Виробництво цукру. Буряк подається на переробку з кагатного поля і «бурячної»

Буряк подається на переробку з кагатного поля і «бурячної». По гідравлічному транспортеру він подається до буряконасосів, піднімається на необхідну висоту і далі гідротранспортером поз.1 рухається до гичкосоломовловлювача поз.2, каменевловлювача поз.4 і водовідділювача поз.5. Призначення цього обладнання – для відділення легких (трава, гичка) і важких (пісок, каміння) домішок, а також для відокремлення транспортерно-мийної води. Для підняття на поверхню води легких домішок в заглиблення гідротранспортера поз.3. подається повітря. Миття буряка відбувається в кулачковій бурякомийній машині поз.6, де також проходить кінцеве відокремлення домішок.

Вимитий буряк ополіскується на соплоапаратах поз.7 і норією поз.8 та стрічковим конвеєром поз.10 подається на автоматичні ваги поз.11 і накопичується в бункерах поз.12. при цьому над стрічковим конвеєром встановлений електромагніт поз.9 для відділення металевих предметів з буряка. На буряокрізальних машинах поз.13. отримується стружка відповідної товщини і форми. Стружка стрічковим конвеєром поз.14, на якому встановлені ваги безперервної дії, подаєтьбся в дифузійну установку поз.15.

Цукор, який розчинений в соці клітин буряка, добувається з клітин протитечійною дифузією, при якій стружка подається в головну частину апарата і рухається до хвостової частини, цукор при цьому переходить шляхом дифузії в воду, що направляється назустріч. На виході з апарата вивантажується сирий жом, а з протилежної сторони відводиться дифузійний сік.

Дифузійний сік проходить через фільтр поз.17, підігрівається в апараті поз.28 і направляється в апарати попередньої та основної дефекації поз.27, де він обробляється відсатурованим соком та вапняковим молоком. В результаті утворюються нерозчинні солі з іоном кальцію. Надалі сік подається в апарат першої сатурації поз.26, де він обробляється сатураційним газом (при цьому утворюються сполуки з утворенням осаду). Сік першої сатурації подається через підігрівач поз.25 в гравітацівйний відстійник поз.24. після відстійника отримують дві фракції: освітлену (80% всього соку) і згущену суспензію, що поступає на вакуум-фільтри поз.23.

Профільтрований сік першої сатурації направляється в апарати другої сатурації поз.22, де з нього видаляється вапноу вигляді СаСО₃. сік другої сатурації подається на фільтри поз.21, після чого направляється в сульфітатор поз.20. Мета сульфітації – зменшення кольоровості соку шляхом обробки його діоксидом сірки, який отримується при спалюванні сірки.

Оброблений сік поступє на станцію фільтрів поз.19, а потім пройшовши групу підігрівачів направляється в перший корпус випарної станції поз.18. Випарні установки призначені для згущення дифузійного соку, при цьому вміст сухих речовин збільшується з 14-16% на вході до 65-70% (згущений сироп) на виході.

Отриманий сироп направляється в сульфітатор поз.29, а потім на станцію фільтрації поз.30. Проофільтрований сироп проходить підігрівач поз.31, звідки подається у вакуум-апарати першого продукту поз. 32. При уварюванні цукрового сиропу у вакуум-апаратах отримується перенасичений розчин і цукор виділяється у вигляді кристалів, цей розчин називається утфіль.

Утфіль першого продукту з вакуум-апарата направляється в мішалку поз.33, звідки за допомогою утфелерозподілювачів подається на центрифуги поз.34, де під дією відцентрової сили кристали цукру відділяються від міжкристального розчину. Отримані кристали цукру «відбілюють» шляхом промивання гарячою водою в центрифугах. Білий цукор, що вивантажується з центрифуг, попадає на віброконвеєр поз.35 і транспортується в сушильно-охолоджуючий агрегат поз.36.

Після сушки цукор-пісок подається на ваговий стрічковий конвеєр поз.37 і транспортується на вібросито поз.38. відокремлені грудки цукру розчиняються водою або соком і повертаються назад на переробку.

Товарний цукор-пісок поступає в силосні бункера поз.39 (склади довготривалого зберігання).

Рис.4.7.1. Потокова лінія виробництва цукру

Поиск по сайту: