звук | З’являється впізнання предметів, оцінка трьохвимірності простору | Відрізняє маму поміж іншими, проте не розуміє, що вона лише одна; все, що навколо неї відбувається, радує її | Починається утворення звуків (гукання); реагує на людський голос та посмішку, звертання до нього, інколи сміється | Грається з різними предметами, наприклад, з брязкальцем, якщо його дати дитині в руки; починає диференцію-вати своє відношення до людей, що її оточують | Чітко вияв-ляються ознаки позитивних і негативних емоцій, під час гукання – посмішка | |
| 4–6 місяців | Простягає руки для контакту з предметами хватає їх, залучаючи всі пальці, крім великого | Тягне предмети до рота, вивчаючи їх; посміхається у відповідь на картинку, що рухається з зображенням обличчя людини | Переживає стрес при спогляданні картинки, на якій три рази зображена його мама | В гуканні добре вирізняються голосні звуки та з’являються приголосні | До кінця періоду дійсно добре відрізняє дорослих | Позитивні емоції на присутність людей стають вибірковими; з’являються окремі емоції – страх, злість | |
| 6–8 місяців | Недовго може сидіти без підтримки і стояти з підтримкою, хватає предмети, використовуючи вказівний і великий пальці | Фокусує увагу на виразі обличчя, а не на загальних рисах лиця людини | Розуміє, що предмети, який зникнув з поля зору, продовжує існувати, навіть якщо його не видно | ||||
| 8–10 місяців | Повзає і намагається стояти самостійно, сама тримає пляшечку при годуванні | Розвивається відчуття глибини | Вдоскона-люється поняття про „постійність існування предмета”; шукає предмет, який зник | Часто намагається повторити почуті звуки, проте, не завжди це виходить правильно | Надає перевагу грі з людьми, а не самій з собою; починає копіювати інших в рухах | Боязливо ставиться до незнайомих людей, які ведуть себе надто нав’язливо, посміхається своєму зображенню в дзеркалі | З’явля-ються ознаки відчуже-ння, коли її сварять за погану поведінку |
| 10-12 місяців | Може ходити з підтримкою, перестає тягнути всі предмети до рота | Перестає засмучуватись при раптовому, неочікуваному зникненні об’єкта | Разом з першими словами починає створювати і використову-вати слова, які означають предмети чи явища | Першими словом часто є іменник, який має узагальню-юче значення (наприклад „киця” може означати багато чотириногих тварин) | У присутності мами можуть зменшуватись збудливість, увага та здатність реагувати на сторонні стимули | У хлопчиків і дівчаток виникає різниця в способі само-утвердження, з’являється готовність торкнутись до інших | Розуміння батьківських прохань залишається дуже примітивним та стосується певних ситуацій |
| 12–18 місяців | Самостійно ходить вже до 13-ти місяців; допомагає одягати себе, їсть сама, спускається із сходів | Швидко розвивається здатність використовувати предмети за призначенням | До 7-ми років розвивається здатність встановлювати зв’язок між зображенням об’єкта та думками про нього (абстрагування) | Мовний репертуар складає 3–50 слів; мова, в основному, „телеграфна”, наприклад „всі – пішли - кухня” | До кінця періоду виникають ревнощі та боротьба за іграшки; радіє окремим людям чи подіям | Зникає страх перед незнайомими об’єктами, людьми і звуками; до кінця періоду з ревнощами ставиться до інших дітей | Поведінка до 6–7-ми років визначається бажанням уникнути покарання та задовольнити потреби |
| 18 місяців – 2 роки | Бігає, але часто падає, піднімається по сходах, тримаючись за палець чи перила; хлопчики ростуть дещо швидше за дівчаток | Помічає перестановку предметів, навіть якщо не бачить їх руху | Думає, що всі бачать те ж, що і вона; так, наприклад, дитина, закриває очі, та не бачачи вас, думає, що ви її теж не бачите | Використовує два слова разом (іменник та доповнення), множинне число та інші граматичні форми | Одиночні ігри припиняються; більш звичні паралельні ігри між дітьми, які знаходяться в одній кімнаті | До кінця періоду з’являється боязнь темноти і вигаданих створінь; більш чутлива до насмішок | Дитяча самооцінка морального кодексу батьків складається тільки з простих категорій: добре – погано |
| 2–3 роки | Нічне сечовипускання відбувається рідше, контроль над м’язами сфінктера дозволяє привчити дитину до туалету; вдосконалю-ються навики самостійно їсти | Зростає здатність класифікувати різноманітні об’єкти за однією чи декількома загальним ознакам | Об’єднує 3-4 слова, починає користуватись часовими дієсловами, слідкує за порядком слів у реченні | Робить спроби допомогти в домашніх справах; зростає взаємодія між дітьми, які граються | Хлопчики, більше ніж дівчатка, прагнуть фізично самоутверди-тись; діти намагаються отримати велику незалежність | З’являється комплекс реакцій провини, проте він все ще залишається ситуативним | |
| 3–5 років | Дівчатка починають випереджати хлопчиків в розвитку скелету; мозок складає ¾ маси мозку дорослої людини | Розуміє, що об’єкт може частково змінюватись, проте, не повністю (наприклад вода-лід), проте, рідко розуміє чому це відбувається | Речення стають довгими і складними, вдоскона-люється правильність мови, використову-ється активний і пасивний стан | На поведінку починають впливати однолітки; ідентифікація себе з одним з батьків тієї ж статі сильніша | Збільшується задоволення від самостійно вирішеної проблеми; пізнається чутливість до думок та ставлення інших людей | З’являється відчуття провини та самоконтролю | |
| 5–7 років | До 6-ти років маса мозку досягає 90% мозку дорослої людини; нервові шляхи, в основному, сформовані | Користується поняттями і правилами, проте рідко та в залежності від ситуації | Виправляється неправильні закінчення слів у множині (кіно), збільшуються та усклад-нюється словниковий запас, який тепер пов’язаний зі школою | Спілкується з однолітками більше, ніж з дорослими; рольові ігри дають різний соціальний досвід | Діти активно задіяні у вивчення своєї зовнішності | Уявлення про „правильність” змінюється: перед правилами більше поваги, ніж страху | |
| 7–11 років | Збільшується сила і швидкість м’язового скорочення, покращується координація рухів, проворність | Здатна до узагальнення та бачення окремих частин в цілому, відбирає предмети у відповідності з їх розміром та масою | До кінця періоду, майже повністю, володіє всіма складними граматичними формами | Соціальна взаємодія сильніша між дітьми однієї статі; з дітьми протилежної статі вона мінімальна | Емоції менше проявляється в фізичному плані, а більше у вербальних комунікаціях з однолітками | Дитина робить вчинки, орієнтуючись на те, що отримає якесь заохочення, чи не порушить закони | |
| 11–13 років | Дівчата починають швидко рости і до кінця періоду випереджають хлопців в середньому на 2,5 роки. | Здатні обдумувати предмети чи події, підбираючи подумки велику кількість рішень; використовують абстрактні правила для вирішення задач на мислення | Словниковий запас поповнюється технічними і спеціальними термінами; збільшується набір слів, які описують явище | Загальні інтереси, почуття та плани пов’язані з однолітками відповідної статі | Перехідний період – віддалені від батьків; виникають почуття до осіб іншої статі | При здійсненні вчинків керуються універсаль-ними етичними принципами |
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Агаджанян Н.А., Тель Л.З., Циркин В.И., Чеснокова С.А. Физиология человека. – С-Пб: Сотис, 1998. – 526 с.
2. Батуев А.С., Никитина И.П., Журавлев В.А., Соколова Н.Н. Малый практикум по физиологии человека и животных: Учебн. пособие / Под ред. А.С. Батуева. – СПб.: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 2001. – 348 с.
3. Белецкая В.И., Громова З.П., Єгорова Т.И. Школьная гигиена: Учебное пособие для студентов пед. институтов. – М., 1983.
4. Бугаев К.Е., Марусенко Н.Н. и др. Возрастная физиология. – Ростов-на-Дону: Ворошиловградская правда», 1975. – С. 80 – 85.
5. Гжегоцький М.Р., Заячківська О.С. Система крові: Фізіологічні та клінічні основи: Навч. посіб. для студ. вищ. мед. закл. освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації. – Л.: Світ, 2001. – 175 с.
6. Гіттік Л.С. Вступ до загальної фізіології людини і тварин: Навч. посібник. – Луцьк: Ред.-вид. відд. „Вежа“ Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. – 100 с.
7. Дубровский В.И. Валеология. Здоровый образ жизни, М.: Флинта, 1999. – 560 с.
8. Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология. М.: Высшая школа, 1985. – 384 с.
9. Леонтьева Н.Н., Маринова К.В. Анатомия и физиология детского организма: (Основы учения о клетке и развитии организма, нервная система, опорно-двигат. аппарат): Учеб. для студентов пед. ин-тов по спец. № 2111 «Педагогика и психология (дошк.)». – 2-е изд., перераб. – М.: Просвещение, 1986. – 287 с.: ил.
10. Любимова З.В. и др. Возрастная физиология. В 2 ч. Ч. 1: Учебник / З.В. Любимова, Н.В. Маринова, А.А. Никитина. – М.: ВЛАДОС, 2004. – 304 с.
11. Маруненко І.М., Неведомська Є.О., Бобрицька В.І. Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної гігієни: Курс лекцій для студентів небіологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. – К.: професіонал, 2004. – 480 с.
12. Медична біологія / За ред.. В.П. Пішака, Ю.І. Мажори. Підручник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. – 656 с.: іл. ISBN 966-7890-35-X.
13. Начала физиологии. Учебник для вузов /Под ред. Акад. А.Д. Ноздрачева. – С.-П.: Лань, 2001. – 1088 с.
14. Обреимова Н.И., Петрухин А.С. Основы анатомии, физиологии и гигиены детей и подростков. - М.: Изд. Центр «Академия», 2000. – 376 с.
15. Плахтій П., Кучерук О. Фізіологія людини. Нейрогуморальна регуляція функцій: Навчальний посібник. – Київ: ВД «Професіонал», 200. – 336 с.
16. Плахтій П.Д. Фізіологія людини. Обмін речовин і енергозабезпечення м’язової діяльності: Навчальний посібник. – Київ: ВД «Професіонал», 2006 – 464.
17. Плиска О.І. фізіологія: Навч. посіб. – К.: Парламентське видавництво, 2004. – 362 с.
18. Практические занятия по курсу «Физиология человека и животных» / Под общей ред. Р.И. Айзмана, И.А. Дюкарева. – Новосибирск: Сиб. Унив. Изд-во, 2003. – 120 с.
19. Сапин М.Р., Брыскина З.Г. Анатомия и физиология детей и подростков. – М.: Академия, 2004. – 456 с.
20. Сапин М.Р., Сивоглазов В.И. Анатомия и физиология человека (с возрастными особенностями детского организма). - М.: Изд. Центр «Академия», 1999. - 448 с.
21. Сиротюк А.Л. Нейропсихологическое и психофизиологическое сопровождение обучения. – М.: ТЦ Сфера, 2003. – 288. ISBN5–89144–303–1.
22. Смирнов В.М., Будылина С.М. Физиология сенсорных систем и высшая нервная деятельность. 2-е изд., стер. – М.: Академия, 2004. – 304 с.
23. Старушенко Л.І. Клінічна анатомія і фізіологія людини: Навч. посібник. – К.: УСМП, 2001. – С. 33 – 60.
24. Хрипкова А.Г. и др. Возрастная физиология и школьная гигиена. Пособие для пед. ин-тов / А.Г. Хрипкова, М.В. Антропова, Д.А. Фарбер. – М.: Просвещение, 1990. – С. 164-173.
25. Теппермен Дж., Теппермен Х. Физиология обмена веществ и эндокринной системы. Вводный курс: Пер. с англ. – М.: Мир, 1989. – 656 с.
26. Хьюбел Д. Глаз, мозг, зрение.: пер. с англ. – М.: Мир, 1990. – 239 с.
27. Хрипкова А.Г. Вікова фізіологія. – К.: Вища школа, 1982. – 268 с.
28. Физиология плода и детей / Под ред. В.Д. Глебовского. - М.: Медицина, 1988. - 223 с.
29. Физиология человека: в 2 т. / Под ред. В.М. Покровского, Г.Ф. Коротько. - М.: Медицина, 1997. - Т.1 - 480 с,, Т.2 - 368 с.
30. Физиология пищеварения: Рук. по физиологии. – Л.: Наука, 1974. – 762 с.
31. Физиология почки: Рук. по физиологии. – Л.: Наука, 1972. – 398 с.
32. Физиология терморегуляции: Рук. по физиологии. – Л.: Наука, 1984.- 470 с.
33. Филатова С.А., Безденежная Л.П., Андреева Л.С. Геронтология. – Ростов н/д: Феникс, 2004. – 512 с. (Серия “СПО„).
34. Цибенко В.О. Фізіологія серцево-судинної системи. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – 248 с.
35. Чайченко Г.М., Цибенко В.О., Сокур В.Д. Фізіологія людини і тварин. – К.: Вища шк., 2003. – 463 с.
36. Чувин Б.Т. Физиологическая регуляция функций организма человека: Учеб. Пособие для студ. Мед. училищ и колледжей.-М.: ВЛАДОС, 2003. – 176 с.
37. Шевчук В.Г. Посібник з фізіології. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2005. – 576.: іл. ISBN 966–8609–17–4.
38. Шмалей С.В. Діагностика здоров’я, Херсон, 1994. – 206 с.
Лекція №1
Вступ.
Поиск по сайту: