Спирт етиловий (Spirtus aethylicus)

C₂H₅OH M = 46,07

Етиловий спирт добувають на спиртозаводах з рослинної сировини, що містить крохмаль, наприклад, з картоплі, жита, рижу тощо. Рослинний матеріал розмелюють та заварюють перегрітою водяною парою при температурі 140 – 150º, причому утворюється густа маса, що містить крохмаль у вигляді „клейстеру”. Після охолодження маси додають до неї „солод”, що являє собою здрібнені пророслі зерна ячменю. В „солоді” знаходиться ензим „діастаза”, який здатний перетворювати крохмаль в мальтозу.

Приєднання води до крохмалю проходить найлегше при температурі 62º. До продукту реакції додають дріжджі та проводять бродіння при температурі 33º. Завдяки наявності в дріжджах ензиму „мальтаз” мальтоза перетворюється в глюкозу:

C₁₂H₂₂O₁₁ + H₂O = 2C₆H₁₂O₆

При подальшому бродінні глюкози утворюється винний спирт та CO₂:

C₆H₁₂O₆ = 2CO₂ + 2C₂H₅OH

Проміжними продуктами при перетворенні глюкози в винний спирт є метилгліоксаль (CH₃COCHO), піровиноградна кислота (CH₃COCOOH),ацетальдегід (CH₃CHO).При бродінні утворюється (з білкових речовин тощо) сивушні масла, в склад яких входять вищі гомологи етанолу.

Після закінчення бродіння одержаний спирт переганяють в спеціальних ректифікаційних апаратах.

В останній час розроблено промисловий метод добування спирту методом бродіння продукту гідролізу целюлози, а також з етилену і ацетилену. Гідратація етилену може бути проведена безпосередньо водою при високому тиску:

CH₂=CH₂ + H₂O = CH₃CH₂OH

Можна так адсорбувати етилен в концентрованій сульфатній кислоті та провести гідроліз утвореної етилсульфатної кислоти (CH₃CH₂ – OSO₃H). Добування спирту з ацетилену полягає, найчастіше, в гідратації ацетилену до ацетальдегіду CH₃CHO і гідруванні останнього до етанолу.

Розрізняють:

1)Спирт 93 - 95%

2)95 – 96%

3)абсолютний спирт – 100% -ва речовина

Етиловий спирт – безбарвна рідина з характерним запахом та пекучим смаком. Містить приблизно 96,4% C₂H₅OH. Горить синюватим полум’ям.

Змішується в кожному співвідношенні з водою, ефіром і хлороформом. Питома вага 0,812 – 0,816. Температура кипіння 77 – 78,5º (чистий азеотроп кипить при температурі 78,15º). Абсолютний спирт не можна одержати шляхом фракційної дистиляції, а тільки хімічним шляхом, наприклад зневодненням за допомогою CaO, безводним мідь-сульфатом, металічним кальцієм тощо. Зневоднення спирту проводять також бензолом. При перегонці етилового спирту з бензолом при температурі 64,85º кипить „потрійний азеотроп”, який складається з бензолу, води і спирту, потім при 68,25º - звичайний азеотроп спирту і бензолу та, наприкінці перегонки, при температурі 78,3º - абсолютний алкоголь.

З метою ідентифікації нагрівають суміш препарату з ацетатною кислотою та концентрованою сульфатною кислотою. При цьому утворюється етилацетат з характерним фруктовим запахом:

CH₃COOH + C₂H₅OH = CH₃COOC₂H₅ + H₂O

Аналогічну реакцію дає також метанол (утворення СН₃СООСН₃). При нагріванні етилового спирту з розчином калій-гідроксиду та декількома краплями 0,1 н. розчину йоду випадає жовтий осад йодоформу (з характерним неприємним запахом):

C₂H₅OH + 4J₂ + 4KOH = CHJ₃ + 5KJ + HCOOK + 5H₂O

Аналогічну реакцію дає ацетон, лактатна кислота і ацетальдегід, не дає її метанол.

Для виявлення метанолу, як недозволеної домішки, змішують препарат з розчином калій-перманганату та сульфатною кислотою, причому вже на холоді метанол оксидується до формальдегіду:

5CH₃OH + 2KMnO₄ + 4H₂SO₄ = 5CH₂O + 2MnSO₄ + 2KHSO₄ + 8H₂O

Надвишок калій-перманганату через 2 – 3 хв. розкладають оксалатною кислотою та до продукту реакції додають реактив Шиффа (розчин фуксину, знебарвлений сульфітною кислотою).Виникає рожеве або червоне забарвлення.

Поиск по сайту: