АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Спиртове та лікеро-горілчане виробництво

Читайте также:
  1. Аграрне виробництво в національній економіці. Форми господарювання і земельні відносини
  2. В) відношення затрат ресурсів на виробництво певної кількості про-
  3. В) грошові витрати на виробництво та реалізацію сільськогосподар-
  4. Виробництво мінеральних добрив в Україні (2006 р.)
  5. Виробництво м’яса, молока, м’ясо-молочних продуктів
  6. Виробництво основних видів хімічної продукції
  7. Виробництво скла та скловиробів
  8. Виробництво столових та мінеральних вод
  9. Виробництво та виробнича функція
  10. Виробництво хлібобулочних виробів
  11. Виробництво цукру
  12. Виробництво цукру

 

Меляса із залізничних цистерн 2, зважених на вагонних вагах, по похилому лотку зливається в заглиблений резервуар 1, звідкіля через уловлювач за допомо­гою насоса подається в мелясосховище.

Кислоти із залізничної цистерни 5 насосом 4 відкачують через верхній люк, заповнюючи трубопроводи на стороні всмоктування в насос кислотою із збірника 10. Потім переключають вентилі і насосом перекачують кислоту із цистерни у збірник 6.

Розчини антисептиків і живильних речовин готують у збірниках 40 і 42 із мі­шалками і насосом 41 перекачують у розхідні збірники-мірники 7 і 9.

Передбачено кислотне асептування нерозбавленої меляси, яку ви­користовують для приготування сусла для дріжджів. Мелясу із мелясосховищ

насосом 43 подають через автоматичний пробовідбірник у буферні збірники 15, розміщені над вагами 14. Зважена меляса поступає в змішувач 13, де до неї дода­ють сірчану кислоту або розчин діамонійфосфату та антисептики з відповідних збірників. Для цього у ваговому відділенні встановлюють збірники 10, 7 і 9 від­повідно для добового запасу кислот, розчину солей та антисептика. Усю кількість кислот і живильних солей, розраховану на всю мелясу, вносять до неї для приго­тування сусла для дріжджів. Для запобігання розкладання цукру концентрова­ною кислотою її розбавляють дво- або трьохкратним об'ємом води у змішувачі 12 з огдядовим ліхтарем. Необхідну кількість допоміжних матеріалів встановлюють за допомогою мірників 8 і 11 або градуйованих покажчиків рівня в збірниках. Із змішувача 13 меляса поступає у один із збірників асептованої меляси 39. Для усереднення меляси протягом зміни її беруть із декількох резервуарів мелясосховища. У збірниках мелясу додатково перемішують за допомогою насоса 38 вели­кої потужності.

Зважена меляса, яку використовують для основного сусла, надходить через змішувач без додавання кислот і поживних солей у збірник 37 добового запасу. У цю мелясу вносять тільки розчин антисептика із напірного збірника.

Із збірників асептовану мелясу насосом подають у напірні збірники 19, а із них вона поступає в змішувач 21 для приготування сусла для дріжджів. Мелясу для основного сусла подають у напірний збірник 18, звідкіля вона поступає в змішувач 20. Задану температуру сусла підтримують зміною співвідношення холодної і гаря­чої води із напірних збірників 16 і 17.

Сусло для дріжджів із змішувача 21 безперервним потоком поступає через витратоміри у дріжджогенератори 30.

У стерилізатор 25 і апарати 23, 24 і 26 чистої культури дріжджів мелясне сусло подають із змішувача 21, повітря - через фільтр 22. Із останнього апарату чистої культури 26 дріжджі вводять у дріжджогенератор 30.

Виробничі дріжджі розмножують у дріжджогенераторах.

Дріжджі з кожного дріжджогенератора безперервно відводять через спеціаль­ні лійки в похилий колектор і через нього в головний апарат 34 бродильної батареї 33, яка складається з 10 апаратів.

У головний апарат 34 безперервним потоком поступає основне сусло із змішу­вача 20 у співвідношенні 1:1 до кількості виробничих дріжджів, які поступають із 'дріжджогенераторів 30. Швидкість подачі основного сусла і виробничих дріжджів регулюють так, щоб видима концентрація сухих речовин у бражці головного бро­дильного апарата була 10-12% і вміст спирту 5-6 об.%. Бражка перетічними труба­ми проходить бродильну батарею і насосом 32 подається в передаточний апарат 31, а із нього - на перегонку.

Піногасники вводять у дріжджогенератори і в бродильну батарею із збірника 36 за допомогою насоса 35.

Гази бродіння із дріжджогенераторів через піновловлювач 29 із бродильних апа­ратів надходять в окремі спиртовловлювачі 27. Звільнений від спирту діоксид вуглецю поступає в цех рідкого діоксиду вуглецю, а з дріжджогенераторів- в атмосферу. Спиртоводна рідина із спиртовловлювачів надходить в збірники 28 і з останніх в передаточний апарат 31.

Бражка, що надходить в установку, нагрівається в підігрівачі 7о температури 70... 85° С, потім у сепа­раторі діоксиду вуглецю 38ільняється від С02 та ін­ших газів, що не конденсуються, після чого вводиться в бражну колону 39азом з неконденсованими газами виноситься деяка кількість парів спирту, який улов­люється в конденсаторі сепаратора діоксиду вуглецю. Конденсат надходить у верхню частину епюраційної колони 40 нижній частині до бражної колони підклю­чений бардовідвідник або гідравлічний затвор з проб­ним холодильником.

Пара, що виходить з епюраційної колони, конденсується в основному в дефле­гматорі і тільки невелика частина - в конденсаторі 42 у результаті відведення теплоти холодною водою. Частина пари, що конденсується в конденсаторі, має максималь­ну концентрацію головних та кінцевих домішок і називається етиловий спирт го­ловної фракції (ГФ).

Звільнений від головних і частково кінцевих домішок бражний дистилят -епюрат подається на живлення спиртової колони 43, яка обладнується дефлегмато­ром 44 і конденсатором 45. Переважна маса пари, що виходить із спиртової колони, конденсується в дефлегматорі та у вигляді флегми надходить на зрошення коло­ни. Невелика частина пари надходить до конденсатора, де після конденсації утво­рюється так званий непастеризований спирт, який подається у верхню частину епюраційної колони. З ним відводяться головні й кінцеві домішки, виділені та сконцентровані в пастеризаційній зоні (вище місця відбору ректифікованого спир­ту) спиртової колони. Пара конденсується за рахунок відведення теплоти холод­ною водою.

Ректифікований (пастеризований) спирт, що відбирається з рідкої фази з 3...10-Ї тарілки, рахуючи зверху спиртової колони, проходить холодильник, спирто-вимірювальний прилад і надходить у спиртоприймальне відділення.

Проміжні домішки виводяться з спиртової колони у вигляді двох продуктів -сивушної фракції (з 5, 7, 9 або 11-ї тарілки) та сивушного спирту (з 17...20-Ї й 25-ї тарілок, рахуючи знизу колони). З сивушною фракцією переважно виводяться ниж­ні проміжні домішки - ізоаміловий, ізобутиловий і частково пропіловий спирти, з сивушним спиртом - верхні (ефіри і частково пропіловий спирт).

Після конденсації, охолодження й екстрагування з сивушної фракції одержу­ють сивушне масло, яке є товарним побічним продуктом. Сивушний спирт у паро­подібному або рідкому вигляді також видаляють з установки у вигляді побічного продукту. Лютерна вода виходить з нижньої частини колони через гідравлічний затвор. Для більш повного вловлювання парів спирту з незконденсованих газів по­вітряні ходи всіх конденсаторів з'єднані з спиртовловлювачами.

 

 

 

Зерно приймають в бункер (2), далі норією (3) подають у бункер (4) для

накопичення 1,5¸2 добового запасу сировини. Із бункера зерно гвинтовим

конвейєром (5) та норією (6) транспортують в зерновий сепаратор (7), а потім в

електромагнітний сепаратор (8). Очищене від побічних (незерновнх та

металічних) домішок зерно зважують на автоматичних вагах (9) і через бункер

(10) направляють на молоткову дробарку (11).

Подрібнене зерно характеризується 75¸80% - им проходом частинок через сито з d отв= 1 мм. Норією (12) подрібнене зерно відводять на розсів (13), де на ситах з dотв = 0,8 ¸ 1,0 мм відділяють частини помелу, по діаметру більші 1,0 мм. Цей відсів попадає в проміжний бункер (14). Через 2¸ З години, коли бункер заповниться, зупиняють потік зерна на дробарку, вмикають вальцьовий верстат (15) і протягом 1¸1,5 годин подрібнюють відсів.

Помел з бункера (16) за допомогою шнека-дозатора (17) поступає в апарат-змішувач (18), де змішується з теплою у співвідношенні 1: (2,5 ¸3,0). Воду в змішувач дозують з таким розрахунком, щоб концентрація сусла в оцукрювачі знаходилась в межах 16¸17% сухих речовин. Щоб забезпечити нормальне змішування води з помелом, температура замісу не повинна перевищувати 40¸ 45ºС, а тривалість перебування замісу в збірнику (18) при цій температурі має складати 15 ¸20 хвилин.

При переробці картоплі відмиті від землі і відділені від сторонніх домішок бульби елеватором (19) транспортують на автоматичні ваги (20), потім з бункера (21) лотком-дозатором (22) подають на дробарку (23). З неї картопляну кашку направляють в апарат-змішувач (13), де нагрівають вторинною парою до 40¸ 45°С.

Заміс (чи кашку) з апарату-змішувача насосом (24) подають в екстрапарову контактну головку (25) і нагрівають в ній масу вторинною парою до температури 86¸90°С. З поз. (25) маса надходить в проміжну ємкість (26) об’ємом 0,8¸1,3м3. Із проміжної ємкості підігріту масу насосом (27) подають в гостропарову контактну головку (28), нагрівають в ній до температури розварювання, а далі
- в трубчастий варильний апарат (29). По ходу продукту у фланцевих з’єднаннях
трубчастого варильного апарату встановлені 4 групи діафрагм, діаметр отворів
яких збільшується від першої до четвертої групи. В зв’язку з цим багаторазове
дроселювання суміші маси та пари при проходженні їх через діафрагми сприяє диспергуванню сировини та підвищує якість розварювання. З трубчастого

апарату маса через регулятор рівня (30) надходить у витримувач-паросепаратор

(31).

В паросепараторі виділяється вторинна пара, яку використовують повторно для підігріву замісу в поз. (18). Масу в процесі сепарування пари витримують 20¸ 30 хвилин при температурі 107¸108 ºС і тиску 0,03¸ 0,04 МПа (0,3¸ 0,4 аті), після чого направляють в випарник оцукрювач (32). Тут за допомогою вакуум-насоса(33) через конденсатор барометричний (34) створюють розрідження в 0,08¸0,081МПа (600¸610 мм рт. Ст..), яке забезпечує швидке зниження температури маси до 62¸63°С.

В оцукрювач (32) безперервно насосами-дозаторами (36) із витратних збірників (37) дозують оцукрюючий матеріал (солодове молоко або ферментні препарати). Середня тривалість перебування маси в випарнику-оцукрювачі -15¸25 хвилин.

Основну масу оцукреного сусла насосом (39) викачують на теплообмінник (40), де охолоджують до температури складки – 22¸24°С, потім сусло передають в бродильний апарат (41). Частину неохолоджспого сусла відбирають для вирощування виробничих дріжджів.

Виробничі дріжджі з однієї дріжджанки (44) передають в один бродильний апарат (41), що забезпечує 8¸10%-ну щільність засіву. Аналогічно засівають всі бродильні апарати.

Гази бродіння через піновловлювач (47) відводяться в спиртовловлювач (48). Сюди ж для абсорбції спирту подають воду з такою швидкістю, щоб вміст спирту в водно-спиртовій рідині був в межах 1,5¸2,0 об.%. Дозрілу бражку з бродильних апаратів насосом (49) перекачують в проміжну ємкість (50), а звідси насосом (51) на БРУ для одержання ректифікованого спирту. Воднс-спиртову рідину з спиртовловлювача накопичують в збірнику (52), потім за допомогою насоса (51) приєднують до дозрілоі бражки в ємкості (50)..


 

 


Рис.4.2.2. Потокова лінія виробництва спирту з зерна

 

Напівфабрикати - спиртований сік, морс, настої, ароматні спирти і сиропи із збірників подають через мірники відповідно 1,2,3,5,6 в купажні чани 12-14. Туди ж додають розчини інгредієнтів, спирту, пом'якшену воду, колер через мірники 4,7,8.

Після змішування компонентів купажу і короткочасної витримки для асиміляції компонентів, купаж напою фільтрують на фільтр-npecу 15. Профільтрований напій надходить в збірник готової продукції 9-ІІ. Перед розливом напій фільтрують на контрольному фільтрі 16. Частину лікерів, які поліпшують свої органолептичні властивості при дозріванні, після фільтрації заливають в дубові бочки 25. Строк видержки в дубових бочках встановлюється для кожного лікеру окремо.

Виправний брак, який утворився в процесі розливу напоїв, збира­ють в збірнику 27, а невиправний брак - в збірнику 28. Виправний брак коректують і його використовують при зборі аналогічного купажу, невиправний брак переганяють, відгін направляють на промпереробку.


4.2.3. Потокова лінія виробництва лікеро горілчаних виробів


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.01 сек.)